Волонтер, студент, логопедка і бізнесвумен випробували себе в розпізнаванні фейків у шоу "Обман"

На телеканалі "Дім" — прем'єра пізнавальної гри "Обман", яка навчить розрізняти правду і брехню в повсякденному житті, інформаційному просторі та навіть у стосунках.

У першому випуску шоу чотири незнайомці випробують свої навички відрізняти обман від правди. Вони бачаться вперше і нічого не знають одне про одного. Гравці почують багато брехні, фейків і зіткнуться зі штучним контентом. Тобто все, як і в реальному житті. Їхнє завдання — не потонути в дезінформації та домогтися, щоб правда перемогла.

За тим, що відбувається, спостерігатимуть телеведуча Ірина Хоменко, для якої достовірна інформація є фундаментом роботи, і психолог Орест Шупенюк, який знає, як сформувати критичне мислення.

Розібратися в окремих темах також допоможуть:

• експертки з медіаграмотності Ольга Кравченко та Альона Романюк;
• експерти з ШІ Олександр Краковецький та Марія Гриценко.

Учасники

Євген Баймастрюк, студент, 22 роки. Євген навчається на магістратурі, опановує спеціальність актора театру і кіно. Крім того, хлопець підробляє продавцем у супермаркеті.

"Я людина дуже довірлива, довіряю майже всім. Сьогодні від програми очікую яскравих емоцій, можливості проявити свою інтуїцію. Хочу стати більш упевненим у собі, хочу навчитися критично мислити та розбиратися в брехні", — сказав учасник програми.

Микита Кутанов, постановник шоупрограм, волонтер, 32 роки. Микита з Луганської області, останні роки проживає в Ірпені.

"У мене 6 собак, кохана дружина. Від початку масштабного вторгнення я волонтер, допомагаю цивільним, тваринам, військовим, роблю все для перемоги України. Мені цікаво взяти участь у цьому проєкті, бо зараз дуже багато інформації, яку треба фільтрувати. Мені завжди здавалося, що я трохи розбираюся в людях і можу побачити: де правда, а де брехня", — представився учасник.

Оксана Новікова, бізнесвумен, громадська діячка, 48 років. Оксана з чоловіком розвиває власний проєкт — мережу крафтових пекарень-кафе у Львові. Вона понад 10 років тому переїхала з Криму, проте на окупованому півострові залишилася її мама.

"У мене своя дуже болюча історія. Я [після повномасштабного вторгнення] з мамою десь рік взагалі не розмовляла, а зараз це відбувається раз на два місяці — і то на рівні смайликів у Viber, мовляв, що жива. За понад 10 років окупації вони, на жаль, потрапили повністю під вплив пропаганди. Мовляв, вони знають, що відбувається в Україні краще, ніж ми. Абсолютно зруйновані причинно-наслідкові зв'язки, вже немає логічного мислення", — поділилася Оксана.

Вона впевнена, що проєкт "Обман" допоможе всім зрозуміти, наскільки брехня може впливати на життя кожної людини та суспільства загалом.

Анастасія Чигер, вчителька-логопедка, експертка з розвитку дітей, 30 років. Анастасія родом із Запоріжжя, але вже 12 років мешкає в Києві, працює в закладі дошкільної освіти, у дитячому будинку сімейного типу та веде приватну практику по всьому світу.

"У своїй професії я часто стикаюся з брехнею, тому що я взаємодію і з батьками, і з малюками. Дуже часто під час первинної діагностики я чую недостовірні факти, але роблю вигляд, що не помічаю обману. Я дуже азартна людина. Думаю, що сьогодні я точно зможу перемогти — всіх викрити, і трошки ошукати", — прокоментувала учасниця.

Волонтером, студентом, логопедкою і бізнесвумен вони були до того, як сіли за стіл проєкту. Тепер вони — мисливці на обман.

"Дві правди — одна брехня"

Перед тим, як стати мисливцем на обман, учасникам самим доведеться побути в шкурі брехуна.

