Терпіти її витівки вже неможливо: інтерв'ю з послом України про сприйняття західними країнами Росії

Весна була відзначена низкою дипломатичних скандалів за участю Росії. Складається відчуття, що дипломатія для Російської Федерації сьогодні — це загрози сусідам і заклики до своїх громадян не їздити за кордон. У Держдуму вже навіть внесли законопроєкт, який передбачає заборону на такі поїздки. Перспектив пройти слухання у нього зовсім небагато, проте, він чітко вписується в нинішнє посилання Кремля російським громадянам: за кордоном — вороги, туди не можна.

Як розцінюють ситуацію, що склалася, професійні дипломати — у програмі "На самом деле: Россия" телеканалу "Дом" аналізує Олександр Левченко, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія і Боснії та Герцеговині.

Ведуча програми — Марія Строєва.

— З точки зору професійного дипломата, як можна схарактеризувати сьогоднішні відносини Росії із Заходом?

— Це охолодження, серйозне охолодження. Москва демонструє свою різку позицію, не сприймаючи політику, яку західні країни хочуть збудувати з Росією. Але ж головне в дипломатії — політика взаємності.

Нагадаю, що почалося все з висилки російських дипломатів з Чехії, які займалися розвідувальною діяльністю. А Росія у відповідь почала висилати чеських дипломатів. Потім Словаччина, Польща підтримали Чехію і теж стали висилати дипломатів зі своїх країн.

Навіть в радянські часи я не пригадаю настільки різких рухів щодо країн, які демонструють те, що вони не потерплять російських шпигунів на своїй території.

У підсумку — демонстративна самоізоляція Росії, яка була, напевно, лише в період Сталіна. Бо вже в період Хрущова, Брежнєва і далі країна була набагато більш відкрита в дискусії з іншими країнами.

— А що означає ситуація, коли посла відкликають з країни для консультації. Ось в березні після заяв Байдена про Путіна Росія відкликала на консультацію свого посла з США. І американський посол з Москви відлетів до Вашингтона на консультації. І ця ситуація триває вже майже три місяці. Що це говорить про відносини двох країн?

— Це погіршення двосторонніх відносин, яке говорить, що посли поки залишаються, але вони працюють у себе в столицях, тобто, вдома. Консультації... Ну, ви ж розумієте, що він там нічого не робить. Ось сидить, чекає потепління цих відносин.

У дипломатичній практиці це досить часто траплялося. Навіть Україна, був час, відкликала своїх послів з країн, з діями яких відносно нашої держави була не згодна. Скажімо, що це ще далеко не критична точка дипломатичних відносин. А ось в України з Росією взагалі немає послів. Ось це ще нижчий рівень дипломатичних відносин, коли посольства очолюють на рівні тимчасових повірених.

Проте, США і Росія вирішили таким чином поки тримати рівень дипломатичних відносин. Він відповідає рівню політичних відносин, є повною його рефлексією. І це може тривати кілька місяців, поки не з'явиться якийсь привід для поступок.

Але я бачу, що Захід зайняв досить принципову позицію, на відміну від попередніх періодів, коли Захід був досить млявий і нерішучий. По-моєму, всім набридла нахабність Кремля в проведенні розвідувальних операцій на чужих територіях.

А з іншого боку, Росія як би закусила вудила. І цей закон, який демонструє, що нічого нам взагалі за кордон їздити, — це взагалі не відповідає країні ХХI століття. Рекомендувати громадянам взагалі не їздити за кордон — це унікально.

Москва, до речі, ризикує, бо багатьом громадянам Росії це не сподобається. І коли будуть вибори, це мінус нинішньої влади. Я здивований, що вона цього не відчуває. Це громадянам точно не сподобається.

— До залізної завіси між Росією із Заходом, в тому вигляді, в якому він існував, і ми його ще пам'ятаємо, далеко?

— Та ні. Я думаю, вже ситуація дуже-дуже близька до тієї, що була.

По-перше, пропагандистська машина Кремля взагалі працює повністю за радянськими лекалами. Коли суцільна брехня, велика брехня, або, як мінімум, пів брехні.

Друге — неупереджене і демонстративне несприйняття міжнародної спільноти, міжнародних партнерів. Це постійне "яканье": ми повинні це мати, ми повинні й це мати... СРСР теж протиставляв себе іншої політичної системи Земної кулі. Але СРСР був гравцем більшого рівня, ніж Росія. А нинішня Росія як би хоче показати, що вона гравець такого ж масштабу, але насправді, таким не є. Тому дозволяють собі так вести.

Але вони тільки отримають негативні бали. Вони й так розгубили довіру багатьох міжнародних партнерів. А будуть ось так заїдатися, поводитися по-хамськи, у них авторитет взагалі впаде й в раніше більш-менш лояльних до Москви країнах. Хоча, я думаю, що Кремль прораховує свої кроки.

— Мало того, що Радянський Союз був більший за Росію. Так і у нього ще був, так би мовити, пояс безпеки у вигляді країн Варшавського договору. І тепер вже в риториці російської влади прослизає ставлення до країн колишнього Варшавського договору, як до якоїсь своєї втраченої вотчини. Причому саме з цими країнами зараз загострюються відносини. Чехія, Польща, Словаччина — якраз входили й входять в коло інтересів Росії, і які відтепер займають дуже жорстку позицію стосовно Кремля. Думаю, що це не відчувати вони не можуть.

— Думаю, що Кремль явно переборщив у своїй жорсткості стосовно цих країн. І нагадування про свою домінацію в радянські часи... Ну, так ці часи давним-давно минули.

Нинішні домінанти — це країни НАТО, Європейського Союзу, у який ВВП на душу населення більше, ніж в Росії. В яких можна вільно себе почувати.

Звичайно, даремно це все відбувається. Але підкреслюю, це нова політична реальність, загострення ситуації — грати на все або нічого. Ну, подивимося, до чого це призведе.

Але мене радує, що нарешті наші західні партнери почали проявляти жорсткість, принциповість, твердість, бо вже деякі витівки терпіти просто неможливо.