Хто переможе ШІ: кальянний майстер, письменниця, контролерка і медійник випробували себе в шоу "Обман"

Удома, на роботі, у колі друзів, на побаченні та співбесіді, у соцмережах і в новинах... Обман всюди. Він заполонив наше життя, і відрізнити брехню від правди з кожним днем дедалі складніше. За статистикою, 80% людей обманює щодня. Суспільство винайшло поліграф, еліксири правди, фізіономіку. Але обман поки що перемагає. А футурологи пророкують, що через 25 років людський мозок буде безсилий проти брехні.

У новому випуску проєкту "Обман" на телеканалі "Дім" кальянний майстер, письменниця, контролерка і медійник випробують себе — чи здатні вони розрізнити, де правда, а де брехня. А також дізнаються, що таке медіаграмотність і як обіграти штучний інтелект.

За тим, що відбувається, спостерігатимуть психолог Орест Шупенюк та акторка Людмила Ардельян.

Розібратися в окремих темах допоможуть:

• експертки з медіаграмотності Ольга Кравченко та Альона Романюк;
• експерти з ШІ Олександр Краковецький та Марія Гриценко;
• поліграфолог Володимир Ведмідь.

Гравці

Учасники досі не були знайомими. Вони вперше зустрілися за столом шоу "Обман".

Богдан Джурилюк, 24 роки, працює кальянним майстром в одному з барів Києва.

"У своєму житті я досить багато разів зустрічався з обманом. І сам багато обманював — десь для своєї вигоди, десь для вигоди своїх близьких. Я сьогодні 100% обіграю всіх, думаю, що зможу відчути брехню", — сказав він.

Ірина Вазерцева, 35 років, письменниця, сатирикиня, поетеса.

"Сьогодні брехні дуже багато, як у повсякденному житті, так і в соціальних мережах, коли йдеться про війну, про донати, про збори, про військових, про полонених, про людей, які потребують допомоги. І я так само, як і більшість українців, потрапляла на обман, бо я довірлива людина. Але сподіваюся, що сьогодні мені вдасться ввести в оману своїх суперників", — зазначила учасниця.

Світлана Гринюк, працює в "Київпастрансі" контролером.

"Я працюю в “Київпастрансі” вже близько 10 років. Мені ця робота дуже подобається. Ти виявляєш серед пасажирів, де правда, а де брехня, де людина сплатить штраф, а де ні. У житті, здебільшого вдома, я кажу правду. Якщо для справи треба збрехати, то, чесно, — брешу. На роботі мене часто обманюють [пасажири], але я наводжу такі доводи, що люди погоджуються і платять штраф. Тому не сумнівайтеся, я — людина-детектор, усіх викрию, виведу на чисту воду і буду сьогодні найкраща", — поділилася вона.

Микола Осиченко, 44 роки, експрезидент Маріупольського телебачення. До 2014 року Микола жив у Донецьку. Після того, як в українське місто прийшов "русский мир", Микола виїхав спершу до Києва, де працював на телебаченні, а у 2019-му отримав запрошення очолити Маріупольське телебачення і переїхав до Маріуполя. У 2022 році він, як і багато маріупольців, був змушений покинути місто — 15 березня Микола зміг вибратися з обложеного Маріуполя.

"Зараз я блогер, медійник і волонтер. Я не вірю нікому, тому що стільки багато фейків, перекручування інформації. Тому будь-яку новину, будь-яке відео я намагаюся перевірити, пропустити крізь сито, і вже потім думати — чи то це є, чи то цього немає. Сьогодні в програмі мені буде цікаво подивитися, чи зможу я викрити своїх суперників, чи спрацюють мої навички медійника", — розповів учасник.

Брехня на роботі

Дослідження показують, що чим вищий соціальний статус людини, тим більше вона бреше.

