Досвід, який нас усіх об'єднує: інтерв'ю з автором і продюсером серіалу "Сховища. Вісім історій"

У межах мистецького конкурсу від держави, що спрямований на підтримку кіноіндустрії, в Україні зняли серіал "Сховища. Вісім історій". Це альманах, який складається з восьми новел — історій різних людей, які під час повітряної тривоги опиняються у бомбосховищі. Серіал вже презентували на телеканалі "Дім", а також його згодом можна буде подивитися на YouTube. Про акторський склад, цікаві моменти на зйомках, улюблені історії дізнавайтеся у "Ранку Вдома" від креативного продюсера Віталія Є та автора телефільму "Сховища. Вісім історій" Слави Юшкова. 

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Звідки виникла ідея створити серіал про сховища? Ще тоді, коли ми всі ховалися в укриттях чи вже тоді, коли оговтались трохи?

Е: Скажу, що 24 лютого 2022 року життя всіх українців дуже сильно змінилася. Обставини усіх нас змінили. Коли ми спілкувалися зі сценаристами та продюсерами, то одностайно вирішили, що про ці зміни варто розповісти. Не тільки про жахіття, навіть про хороші речі, про те, як себе проявили люди. На той час ми навіть не думали про те, що в нас буде можливість так скоро якось виразитися, зробити продукт. Тоді думали зовсім про інше, а не про те, щоб знімати кіно. Коли такий шанс з'явився, то ми одразу взялися за цю роботу з наснагою розповісти історію про те, що нас тоді тривожило.

Юшков: Я хотів додати, що серіал "Сховище. Вісім історій" — це історія, яка близька кожному. Тобто це досвід, який нас усіх об'єднує. Це не вигадана історія про війну. Кожен з нас бував у сховищах під час повітряної тривоги.

—  Вже є трейлер. Гарний акторський склад, все так легко й зі смаком. Розкажіть, чи є в сценарії автобіографічні моменти?

Юшков: У мене є моя улюблена історія. Я її адаптував до сценарію і стосується вона кохання літніх людей. Війна поставила життя багатьох на паузу. Ми всі думали про те, що є речі, які так чи інше краще зробити після війни. Хоча все треба робити зараз. Зрештою я усвідомив, що літні люди часто виправдовувалися віком. Мовляв, їм не доречно вже щось змінювати. Я вирішив об'єднати фактор війни та вік, і показати на прикладі, що в нашому суспільстві літні люди повинні дозволяти собі більше. Для мене ця автобіографічна рефлексія.

Е: В мене тут є два приклади. Перша це реальна історія. Батько помічає, що нарешті сім'я збирається разом. Попри те, що це все сталося через війну, що вони сидять в сховищі.  Він намагається зацікавити дітей, які постійно в гаджетах. Ми назвали цю історію Перемогти айпад. Це реальна історія, про яку мені розповідав мій знайомий. Загалом життя в сховищах — це досвід кожного українця. На власному прикладі можу сказати, що у сховищах чужі люди ставали рідними.  Люди, які ховалися під час тривоги, під час небезпеки, ставали ближчими одне одному за друзів чи родичів. Це магія. Історії загалом різні, але кожна особлива.

— Розкажіть про нюанси зйомок під час війни?

Е: По-перше, передаю привіт нашому режисеру Кирилу Біну. Він витягнув на своїх плечах складну роботу, бо це не серіал. Це вісім окремих мініфільмів. Вісім різних картинок, кастингів, художньої та операторської постановки. В цьому плані була дуже складна робота. Але враховуючи, що наша індустрія стала на паузу з початку війни, то для нас усіх ці зйомки стали ковтком свіжого повітря. Це шанс говорити на важливі теми. До речі, ми створили мультижанровий продукт. Кожен глядач може знайти для себе щось у своєму жанрі, але ми все одно залишаємось в контексті сучасних проблем України. Актори та вся знімальна група натхненно підійшли до завдання показати реалії.

— Це вісім історій. Чи пов'язані вони між собою?

Юшков: Історії сюжетно не переходять одна в іншу. Це вісім історій про різних героїв. Втім, це ілюстрація нашого суспільства, тож можна загалом скласти це в один пазл, який опише українців та ситуацію в Україні.

Е: До речі, є концептуальне рішення. Усі історії починаються з оголошення повітряної тривоги і завершуються повідомленням про відбій.

— Чи є думки продовжити, чи це вже закінчена історія?

Є : Зрозуміло, що ми можемо написати і чотири, і п'ять сезонів. Адже за ці два роки в українців сталося багато неймовірних історій, які можна екранізувати. Якщо люди будуть розповідати про те, що з ними відбулося, ми готові писати сценарії. Втім саме виробництва подібних проєктів дороге та тривале. Тобто це питання до продюсерів, бо з погляду креативу є де розігнатися.