У грі "Дві правди — одна брехня " вони по черзі називають по три факти: два з яких — правда, а один — вигадка. Інші учасники можуть поставити по одному уточнювальному запитанню, і далі повинні вибрати факт, який, на їхню думку, є брехнею. Завдання гравців, як і в повсякденному житті, — не дати незнайомцю ввести себе в оману.

Микита навів таки факти про себе:

1. У мене в житті було 38 переїздів.
2. Працював на дитячому святі стриптизером для дорослих (діти при цьому були в дитячій кімнаті).
3. Перший похід у гори ми з другом ночували на дереві.

Євген навів такі факти:

• Я двічі ставав жертвою аферистів і втратив чималі гроші.
• У 22 роки повністю забезпечую свою дівчину.
• Я знімався у відомому серіалі та грав на одній сцені з народними артистами України.

Факти від Анастасії:

• У мене п'ять вищих педагогічних освіт.
• Видалила татуювання і пірсинг, щоб влаштуватися на роботу вчителем.
• У мого кота є порушення вимови, і тому я йому роблю логопедичний масаж.

Оксана представила такі факти:

• У дитинстві я багато подорожувала з батьками.
• Уже не в дитинстві, я навчалася в медичному інституті.
• Станом на теперішній час я вже маю понад 30 років досвіду в підприємництві та бізнесі.

Наприкінці програми, коли учасники за допомогою експертів навчаться відрізняти правду від брехні, вони спробують встановити — який із наведених кожним фактів є фейком.

За статистикою, щодня говорить неправду 80% людства. Є навіть такий вислів: людина вчиться брехати, щойно починає говорити. Згідно з опитуваннями, 65% вважають, що обманювати потрібно, щоб не образити інших. А 45% людей на планеті називають щоденну брехню просто перебільшенням, щоб їхні розповіді чи події здавалися цікавішими. У середньому людина говорить неправду 4 рази на день.

"Брехня — один із найпотужніших адаптивних механізмів, механізм виживання в соціумі. Тому що завдання, які ставить перед особистістю соціум, неможливо вирішити тільки інструментом правди. Тому що правда — це дуже відносна річ: для вас буде правдою таке, а для мене — інше. А брехня ніби врівноважує цю правду", — пояснив психолог Орест Шупенюк.

Медіаграмотність

Далі учасники випробували себе в медіаграмотності.

"Медіаграмотність — це розуміння, як працює інформаційний світ, які в ньому є загрози, як споживати інформацію, як бути стійкими до різних інформаційних впливів. Оскільки ми живемо в досить ворожому середовищі (що пов'язано, звісно, з війною Росії проти України), ми бачимо, наскільки багато зараз різної дезінформації, маніпуляції, спроб підірвати єдність українців. Медіаграмотність — це така універсальна навичка XXI століття, яка робить людину більш конкурентоспроможною, більш стійкою, більш успішною", — зазначила експертка з медіаграмотності Ольга Кравченко.

Фейки, на жаль, стали частиною нашого життя. Щодня, мабуть, кожна людина світу, якщо не живе без зв'язку на безлюдному острові, стикається з ними.

Учасники проєкту "Обман" перелічила фейки, з якими стикаються щодня в соцмережах, а також ознайомилися з дезінформацією останнього періоду, яку поширюють про Україну кремлівські медіа.

Експертка з медіаграмотності Ольга Кравченко порадила, як не стати жертвою дезінформації:

• треба сформувати для себе список перевірених медіа і користуватися ним, а не намагатися споживати абсолютно всю інформацію;
• якщо в повідомленні є відсилання на відомство, або якесь інше джерело — зайдіть на першоджерело, перевірте, чи є там така інформація;
• звертайте увагу на якість повідомлення — якщо текст написаний безграмотно, з помилками, це вже показник задуматися. Особливо звертайте на це увагу при поширенні фейкових документів, які нібито є державними документами;
• потрібно звертати увагу на те, чи присутня емоційно забарвлена лексика. Тому що інформаційне повідомлення — це повідомлення, яке не містить у собі оцінок.

Як бачимо, інформаційна гігієна вкрай важлива. Не довіряйте всьому, що пишуть, перевіряйте інформацію і в жодному разі не поширюйте недостовірний контент.