"Брехня — це інструмент досягнення якоїсь мети. Соціально вагомі люди брешуть для того, щоб досягти якоїсь мети, якоїсь позиції, маніпулювати тощо. Низький соціальний статус передбачає низькі можливості до досягнення високого статусу. "Я хочу піднятися, тому я брешу", — прокоментував психолог Орест Шупенюк.

За статистикою, саме робота — місце, де люди найчастіше говорять неправду. 15% брехні співробітників викривається просто на робочому місці.

"Уся діяльність людини полягає в тому, щоб утриматися і піднятися по соціальній ієрархії. Часто кажуть: брехня — як алкоголь, треба знати міру і дозу. Бо може настати передоз брехні, і потім треба буде відповідати", — додав психолог.

Саме тому багато роботодавців у світі, й вже в Україні, пропонують претендентам на вакантне місце пройти перевірку на детекторі брехні.

"Поліграф — це інструмент, який підключається до вашого тіла (до пальців, до грудей, до інших частин тіла) і моніторить ваш фізіологічний стан. Головний привілей поліграфа — це те, що ви не в змозі керувати своїм кровообігом, потовиділенням, електропотенціалом шкіри. А ще те, що людина не може керувати своєю пам'яттю. Вона може щось забути, але вона не забуде вбивство, крадіжку, зраду — чи то партнера, чи батьківщини", — пояснив поліграфолог Володимир Ведмідь.

З його досвіду, 50% тих, хто зараз звертається до поліграфологів, — роботодавці, представники бізнесу.

"За допомогою поліграфа вони хочуть перевірити співробітників, наприклад, під час прийому на роботу (зараз це масова тенденція). Це як приватний, так і державний, комунальний бізнес. Різної форми власності та напрямків. Це і будівельні компанії, і сільськогосподарські... Скрізь, де є великі гроші, де є велика відповідальність і де є великі ризики, ці всі напрямки — наші клієнти", — розповів Ведмідь.

Проводити психодіагностику, збирати інформацію про людину іншими шляхами — теж є ефективним.

"Можна використовувати різні бази даних, залучати служби безпеки. Але в цьому переліку номер один — саме поліграф, як інструмент виявлення шахрайства в минулому, як інструмент виявлення недостовірних даних у резюме. Як інструмент виявлення залежностей. Чи вносили ви недостовірні дані в резюме? Чи завищували ви дані про рівень зарплати на попередніх місцях роботи? Чи завищували ви свої навички? Чи отримували ви хабарі, чи створювали шахрайські схеми? Будучи бухгалтером, чи підробляли ви фінансові звіти? Будучи топ-менеджером, чи перенаправляли фінансові потоки на власні фірми? Я навіть скажу більше — є професії, які схильні до брехні", — зазначив поліграфолог.

Серед питань приватного характеру, які клієнти хочуть дізнатися за допомогою поліграфа, — 20-30% стосуються крадіжок.

"Решта — це особисті питання. Питання зради, питання на довіру в парах, ігроманія (залежність від ігор, від казино), вживання наркотиків, а також різноманітні питання, які хвилюють батьків щодо своїх дітей", — додав експерт.

Під час війни поліграф отримав широкий розвиток у напрямку виявлення лояльних до ворога осіб, зрадників, колаборантів, агентури іноземних спецслужб.

"Використання поліграфа зараз дуже поширене й ефективне серед військовослужбовців. І, коли ми навчаємо поліграфологів, у нас у кожній групі є певний відсоток, який одразу йде працювати в правоохоронні органи, у Нацгвардію, у Сили оборони, у ЗСУ", — розповів Ведмідь.

Гра "Дві правди — одна брехня"

Щодня — на роботі, у транспорті, з коханими чи незнайомцями — ми чуємо неправду. Однак захиститися від неї просто неможливо. Інколи інтуїція безсила і потрібні навички, які побудують бар'єр між людиною та сторонньою брехнею.

Учасникам шоу "Обман" випала нагода прокачати свої навички у грі "Дві правди — одна брехня".

