Вступив на акторство випадково і ледь не вилетів через "профнепридатність": актор В'ячеслав Довженко згадав навчання у Дніпропетровському театральному училищі

Заслужений артист України В'ячеслав Довженко родом із Дніпра. У 1995 році він закінчив Дніпропетровське театральне училище за спеціальностями "актор театру ляльок" та "актор театру драми". У програмі "Точка опори" на телеканалі "Дім" він розповів про те, як випадково обрав акторство і чому його ледь не відрахували з навчального закладу.

"Це абсолютно нормальна історія. (...) Коли людина потрапляє з шкільної парти в професійний вуз, їй здається, що їй всі повинні, вони можуть дозволити собі бавитись на максимум і нічого не робити. Гадають, що їх все рівно пожаліють і допоможуть. Цей момент переходу з дитячого в доросле свідоме життя — найскладніше і найважче. У мене це прийшло боляче, тому що в училище приходять взагалі діти — мені було 15 років. І я прийшов випадково. За компанію з другом", — пояснив Довженко.

Друг сказав В'ячеславу, що їде забирати документи з театрального училища, бо вступатиме на вокаліста в Київське естрадне училище (нині Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв). Вони разом приїхали в училище, і В'ячеслав закохався в ту атмосферу.

"Якісь дивні люди, стоять на сходах і курять з педагогами, сперечаються, якась така свобода. Після школи я потрапив у таку атмосферу і подумав: "Хочу бути тут". Я беру документи, приношу і вступаю. Але ж ніхто мене не попередив, що потім почнуть вимагати, що почнеться серйозна історія", — розповів актор театру та кіно.

На першому курсі В'ячеслав Довженко сподівався, що якось проскочить. Етюди придумував на ходу, піднімаючись сходами в аудиторію. Але не проскочив. 

"Зібралися педагоги і дуже чесно та серйозно мене попередили. Це зараз я розумію, що це було попередження, а тоді це було: "Ми тебе відраховуємо". А батько мій був проти того, щоб я туди вступав. Щоб я був залізничником [хотів], як і він. Я не знав, що хотів. Вступив без його благословення. Тому піти додому з документами про те, що мене відрахували, було б сильною поразкою. Я б собі цього не пробачив", — пояснив він

Педагогиня, яка викладала у Довженка зарубіжний театр, посадила його біля себе і запропонувала наступне — до третього курсу хлопець сидітиме на першій парті, не запізнюватиметься на пари і слухатиме її уважно. Тоді В'ячеслава залишать у вузі. Він погодився і став виконувати всі пункти, а викладачка у відповідь ставила йому щоразу трійки.

"Просто мені ставила трійки за кожен семестр. Взагалі не питаючи. В кінці другого курсу я підійшов і сказав: "Я перепрошую, це несправедливо. Можна я підготую реферат?". Вона каже: "Ну, підготуйте". Я підготував реферат про Едмунда Кіна, бо ми тоді проходили англійський театр, а це був видатний актор. (...) На другому курсі я вже був свідомою людиною, вже увійшов в кістяк", — розповів Довженко.

Повна версія інтерв'ю: Зйомки у фільмі "Буча", хейт за роль Петра I та недоліки роботи в театрі: актор В'ячеслав Довженко у програмі "Точка опори"

Нагадаємо, В'ячеслав Довженко — актор театру та кіно, заслужений артист України. З 2011 року працює в Київському академічному драматичному театрі на Подолі. Кар'єру в кіно розпочав, знявшись у телесеріалі Станіслава Клименка "Тарас Шевченко. Заповіт" (1997), в якому зіграв Пантелеймона Куліша. У повному метрі дебютував у ролі царя Петра І у фільмі Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу" (2002), який був заборонений для показу в Росії. За виконання ролі командира бригади з позивним "Серпень" у фільмі Ахтема Сеітаблаєва "Кіборги" отримав премії "Золота дзиґа" та "Кіноколо" у категорії "Найкраща чоловіча роль". Був одружений з акторкою Ксенією Башою. Експодружжя виховує двох синів. 

Попередні випуски "Точки опори":

• Знайомство з шістдесятниками, переслідування КДБ, підкорення театру "Ла Скала": інтерв'ю з примадонною української оперної сцени Марією Стеф'юк у "Точці опори"
• Про карантин на все російське, провину перед військовими, театр та кіно: актор Михайло Кукуюк у "Точці опори"
• Як Україна повертає викрадених Росією дітей: інтерв'ю з ексуповноваженим з прав дитини та очільником організації Save Ukraine Миколою Кулебою
• Заснування найпопулярнішої газети в Україні та сенс спілкування з "ватними" людьми: засновник та головний редактор "Фактів" Олександр Швець у "Точці опори"
• Заснування театру в комуналці та "виживання" мистецтва у 90-ті: інтерв'ю з очільницею київського театру "Колесо" Іриною Кліщевською у "Точці опори"