Згенерована музика та зображення: учасники шоу "Обман" спробували обіграти ШІ

Чи здатна людина в сповненому помилок світі розрізнити, де правда, а де брехня. Що таке медіа грамотність. І як обіграти штучний інтелект. У новому випуску проєкту "Обман" на телеканалі "Дім" студент, блогерка, менеджерка артистів і фахівець із міністерства вчилися розпізнавати обман, як в особистому спілкуванні, так і в інформаційному просторі.

За всім спостерігатимуть психолог Орест Шупенюк та заслужена артистка України Ярослава Руденко.

Розібратися в окремих темах допоможуть:

• експертка з медіаграмотності Альона Романюк;
• експертка з ШІ Марія Гриценко;
• фізіогноміст Олександр Іванов.

Гравці

Максим Ващинський, 19 років, студент. Максим родом із Маріуполя, через окупацію міста останні два роки живе в Києві. Хлопець співає, пише пісні, і зараз намагається перетворити хобі на професію.

Любов Вержуцька, 29 років, менеджерка артистів. Любов із Криму, останні 2,5 роки живе в Києві.

"Я жила в Севастополі. Звичайно, життя дуже змінилося після 2014 року. Мені через мої погляди було дуже складно. Попри те, що Севастополь завжди був більше російськомовним, у мене з дитинства була любов до всього українського. Коли я їхала з Криму, мої батьки про це не знали, я сказала, що їду на тиждень до Ялти. Я в прямому сенсі втекла з дому. Потихеньку виносила свої речі і складувала їх у подруги. Потім взяла валізу, сіла в автобус і чотири доби без зупинок через пів Європи добиралася сюди. Тільки коли вже приїхала до Києва, повідомила про це батькам", — поділилася Любов.

Інна Дацюк, 32 роки, блогерка з Києва. За освітою геодезистка, психологиня-сексологиня.

Іван Піддубний, 27 років, фахівець Міністерства національної єдності України, а також учасник гурту "Дубки".

"У міністерстві я працюю на гарячій урядовій лінії. Нам телефонує дуже багато людей з певними вимогами, і ти маєш під час цього діалогу зрозуміти, наскільки актуальна, правдива інформація, яку надають люди", — розповів він.

Гра "Дві правди — одна брехня"

Учасникам шоу "Обман" випала можливість прокачати свої навички розпізнавання обману в грі "Дві правди — одна брехня".

Гравці по черзі назвали по три факти про себе: два з яких — правда, один — вигадка. Інші учасники могли поставити уточнювальні запитання. Завдання гравців, як і в повсякденному житті, — не дати незнайомцю ввести себе в оману.

Максим навів такі факти про себе:

1. Я виступав як бек-вокаліст в одного з переможців "Євробачення" під час шоу.
2. У мене в 13 років був виступ, на якому я дуже сильно зганьбився на аудиторію з майже 200 осіб — викрикнув нецензурну фразу, яку почули всі.
3. Одна з моїх пісень отримала ротації на радіо в кількох країнах, і навіть в Австралії, але в Україні не отримала жодної.

Любов надала такі факти:

1. Мене хотіли завербувати спецслужби (не можу сказати якої країни) для роботи в іншій країні. Мені хотіли трохи змінити зовнішність — перефарбувати в блондинку, зробити татуювання. Я мала зареєструватися на сайті знайомств цієї країни і спілкуватися з чоловіками, і тоді моєю легендою буде поїздка в цю країну до коханого чоловіка.
2. Я пів року працювала в салоні еротичного масажу адміністраторкою.
3. Я пережила теракт в Ізраїлі.

Факти від Інни:

1. Колишній подарував мені машину і викрав її в мене.
2. Вийшла заміж за колишнього чоловіка вдруге, щоб отримати його квартиру.
3. Мене за одну ніч двічі зупиняла поліція за статтею 130 КУпАП за керування автомобілем у нетверезому вигляді — і забрала права.

Іван навів таки факти:

1. Мій дідусь — найсильніша людина планети ХХ століття.
2. Я був майстром манікюру.
3. Одружився з дівчиною після шести років зустрічей. На момент, коли ми почали зустрічатися, їй було 16 років.

Наприкінці програми, коли учасники за допомогою експертів навчаться відрізняти правду від брехні, вони спробують установити — який із наведених кожним фактів є фейком.

Мова тіла

Щодня на роботі, в транспорті, в магазині або на побаченнях ми чуємо неправдиві історії. Перевірити їх на достовірність найчастіше просто неможливо. Людина має спиратися або виключно на власну інтуїцію, або вміти ставити правильні запитання та зчитувати реакції співрозмовника на них.