Гравці по черзі назвали по три факти про себе: два з яких — правда, один — вигадка. Інші учасники могли за бажанням поставити уточнювальні запитання.

Богдан навів таки факти про себе:

1. За своє життя, за 24 роки, я жодного разу не був за кордоном.
2. Я пробігав стометрівку за 10,9 секунди за олімпійського рекорду Усейна Болта — 9,63.
3. У мене є селфі-фото з Кріштіану Роналду.

Ірина надала такі факти:

1. За свої 35 років я вже тричі виходила заміж.
2. Я написала заяву в поліцію на свого хлопця, а незабаром вийшла за нього заміж.
3. У 34 роки мій батько сказав, що він мені не батько, та й матір я побачила вперше через 27 років.

Факти від Світлани:

1. Мене обікрали шахраї, щойно я вийшла з банку.
2. Я купила автомобіль, а наступного дня його викрали.
3. Одна безквиткова пасажирка-"заєць" мене вкусила тричі за руку, потім відштовхнула і вискочила на вулицю, не заплативши штраф.

Микола навів таки факти про себе:

1. Люди з окупованих Росією територій хочуть найняти кілера, щоб заткнути мені рота.
2. Я зміг втекти від FPV-дрона, що летів на мене на Донбасі.
3. 15 березня 2022 року я виїхав із блокадного на той момент Маріуполя, переодягнувшись священнослужителем.

Наприкінці програми, коли учасники за допомогою експертів навчаться відрізняти правду від брехні, вони спробують установити — який із наведених кожним фактів є фейком.

Гра "Розбір фейків"

Далі учасники випробували себе в медіаграмотності, намагаючись розпізнати фейки в представлених їм повідомленнях із соцмереж.

"Інтерес до теми медіаграмотності зростає. Є розуміння, що це важливо, необхідно, що це про безпеку, про добробут тощо. Водночас у нас ще є проблемні точки. Йдеться про джерела інформації. Мені здається, що українці все ще залишаються до цього трохи вразливими. Багато досліджень показують, що більшість споживає новини в соцмережах, зокрема в Telegram-каналах. Telegram-канали часто є анонімними, не є представниками медіа, незрозуміло, хто веде цей канал. Але люди все одно їм довіряють, дивляться їх. І це якраз про брак відповідального медіаспоживання, отже, про брак медіаграмотності", — зазначила експертка з медіаграмотності Ольга Кравченко.

Учасники програми розібрали свіжі фейки, які Росія поширювала різними засобами. З них видно, що чим безглуздіший фейк — тим легше людям у нього повірити.

Фейк №1. В університеті Вінниці на екранах транслюють імена студентів, які розмовляють російською мовою. Цю новину супроводжувало фото екрана з якимось списком. Насправді, фотографія була зроблена у 2023 році. Тоді на екранах транслювалися прізвища студентів, які пропускають заняття. Тобто, пропагандисти використали архівне фото в хибному контексті.

Фейк №2. Український біженець пограбував 42 квартири в Парижі. Відео з таким сюжетом, нібито опубліковане французьким каналом France24, поширила низка проросійських ресурсів. Насправді, ані французький канал, на який посилаються пропагандисти, ані будь-яке інше авторитетне видання, не поширювали таку новину.

Фейк №3. Російські пропагандистські сайти поширили повідомлення про те, що в одному з відділень "Укрпошти" в Полтаві встановили банку для збору коштів із написом "для вбивства Трампа". Деякі користувачі соцмереж навіть стверджували, що після появи цієї тривожної інформації служба безпеки Трампа провела тривалу нараду з усіма розвідувальними структурами. У коментарі для StopFake пресслужба "Укрпошти" заявила, що це фото зроблено не в їхньому відділенні. Отже, фотографія — постановочна і створена з метою провокації.

