Близько 13% людей переживають панічні атаки: коли варто звернутися по допомогу, пояснила лікарка

Війна, постійний стрес і перевтома дедалі частіше стають причиною панічних атак. За даними ВООЗ, хоча б раз у житті з ними стикаються близько 13% людей, а в умовах тривалого напруження цей ризик лише зростає. Про те, за яких ознак варто звертатися до лікаря та яке лікування існує, в ефірі програми "Ранок Вдома" розповіла лікарка-неврологиня вищої категорії Інна Бувайло.

За даними Всеукраїнської програми ментального здоров’я "Як ти?", панічна атака — це раптовий напад сильного страху чи тривоги, який зазвичай триває від 5 до 30 хвилин (іноді — до години).

Фізичні симптоми нападу:

• прискорене серцебиття та брак повітря;
• запаморечення й тремтіння;
• відчуття неминучої смерті чи повної втрати контролю.

Іноді панічна атака виникає без причин — коли організм помилково вмикає режим "бий або біжи" за відсутності реальної загрози. Проте часто її запускають конкретні тригери: хронічний стрес, раптові потрясіння (переїзд, хвороба, втрата близької людини) або фобії.

Лікарка-неврологиня зауважує: панічні атаки як відповідь організму на конкретні тригери — це ще не привід звертатися до фахівця. Але, коли вони все частіше починають виникати у спокійному стані без жодних передумов — допомога необхідна.

“Якщо раптом посеред спокійної ситуації виникає прискорене серцебиття, посилене дихання, відчувається страх, напруга, емоційна тривога, і таке сталося не раз і не два — звісно, це привід звернутися до лікаря. Адже так формується так званий панічний розлад”, — зазначає Інна Бувайло.

Таким чином, якщо ця реакція закарбується певними ділянками мозку, вона відтворюватиметься знову і знову — так формується замкнене коло.

Попередити розвиток панічного розладу допомагають спеціальні психотерапевтичні методики.

"Профілактика як така — це все-таки більше про техніки когнітивно-поведінкової терапії, психотерапевтичних та психологічних технік", — пояснює лікарка.

Якщо ж розлад уже сформувався, застосовують медикаментозну терапію. За її словами, лікування передбачає використання або групи протитривожних препаратів, або антидепресантів певних груп.

Читайте також: Як відновити нервову систему після виснаження — рекомендації психологині