Підтримка та нові знайомства: представник Українського освітнього хабу розповів про центр у США

Від початку повномасштабного вторгнення до США переїхали понад 500 тисяч українців. Тож від літа 2024 року в Америці діє Український освітній хаб. Про організацію та головну мету хабів в студії "Ранку Вдома" поговоримо із заступником Асоціації інноваційної та цифрової освіти Дмитром Бондаренком.

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.

— Що стало рушієм створення освітніх хабів за кордоном?

— Українські освітні хаби — це ініціатива Міністерства освіти і науки України спільно з Асоціацією інноваційної та цифрової освіти. Вони створені по всьому світу як реакція на виїзд 8 млн українців, які одночасно покинули територію України через початок повномасштабної війни.

Звичайно, ми починали відкривати центри в місцях найближчого перебування українців — це Польща, Німеччина, Чехія та інші країни. І, коли українці розросталися по всьому світу, наші хаби "мандрували" за ними, щоб допомагати.

Тому освітні хаби з'явилися і у Великій Британії, і по всій території Європейського Союзу, і навіть у Японії. Тепер перший хаб відкрився і в США.

— Що найбільше здивувало чи вразило вас під час роботи над цим проєктом?

— Коли ми запускали хаби, нас вразило, наскільки багато чудових людей і талановитих українців можна зустріти за межами країни. За кордоном ти помічаєш цю велику кількість людей із різних куточків України.

Це талановиті діти та дорослі, які знаходять роботу, зокрема в найпрестижніших компаніях. І, дуже важливо, що ми маємо змогу зробити свій внесок у їхній розвиток — це надихає нас продовжувати працювати.

До речі, через наші хаби вже пройшло понад 500 тис. українців: підлітків, дітей і дорослих.

— Де знаходиться хаб і які проблеми він вирішує для українців у США?

— Хаб має бути розташований поблизу української діаспори, і хоча найбільша діаспора знаходиться в Нью-Йорку, Чикаго займає друге місце в США за кількістю українців. Наразі в цьому місті проживає понад 30 тис. громадян України.

Ми маємо потужного партнера — Асоціацію американських університетів. Освітній хаб відкрито на базі професійного училища, яке знаходиться неподалік району Чикаго під назвою Ukrainian Village.

Ukrainian Village — це місце, де проживає українська діаспора, яка емігрувала ще в минулому або навіть у позаминулому столітті. Тут є українська церква, а на вулицях багато написів українською мовою. Це дуже цікаво.

Навчання у хабі поділено на дві категорії: для дітей і дорослих.

Дітям ми надаємо матеріали, що стосуються українознавчих предметів: культури, української мови та літератури, історії — усе, що пов’язане з нашою країною, аби максимально підтримати їхній зв’язок з Україною.

Дорослим ми допомагаємо передусім із перекваліфікацією, особливо жінкам, адже розуміємо, що жінка, переїхавши з дитиною до іншої країни, має працювати, щоб утримувати себе і дитину.

В Америці, як і в будь-якій іншій країні, потрібна кваліфікація за місцевими стандартами. Навіть якщо українець має два чи три українські дипломи вищої освіти, багато хто змушений працювати не за профілем. Тому ми безкоштовно допомагаємо знаходити можливості для перекваліфікації.

Ще один важливий напрям — вивчення англійської мови, адже без знання мови неможливо працевлаштуватися, навіть якщо ти висококваліфікований фахівець. І, звичайно, психосоціальна підтримка — вона важлива як для дітей, так і для дорослих, оскільки всі перебувають у стані стресу.

Ми виконуємо свої завдання досить успішно: понад пів мільйона українців вже звернулися до нас і продовжують це робити. Хаби активно працюють, і, на мою думку, це показник того, що наша робота потрібна людям.

— Уявімо, що Ірина, українка в Чикаго, яка приходить до хабу. Що вона там бачить?

— Перш за все Ірину зустрічатиме атмосфера. Це важливо, тому що кожна людина має якісь свої клопоти, хай то навчання, чи побутові проблеми. Вони як сніжний ком, і особливо те, про що ми дізнаємося, відкривши стрічку новин.

Для нас найголовніше психологічне благополуччя дитини, її сім'ї та будь-якої дорослої людини, потім все інше. І, оскільки до нас приходять багато дітей, ми для них робимо не просто навчання, як навчання, а саме розвантажувальні заходи, щоб вони поспілкувались та познайомились. 

Парадокс в тому, що українці, які переїхали, наприклад, в Чикаго чи будь-яке інше місце, особливо перші місяці, мало спілкуються між собою, знаходячись в стресі. Тому ми їх зближуємо, знайомимо, і далі вони починають товаришувати за межами нашого хабу: дорослі з дорослими, діти з дітьми, загалом сім'ями.

Крім цього, важливо, щоб на першому етапі українець зрозумів, що він може поставити нам будь-які питання, поділитись своїми проблеми та досвідом.

— Чи може українська мова та культура стати освітнім брендом у США, наприклад, так само популярним, як йога чи медитація?

— Ми зараз запускаємо окремий проєкт спільно з Міністерством культури та інформаційної політики, який спрямований на просування українського бренду через культуру. Це потужна культурна дипломатія та інструмент, який, на жаль, ми майже не використовували до цього часу, на відміну від Росії.

Ви знаєте, що країна-агресор намагалася подавати більшість українських науковців, письменників та творців як "своїх" не тільки в Україні чи Росії, а й за кордоном. Саме тому важливо виграти цю інформаційну війну, і, сподіваюсь, цей проєкт буде успішним.

Людський капітал України — це унікальна річ, і перш за все ми повинні його зберегти та залишити для себе. Це основа нашої місії. І, я переконаний, що мережа українських освітніх хабів стане платформою для просування українського бренду на постійній основі.

— Якби вам дали можливість створити ще один хаб, де б це було і чому?

— Я б створив ще один хаб в Україні, а не за кордоном. Ми маємо загалом 70 освітніх хабів, з яких більш ніж половина знаходиться в Україні. Не просто в Україні, а на лінії розмежування в Херсонській, Миколаївській, Одеській та інших областях. Ми робимо їх прямо в укриттях.

Нещодавно я повернувся з Херсонської області, Чорнобаївки. Там хаби працюють в неймовірно тяжких умовах, користуючись можливістю, хочу подякувати всім, хто там працює. 

Наприклад, в Іванівці Херсонської області знаходяться 69 діток — це українські діти, яким потрібно надати можливості. Тому я відкрив би ще один хаб десь в тому регіоні. 

Читайте також: Все про донорство крові: підготовку, користь для здоров’я та протипоказання обговорюємо зі співзасновницею DonorUA