Фейк №4. Російські, а також деякі українські ЗМІ, поширили новину про те, що американський актор Джонні Депп нібито планує відкрити в Москві ювелірну крамницю, а керувати бутиком буде його кохана — уродженка російського Єкатеринбурга. Звісно, ця інформація не відповідає дійсності. Жодна з офіційних сторінок актора не повідомляла про подібні плани Деппа. Та й сама росіянка все спростувала. Мета фейку — показати нібито симпатію світової зірки саме до Росії, а не України. Хоча насправді актор неодноразово демонстрував підтримку Україні.

Фейк №5. Прем'єр-міністр Албанії подякував Зеленському за постачання донорських органів Європі. Таку "новину" опублікувала низка проросійських джерел та акаунтів у соцмережах. Попри абсурдність заяви, значна частина аудиторії сприйняла її всерйоз і обурилася, що "чорні трансплантологи" так відкрито говорять про свої злочини. Але, звісно, Еді Рама, прем'єр-міністр Албанії, ніколи не говорив нічого подібного.

Діпфейки та ліпсінки

Але фейк має більш сучасного "брата" — це діпфейк.

Діпфейк (англ. deepfake від deep learning "глибинне навчання" + fake "підробка") — синтез зображення або голосу за допомогою штучного інтелекту.

Різновид діпфейка — ліпсінк (від англ. lip — "губа" і sync — "синхронний"), синхронізація руху губ і звукового ряду.

"Коли ми говоримо про діпфейки, ми зазвичай говоримо про відеофейки. Або це ще може бути ліпсінк — коли беруть справжнє відео людини, а змінюють тільки звук, тобто подають голос, згенерований штучним інтелектом. Це такий прогресивний метод підробки, конструювання альтернативної реальності. Ти дивишся відео, на якому людина виглядає як, умовно, президент або як якийсь чиновник, або інша відома людина, і говорить точно так само", — пояснила експертка з медіаграмотності Альона Романюк.

Щоб розпізнати діпфейки, потрібно насамперед звернути увагу на якість відео.

"Те, що закидає Росія, зазвичай зроблено дуже незграбно, на низькому рівні, поганої якості", — уточнила експертка.

Далі дивимося на деталі. Наприклад, на передній і задній фон, шукаємо невідповідності — розподілу тіні, світла, інших деталей. Звертаємо увагу на межу голови та шиї, бо часто, коли згенеровану голову приставляють до тіла, цей фрагмент буде розмитий.

"Далі ми звертаємо увагу на моргання очей. Люди на діпфейках моргають менше разів, ніж звичайна людина", — акцентувала Романюк.

Якщо ми маємо справу з ліпсинком, то звертаємо увагу на те, як рухаються губи, коли людина на відео щось говорить.

"Звертаємо увагу — чи збігаються слова з тим, як людина відкриває рот. Крім того, ми аналізуємо суть сказаного, чи не російські це меседжі, чи дійсно ця людина таке сказала. І звісно, ми йдемо до першоджерела, наприклад, на ресурси Збройних сил України, якщо йдеться про командування ЗСУ, на ресурси Володимира Зеленського, якщо дипфейк про президента України", — додала експертка.

Як би ми не ставилися до нових технологій — вони вже в нашому житті, і вкрай важливо знати про них, і вчасно вмикати критичне мислення.

Гра "Реальна людина чи згенерована картинка?"

Потренуватися в розпізнаванні ШІ-підробки учасники змогли у грі "Реальна людина чи згенерована картинка?".

На екрані з'являлися фотографії. На одних — реальні люди, на інших — неіснуючі, повністю згенеровані штучним інтелектом.

З представлених 5 фото, 3 виявилися фейками — які саме, ви зможете дізнатися, подивившись відео цього випуску проєкту "Обман".

Що стосується навичок гравців:

• Богдан і Микола — чотири правильні відповіді з п'яти можливих;
• Ірина — дві вдалі спроби з п'яти;
• Світлана — жодної правильної відповіді.

Дівчата виявилися більш довірливими до візуального контенту, а за часів фейкових акаунтів та інтернет-шахрайства це може нашкодити. Тож будьте обережні.