Людина VS штучний інтелект

Учасникам показали кілька постів за участю нібито українських військових. Ці дописи в соцмережах набрали по кілька тисяч вподобайок. Насправді всі вони є фейками, а фотографії згенеровані штучним інтелектом.

Та й не всі лайки та коментарі під цими постами є справжніми.

"Частина з них — це накрутки, щоб показати, що вже є певне охоплення. І коли людина бачить пост на кшталт "Ой, нас ніхто не привітав з днем одруження" (чи з днем народження, чи ще з чимось), і бачить уже 300 коментарів, що хтось уже вітає, то в неї теж може виникнути бажання приєднатися. Тобто за допомогою накручених коментів і вподобайок залучають органічну аудиторію", — пояснила експертка з медіаграмотності Альона Романюк.

У таких фейкових постів є дві основні цілі. Перша — розкрутка групи в соціальних мережах, щоб через них робити якісь вкиди.

"Наприклад, у групи 20 000 підписників, 100 000 підписників, 200 000 підписників. І між таким нешкідливим контентом потім починають проскакувати дуже шкідливі інформаційні вкидання", — звернула увагу Альона Романюк.

Друга мета — виявлення вразливої аудиторії до конкретного типу фейків.

"Наприклад, є люди, які реагують на військових. Вкидають у групу фотографію українського військового і пропонують: давайте помолимося. А хтось реагує саме на молитви, на релігійний контент. За допомогою таких тем потім можна формувати дуже таргетовані впливи на конкретну аудиторію", — додала експертка.

У грі "Людина VS штучний інтелект" учасники мали змогу перевірити себе — чи вміють вони відрізняти зображення реальних людей від штучно згенерованих. Це треба було зробити за шістьма фотографіями, які з'являлися на екрані. Учасники були впевнені, що ШІ можна розпізнати безпроблемно, але на практиці дуже часто вони помилялися. І не тільки вони — а й експерти, які спостерігали за тим, що відбувається.

Експерт зі ШІ Олександр Краковецький назвав ознаки, за якими можна визначити, чи є зображення згенерованим, фейком чи ні:

• якщо зображення надто фотореалістичне, тобто надто красиве, навіть ідеальне, то з великою часткою ймовірності воно згенероване;
• неприродний колір шкіри, неприродні тіні, світло;
• потрібно звертати увагу на деталі: дуже часто на згенерованих фотографіях очі дивляться в різні боки, відблиск в очах різний;
• є явні ознаки: наприклад, у людини на фотографії часто не 5 пальців, а 4 або 6.

"З іншого боку, технології розвиваються досить швидко. І через кілька місяців, можливо, через рік ми матимемо технології, які всі ці проблеми усунуть", — зазначив експерт.

Крім того, штучний інтелект з легкістю може клонувати голос людини. І цим часто користуються шахраї.

Тому потрібно бути обережними, коли надсилайте голосові повідомлення через месенджери, а також не вірте всьому, що чуєте. Штучний інтелект легко підробляє голоси настільки точно, що й сама людина не відрізнить свій реальний запис від штучно згенерованого.

Шахраї використовують підроблені голоси, щоб їх було складніше відстежити правоохоронцям. Найвідоміша схема — коли вам телефонують "з банку". Також можуть клонувати голос вашого знайомого, і нібито він вам телефонує і просить позичити гроші.

"Штучний інтелект може скопіювати будь-який голос. Як розрізнити підробку? Звертайте увагу на ритмічність, достатньо впізнавані певні паузи. ШІ менше передає емоції — цей голос майже без емоцій. І він дуже рівний по всій звуковій доріжці. Бо коли модель генерує штучний голос, вона бере саме ту емоцію, яка надана як референс. Але звісно, якщо це коротка доріжка, то все одно буде важко відрізнити", — зазначила експертка зі ШІ Марія Гриценко.

Час правди

У заключній частині було підбито підсумки програми. Хто з учасників зміг ввести всіх в оману, хто виявився найкмітливішим, і хто в підсумку став переможцем — дивіться в повному випуску програми.

Читайте також: Навчіться розпізнавати брехню: канал "Дім" запускає шоу "Обман"