Роль культури під час війни: інтерв'ю з психотерапевтом та співзасновницею проєкту Sunseed Art

Під час війни митці транслюють правила комунікації для широкої аудиторії. Про роль культури в Україні та поза її межами розповіли у "Ранку Вдома" психотерапевт Антон Семенов та художниця, співзасновниця проєкту Sunseed Art Олеся Драшкаба.

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.

— Пане Антоне, навіщо, на вашу думку, залучати митців до налагодження комунікації під час війни?

Семенов: Зараз нам треба сформулювати стандарт, напрацювати певні рекомендації, на які могли б спиратися всі. Це універсальні правила, як нам спілкуватися під час війни, щоб підтримувати стосунки, щоб підтримувати одне одного. Для цього потрібно залучити якомога більше людей. Митці, представники культури — це люди, які володіють таким досвідом. Я вважаю, що треба спілкуватися саме з ними, переймати досвід, дізнаватися про те, що у них працює, як люди реагують на ті чи інші події.

— Олесю, розкажіть, будь ласка, як ваш проєкт Sunseed Art використовує мистецтво, щоб створювати той самий діалог?

Драшкаба: Я  б хотіла, щоб це прозвучало на телебаченні. Важливо усвідомити, що культура — це не культурний фронт. Фронт у нас один, ми всі йому допомагаємо, але культура — це інструмент правди до закордонної аудиторії. Це, справді, є важливим моментом на третій рік війни. Коли багато нашої правди, багато наших наративів не так легко сприймати раціонально. Натомість ми можемо донести послання через мову мистецтва. Так ми можемо достукатися до людей з дуже-дуже віддалених частин світу. Це по-перше.

По-друге, культура, це є розетка колективної самоідентифікації, куди українець може увімкнутися та отримати платформу для діалогу, для єдності, для об'єднання не просто проти ворога, що дуже важливо, а й навколо України, навколо культури, історії тощо.

— Ви сказали, що це голос, яким ви маєте говорити до закордонної аудиторії? Чи бачите ви різницю між комунікацією з українським глядачем та закордонним?

Драшкаба: Звісно, відмінності є. Проєкт Sunseed Art має велику виставку для більш експортного варіанту для розмови з закордоном. Це виставка "Жіноче обличчя війни", де ми розповідаємо про жінок на війні, про захисниць, волонтерок, матерів, вагітних, жертв війни. Ця виставка примушує задуматися, вона показує нашу реальність, нашу правду. Для України ми робимо виставки що надихають, тому що ми всі живемо в війні. Натомість для закордонної аудиторії ми використовуємо інші інструменти. Нам потрібно показати, що мистецтво живе, що митці працюють, як формується образ майбутнього.

— Хто відвідує міжнародні виставки?

Драшкаба: Часто українські виставки проводяться для української діаспори. Ми дуже-дуже багато працюємо над тим, щоб виставки відвідували не лише українці. Наприклад, нещодавно відбулася наша виставка в Південній Африці. Ми спеціально працювали в таких змішаних районах, і для нас було дуже важливо, щоб наш меседж дійшов не лише до британських чи американських послів. Важливо, щоб до нас ходили пересічні південноафриканські жінки. Ми досягли цієї мети.

В Мексиці була виставка присвячена святу 8 березня, а його дійсно відзначають в цій країні. Там теж були й мисткині, і університети, і великі екскурсії. Ми дякуємо нашим закордонним партнерам за те, що вони приводять саме ту аудиторію, для якої важливо почути нові меседжі про Україну.

— Антоне, як триває підготовка до форуму про комунікацію під час війни? Раніше організація "Як ти, брате?" анонсувала проведення такої події?

Семенов: Насправді майже все готово. Спікери узгоджені, тобто ми готові до діалогів. Залишилося зовсім мало часу. Вже 15 листопада відбудеться форум. Починаємо о 10 ранку.  Це буде п'ять годин спілкування, взаємодії. Готуємо активності, щоб люди могли одне з одним познайомитися, поставити питання. Збираємо досвід для формування комунікаційного стандарту під час війни.

Трансляцію ми не робимо цього разу. Не наважилися, з різних причин. Але ми запишемо діалоги, інтерв'ю під час форуму та опублікуємо це в соціальних мережах. Потім, ближче до кінця місяця, проведемо підсумкову пресконференцію, де поділимося висновками, які ми зробимо за цю подію.

— Олесю, чи є теми, про які ви хочете говорити, але не наважуєтеся?

Драшкаба: Не знаю, це важке запитання. Насправді я сама мисткиня і в моєму проєкті понад 20 митців. Тому, мені здається, що всі теми, які митець хоче висловити, він висловлює. Інше питання, як це розуміє аудиторія. Нам теж, дуже важливо вміти комунікувати.

Також цікаво:

• Як бізнесу комунікувати з клієнтом під час війни — поради проєкту "Як ти, брате?"
• Комунікація без шкоди для інших: психолог пояснив, як спілкуватися під час війни
• Як правильно піклуватися про себе, аби бути в ресурсі — поради психолога
• Емоційне вигорання під час війни: психотерапевт назвав прості кроки для відновлення
• Постійний стрес і напруга: поради психотерапевта, як із цим впоратися