"Мову люди використовують, зокрема, щоб обманювати одне одного. Але в нас є мова тіла (візія), є кінестетика (тілесні відчуття, дотики) і є аудіальний канал (тобто сама мова). Аудіо ми для себе можемо взагалі "вимкнути" або зробити його "тихішим" — і спостерігати, як поводиться тіло співрозмовника, бо ним керувати найважче, для цього треба мати хорошу підготовку і практику", — зазначив психолог Орест Шупенюк.

На прийняття рішень, поведінку людини впливають її свідомість і підсвідомість.

"Свідомість намагається контролювати наші рухи, наші реакції. Підсвідома ж частина значно більша (у кілька десятків разів) і значно потужніша. Вона керує нашим тілом. Тому невеликий час ми можемо керувати собою, якось стримувати себе, але потім наше тіло розповідає реальну правду", — пояснив фізіогноміст Олександр Іванов.

Якщо людина під час розмови дивиться вліво, то зазвичай вона згадує щось. Якщо людина дивиться вправо — вона щось конструює. І тут питання: вона конструює відповідь-брехню, чи вона конструює речення, щоб краще висловити думку.

Якщо людина бере себе за підборіддя — вона себе змушує щось говорити.

Якщо торкається скроні — вона прораховує щось. Права скроня — зазвичай це конструкція майбутнього, ліва — це спогади. Але може бути, що права скроня — це просто системне мислення, а ліва — це холі стичне, цілісне мислення.

Якщо людина торкається чола, це означає, що вона збирає воєдино картинку з безлічі дрібних чинників. Найімовірніше, вона не розуміє, про що взагалі йдеться в цей момент.

Якщо людина торкається щоки — це питання матеріальних активів.

Якщо людина торкається куточків рота — так вона оцінює, чи зможе на цьому заробити, чи зможе це придбати.

Якщо людина торкається себе за ніс, то часто кажуть, що вона бреше. Але найчастіше це означає не брехню, а те, що співрозмовник хоче зануритися в якесь питання, розібратися в ньому.

Якщо людина піднімає пальцем кінчик носа догори, то вона не хоче занурюватися в це питання, їй тема не подобається, або вона занадто втомилася.

Співрозмовник облизує губи. Якщо спілкування являє собою якийсь пресинг, то цей знак означає, що співрозмовник стресує, переживає, нервує, він відчуває слабкість своєї позиції. Якщо це нормальна розмова, то це свідчить про те, що людині подобається те, про що йдеться, і вона облизує губи, щоб вони краще "відчули" можливість певного захоплення — щось придбати, з кимось познайомитися, якусь можливість для себе знайти.

Закушуючи, покусуючи губи — людина максимально нервує. Якщо до вас приходить людина вже з покусаними, а до того ж і сухими губами, це означає, що вона перебуває в дуже поганому стані, і, скоріш за все, їй треба звернутися до фахівця, перевірити свій психічний стан.

Гра "Розбір фейків"

Нові часи та обставини порушують перед нами нове завдання — бути стійкими до дезінформації, бути медіаграмотними.

"Медіаграмотність — це про вміння розпізнавати інформаційні впливи, не вестися на маніпуляції та захищати себе в інформаційному просторі. Адже зараз триває гібридна війна, і Росія нас атакує як ракетами, так і інформаційними фейками, маніпуляціями, дезінформацією, і це становить небезпеку в реальному житті", — пояснила експертка з медіаграмотності Альона Романюк.

Наразі значна частина українців користується новинами з Telegram-каналів. Серед безлічі каналів необхідно фільтрувати ті, які просувають фейки. Медіаекспертка дала кілька рекомендацій з цього приводу:

• Не використовувати анонімні Telegram-канали, оскільки саме на них найчастіше подається або спотворена, або неточна, або неповна інформація. Щоб зрозуміти, кому належить Telegram-канал, треба перейти за його каналом і подивитись опис: хто веде канал, якому медіа він належить чи він справді анонімний.
• Потрібно звертати увагу на стиль подачі інформації. Якщо подача емоційна ("буде летіти 1500 ракет", "ховайтеся всі, хто можуть" тощо), то з цією новиною щось не те. Тому що новини мають подаватися виважено, тобто: хто, що, де, коли і без надмірних емоцій, без оціночних суджень.
• Дивимося, чи є відсилання на першоджерело, хто є автором інформації. Якщо про це повідомляють, наприклад, Збройні сили України — перевіряємо інформацію на офіційних ресурсах ЗСУ. Якщо як джерело інформації вказано "про це говорять у вищих кабінетах", "інсайдерська інформація" або "як повідомляє наше джерело" — це вказує на те, що з новиною щось не так.

Учасники "Обману" розібрали свіжі фейки, які Росія поширювала останнім часом.