— Чи актуально під час війни знімати фільми про війну? Бо всі, хто живе в Україні, й так розуміють, що відбувається. Чи варто, на вашу думку, зачіпати болючі теми?

Е: Це дуже складна тема, знаєте. Про це можна прямо окремий подкаст записати. Ми всі знаємо, що український фільм в першу в історії виграв "Оскар". Україна отримала свій голос. Це яскравий голос у світі, де люди дізнаються про наш погляд на події, про нашу культуру, про те, що в нас знімають такі фільми. Це яскравий приклад того, що культура допомагає висловитися. Якщо говорити про виробництво саме контенту про війну, то я вважаю, що це дуже складна тема. До цього треба ретельно підходити, але говорити про це треба. Бо культура та спорт — це дві основні арени, де тобі дають висловитись, сказати щось. Ми маємо сумні приклади. Наприклад, в трендах YouTube тримаються російські серіали та фільми. Тобто це українці дивляться. Навіть поза цією дискусією нам потрібно боротися за увагу наших людей, за їх розум.  Я за те, щоб все ж таки знімати, але якісно, грамотно та акуратно. 

Юшков: Я під час війни створив кілька проєктів. Зокрема, вебсеріал про війну та написав п'єсу "Тренди твіттера" і судячи з реакції людей, їм це потрібно. Втім, важливо враховувати контекстно, бо це дуже такі складні теми. Нам важливо не зачепити ці почуття. Тому, мені здається художній контент про війну повинен стати спробою рефлексії емоцій. Тобто зараз не можливо створити відсторонений контент з відповіддю на питання: "Що це було?".  Якусь камерну історію або захопити конкретну емоцію, як в "Сховищах". Це треба, бо інакше в суспільстві накопичуються ці емоції. Потім вони сублімуються в щось інше.  Мистецтво має допомагати це прожити. Цим катарсисом відпустити.

— В якому жанрі ви б радили знімати фільми?

Юшков: Як відчуваєш. Я люблю трагікомедію і драмеді, мені це вдається. Хтось може зробити просто драма. Найважче, звісно, зараз знімати комедію.  Знову ж таки, важливо зрозуміти контекст, якщо ми кажемо саме про війну. Наприклад, про військових, скоріше за все, зможе написати тільки сценарист, який служив і розуміє цю систему зсередини. Важливий момент — робити те, в чому розбираєшся. Або знімайте документальне кіно.

— Які відгуки ви вже чули про "Сховища. Вісім історій"?

Е: З приводу відгуків вийшло дуже цікаво. Це перший проєкт, на якому ми працювали зі Славою. Це дуже різні жанрові історії, вони з різним настроєм, різні актори.  Кожен знайде для себе щось, що йому сподобається з восьми історій. Обов'язково знайдуться ті, кому щось не сподобається. Це теж важливо.

Юшков: Я б сказала, що це відгуки про конкретний епізод, а не про весь проєкт. Бо це різні жанри.

Також цікаві гості "Ранку Вдома": 

• Компенсація за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю: про суми та терміни говоримо із представницею Мінцифри Валерією Ткач
• Осучаснені страви Ольги Франко та містика під час зйомок стрічки "Смак свободи": про залаштунки романтичної комедії говоримо з Артемом Денисовим та Іриною Кудашовою 
• Фільм про жіночу колонію "Цензорка" знімали без сценарію: про реальні історії ув'язнених та зйомки за ґратами розповіла виконавиця головної ролі Марина Клімова 
• "ЦвіТИ! або Як полюбити ту, що в дзеркалі" стала однією з кращих книг про ментальне здоров'я: інтерв'ю зі співачкою та письменницею Олею Цибульською
• Скандали та інтриги Шевченківської премії-2024: про відбір лауреатів розповіли письменник Андрій Любка та голова комітету премії Євген Нищук
• Про героїв, натхнення та залаштунки мінісеріалу "Моє кіно" та стрічки "Присвячення Єві" говоримо з режисером Сергієм Сторожевим
• Допомогти жінці знайти себе в IT: про програму "Будь" розповідає співзасновниця Inscience Олена Скирта
• Оскарження рішень ВЛК, права полонених та пошук зниклих безвісти: інтерв'ю з представницею "Юридичної сотні" Аллою Бєлошенко
• Вчитися та відпочивати військовим допомагає "Бібліотека для героїв": інтерв'ю зі співзасновником Yakaboo Юрієм Кривошеєя
• Залаштунки стрічки "Я, "Побєда" і Берлін", консультації з дружиною Скрябіна, кастинг та нові-старі саундтреки: інтерв'ю з режисеркою Ольгою Ряшиною
• О защите права на жизнь украинцев с редкими болезнями говорим с сопредседателем общественного союза "Орфанные заболевания Украины" Александровой