"Штучний інтелект може використовуватися для створення фейків. Технологія створення реалістичних зображень, відео, аудіо пройшла швидку еволюцію. Дуже багато програм генерують зображення, які дуже важко відрізнити від реальних. З іншого боку, люди генерують фейки не лише з використанням штучного інтелекту. Просто технологія ШІ дала змогу це робити швидше, дешевше і в більших масштабах", — прокоментував експерт із ШІ Олександр Краковецький.

Він перелічив базові ознаки, за якими можна визначити — чи є зображення згенерованим:

• якщо зображення надто фотореалістичне, тобто надто красиве, навіть ідеальне, то з великою часткою ймовірності воно згенероване;
• неприродний колір шкіри, неприродні тіні, світло;
• потрібно звертати увагу на деталі, тому що ШІ навчився генерувати загальні риси, загальні об'єкти, але все-таки в деталях може помилятися. Дуже часто на згенерованих фотографіях очі дивляться в різні боки, відблиск в очах різний, придивіться до відблиску в окулярах, придивіться до волосся.

Але крім формування фейків ШІ використовується в законних напрямках. Наприклад, у маркетингу.

"Зараз супербум ШІ в маркетингу, бо це скорочує багато виробничих історій. І те, що раніше вимагало, наприклад, дорогих зйомок, спецефектів, що раніше могли створити тільки якісь окремі фахівці, тепер може зробити будь-яка людина у себе на комп'ютері. Можна самостійно створити мультфільм, відеоролик. У маркетингу ШІ використовується під час фотосесій предметів, товарів. Взагалі ШІ сьогодні використовується майже у всіх сферах — у військовій, у медичній та в інших. Мені здається, глобальної загрози немає: одні професії зникають, нові — з'являються", — прокоментувала експертка зі ШІ Марія Гриценко.

Гра "Шекспір VS штучний інтелект"

У грі "Шекспір VS штучний інтелект" учасникам довелося розібратися, хто написав представлені на екрані вірші — реальний поет чи ШІ. У цьому випробуванні найцікавіше було спостерігати за тим, чи впорається поетеса Ірина.

Гравцям були представлені вірші різної тематики — дитячий контент, романтична лірика та військова поезія.

Ви зможете дізнатися правильні відповіді, подивившись відео випуску "Обман".

Підсумки гри:

• Світлана дала дві відповіді з трьох правильних.
• Богдан, Микола та Ірина — вгадали лише по одному разу.

Поки що не існує інструментів для розпізнавання згенерованих поетичних творів. Але всім варто, принаймні, знати про існування такого ШІ-контенту. Бо він оточує нас скрізь.

Час правди

З фейками, діпфейками та поетичними талантами штучного інтелекту учасники розібралися. Залишився обман, який був завуальований ними самими у грі "Дві правди — одна брехня".

Результат:

• Богдан зміг розвінчати обман двох гравців;
• Ірина та Микола — розпізнали лише по одній брехні;
• Світлана — на жаль, піддалася обману незнайомців і не розпізнала обману жодного учасника.

Ось так проста гра показала, що насправді нас усіх дуже легко ввести в оману. І ні логіка, ні інтуїція, ні перше враження за зовнішністю не гарантують нам уміння бачити брехню.

Але на щастя, сьогодні це була лише гра. Сподіваємося, що в реальному житті тепер ви будете більш стійкими до брехні в будь-якій сфері життя.

З попереднього випуску проєкту "Обман":

• Волонтер, студент, логопедка і бізнесвумен випробували себе в розпізнаванні фейків у шоу "Обман"
• Зображення, відео та голос: як виявити згенерований контент, пояснили ШІ-експерти
• Брехня допомагає виживати в соціумі: як розпізнати обман, пояснив психолог Орест Шупенюк
• Як у потоці інформації не стати жертвою фейків — рекомендації експертки з медіаграмотності