Фейк № 1. В Україні відкрито заявляють, що їм потрібно більше в'язниць і менше лікарень, шкіл, університетів. Так російські пропагандисти викривили суть виступу міністра юстиції України Ольги Стефанішиної в парламенті. Насправді Стефанішина говорила лише про конкретні пріоритети свого відомства, а не про пріоритети держави в цілому.

Фейк № 2. У мережі активно поширюється інформація про нібито закон, який з 1 січня 2025 року зобов'язує всіх громадян України змінити ім'я на український лад. До прикладу: Тетяна на Горпина, Кристина на Христя, Анна на Ганна. Звісно, Верховна Рада нічого подібного ніколи не розглядала.

Фейк № 3. Українець замерз у холодильнику під час спроби пограбувати м'ясний магазин у Польщі. Таку новину поширили пропагандистські Telegram-канали. Українець нібито увірвався в магазин із метою пограбування. Потім побачив поліцейську машину, сховався в холодильнику, вибратися з нього не зміг і замерз на смерть. Як "доказ" до новини додали сюжет нібито від телеканалу Euronews. Природно, що такого відео на європейському телебаченні не було, і поліція такий випадок не підтвердила.

Гра "Реальна людина чи згенерована картинка?"

Нині майже всі фейки містять фото чи відео-"докази", які дезінформатори генерують за допомогою штучного інтелекту. Потренуватися в розпізнаванні ШІ-підробки учасники змогли у грі "Реальна людина чи згенерована картинка?".

На екрані з'являлися фотографії. На одних — реальні люди, на інших — неіснуючі, повністю згенеровані штучним інтелектом.

З представлених п'яти фото — два виявилися фейками. Які саме — ви зможете дізнатися, подивившись відео цього випуску проекту "Обман".

Що стосується навичок гравців:

• Любов — п'ять правильних відповідей із п'яти;
• Максим та Іван — по чотири правильні відповіді з п'яти спроб;
• Інна — тільки одна вдала відповідь.

ШІ-інструменти вже досягли такого рівня, що можуть створювати дуже реалістичні зображення. Аж до того, що можна згенерувати обличчя політиків, відомих людей. І високий ризик, що такі зображення можуть використовувати в недобросовісних цілях.

"Є моделі штучного інтелекту, коли система не пропускає запити користувачів на генерування, наприклад, знаменитостей. Але це, якщо ми говоримо про роботу з ШІ в білому полі, через офіційний ресурс. Але також можна завантажувати моделі самостійно або розкривати їх у хмарі, і працювати там, де немає таких регулювань. Тобто можна згенерувати будь-яких політиків, у будь-яких обличчях, і це матиме досить реалістичний вигляд. І, звісно, це може вводити в оману людей", — прокоментувала експертка з ШІ Марія Гриценко.

Гра "На вухо наступив ШІ?"

Генерування зображень — не єдине вміння штучного інтелекту. Він може клонувати не лише зовнішність людини, а й її творчі таланти. ШІ може писати вірші, картини та музику.

У грі "На вухо наступив ШІ?" учасники мали відрізнити реальні музичні композиції від згенерованих. Вони прослухали по дві композиції різних жанрів — одна написана композитором, а друга — ШІ.

У цьому випробуванні найцікавіше було спостерігати за тим, чи впораються музиканти Максим та Іван.

Підсумок випробування:

• Інна і Максим — тільки по одній правильній відповіді з трьох можливих;
• Любов та Іван — жодного разу не вгадали.

Ви зможете дізнатися правильні відповіді, подивившись відео випуску "Обман".

Час правди

Хто ж із гравців виявився найстійкішим до обману, а хто найпотенційніша жертва брехунів — з'ясували під час підбиття підсумків першої гри "Дві правди — одна брехня":

• із трьох фактів, які на початку програми надав Максим, фейком виявився виступ як бек-вокаліста на "Євробаченні";
• із трьох фактів від Любові обманом була інформація про те, що вона пережила теракт в Ізраїлі (така ситуація дійсно була, але з її старшою сестрою);
• в Інни обманом виявився факт, що вона вийшла заміж за колишнього чоловіка вдруге, щоб отримати його ж квартиру;
• з фактів Івана брехнею було одруження з дівчиною після шести років зустрічі.

У підсумку:

• Максим та Інна розпізнали дві брехні з трьох;
• Любов — тільки одну;
• Іван, на жаль, тричі став жертвою обману.

Це гарний привід усім замислитися про свій рівень довіри до незнайомців. Часто саме ті історії, які здаються логічними, насправді і є брехнею. Тому просто інтуїції замало, і треба прокачувати навичку розпізнавання обману.

Попередні випуски проєкту "Обман":

• Хто переможе ШІ: кальянний майстер, письменниця, контролерка і медійник випробували себе в шоу "Обман"
• Волонтер, студент, логопедка і бізнесвумен випробували себе в розпізнаванні фейків у шоу "Обман"