Великодні традиції, особливості та значення свята: інтерв'ю з етнологинею із "Музею Івана Гончара" 

П'ятого травня 2024 року християни східного обряду святкують Великдень. З нагоди цієї дати у студію "Ранку Вдома" завітала етнологиня, старша наукова співробітниця "Музею Івана Гончара" Ярослава Музиченко. Вона розповіла про великодні традиції та історичні особливості свята.

Ведучі — Лілія Ребрик, Ірина Хоменко та Костянтин Октябрський.

— Коли на наших землях виникла традиція фарбувати яйця, без яких неможливо уявити Великдень? Чи правда, що великодні традиції існували ще у дохристиянську епоху?

— Так, це дуже давні традиції. Вони були за тисячоліття до прийняття християнської віри. Яйце — це символ відродження життя. Наших предків ще з часів неоліту дивувало, як з цього неживого предмету, з камінця, раптом прокльовується життя. Тому вони взяли це за символ безперервності життя та його відновлення. 

Навесні пташечки починають висиджувати яєчка, сонячне рівнодення, відродження природи, тому для підтримки Сонця і сили Землі люди стали розмальовувати писанки і фарбувати крашанки. Червона крашанка є найдавнішою. Червоний — це колір крові, калини, колір тієї червоної вохри, якою наші предки наносили обереги ще два тисячоліття тому. Це і символ сонця, і символ відродження природи. Коли ми граємо в набитки крашанками, з яєчка, яке тріскається, наче виходить життєва сила і, відповідно, все краще росте. Отже, це свято на пошану сонцю. Коли уже на наші землі прийшло християнство, це стало сонце правди, сонце істини, в світлі якого ми все бачимо в правдивих кольорах. Сонце поєдналося з Христом.

— Які великодні традиції варто сьогодні відзначити? В чому їхній сенс і сакральне значення?  

— Основні українські традиції на Великдень — це паска. Традиційна, а не та, яка білим поливається і чимось посипається. З візерунками з тіста: хрести, решітки, віночки. В давнину не було натуралістичних орнаментів, все було символічно. Звісно, писанки. Вони є у дуже багатьох народів, але в Україні вони найкрасивіші і найбагатші. Також веснянки і гаївки — великодні ритуальні таночки, хороводи, геометричні фігури, які виводять дівчата й хлопці на землі, при цьому співаючи і роблячи різні рухи. Знову ж таки, для того, щоб все довкола зростало, посилювалась сила Сонця, Землі. "Жучок" — великодня гра, коли старші стають один за одним, роблять місточок, по ньому водять дитинку — жучка. Огірочки заплітають, водять Шума. Памятаємо, що наш гурт Go_A переміг на Євробаченні саме з піснею про "Шума". 

— Чи обов'язково розуміти цей глибинний сенс традицій, аби святкувати Великдень?

— Не обов'язково. Багато хто вже й забув цей сенс, але свято від цього майже не втрачає. Основа будь-якого свята — кухня, пісня, радість, подарунки. До речі, на Великдень обов'язково треба робити обновки та подарунки. 

Звісно, етнологи і фольклористи знають ці глибинні сенси. Якщо хтось хоче дізнатися більше, він може звернутися до цих реконструкцій, до наукових видань. Знати, навіщо ми пишемо ці писанки, навіщо печемо саме такий обрядовий хліб, навіщо ми саме так співаємо — це супер.

— А бути на святковому сніданку в новому вбранні — це ж не просто про красу. Про що це?

—  В давнину, до християнства, Новий рік відзначали навесні — з прив'язкою до весняного рівнодення. А на Новий рік треба дарувати подарунки, тому на Великдень ми ставимо новий посуд, одягаємо хоча б одну нову річ. Для того, щоб рік почався якнайкраще.

—  З чим пов'язана заборона працювати на церковні свята, особливо на Великдень? 

— В людському мозку закладений певний ритм: коли спати, коли працювати, коли співати, наприклад. Неділі і свята нам для того, щоб ми тільки відновлювалися та відпочивали. В часи дитинства людства, коли людині ще не можна було пояснити будову мозку, її потреби та символічне життя, то волхви чи знахарі казали, що не можна працювати, бо станеться те чи інше погане. Так було простіше пояснити, а взагалі, це потрібно для нашого здоров'я. 

— Тобто це в першу чергу для відновлення організму?

— Так, тим паче, коли додається смачна їжа, святкові пісні і люди забувають про все на світі, ніби потрапляють в іншу, сакральну реальність.

— Що треба класти у великодній кошик? 

— Річ у тім, що зараз цінності і знання традиції трошки вивітрюються, тож люди намагаються покласти у великодній кошик все для того, щоб смачно поїсти на Великдень — те, чим вони хочуть наїстися. Тому там опиняються вино, горілка, запаковані салати, цукерки, огірки, банани, ананаси.

Насправді ж, кожен продукт у великодньому кошику має своє значення. Найперше ми туди кладемо паску — символ повноти життя, самого Христа і Всесвіту. Кладемо писанки і крашанки — символ життя і його відродження. Вітальна листівка — піктограми з символами і побажаннями здоров'я тощо. Далі ми кладемо сіль — в давнину сіль випікали і вона була оберегом. Масло і сир, сирну паску — наші предки були хлібороби і мали багато худоби. Сирну паску роблять або холодною під пресом, або випікають. Кладемо ми і ковбасу — кабана в Україні кололи двічі на рік: на Різдво і на Великдень. Кабан — це символ сонця. Можемо шинку покласти. Колись на Великдень такі кошики були, що їх треба було возом везти.

Читайте також: Чому християни східного та західного обряду святкують Великдень у різні дні — 5 травня в історії