Стрічка "Жінки на війні": продюсерка фільму Ліза Цимбаліст розповіла про документальний проєкт Ukraїner

Ліза Цимбаліст. Скриншот: kanaldim.tv

Команда Ukraїner випустила документальний фільм про українок, які захищають Україну під вас повномасштабної війни. Скільки історій вдалося показати у стрічці, де її побачити та чи поїде документальний проєкт за кордон.  Про це у "Ранку Вдома" розповіла продюсерка стрічки Ліза Цимбаліст.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Як виникла ідея створення фільму?

— Коли ми тільки почали з командою Ukraїner їздити на окуповані території й спілкуватися з місцевими жителями, активістами, волонтерами, службовцями, ми зрозуміли, як сильно в усіх ланках і процесах залучені жінки. Тож з'явилася ідея висвітлити це. Зокрема, створити один фільм, де ми б розказали багато історій і познайомили глядача з реальними героїнями, які захищають Україну щодня.

У чому основний меседж цього фільму?

— Для мене цей фільм не тільки про те, що вклад жінок у перемогу України важливий, а й   про єдність. Про те, що справжніх результатів ми можемо досягнути тільки коли ми об'єднані. Коли ми згуртовані й працюємо над однією ціллю, знаємо, яка наша мета і хто наш ворог. Тільки тоді ми можемо досягнути результатів.

Як ви обирали героїнь та історії?

— Це дійсно був складний відбір, бо понад 60 000 військовослужбовиць зараз залучені на різних ланках. Просто уявіть цю цифру. Нам було важливо показати різних героїнь, які працюють на різних напрямках для того, щоб підсвітити різноманітність їхніх ролей у війську. Ми прагнули показати, що зараз нема суто жіночих чи суто чоловічих ролей, що кожен може долучатися до справи, у якій він сильний. Єдина складність була в тому, щоб обрати, бо дуже багато героїнь та історій лишилося за кадром. Проте ми продовжуємо їх випускати у вигляді коротких форм, і їх можна подивитися на YouTube-каналі Ukraїner. У фільм увійшло п'ять історій.

Розкажіть про них, будь ласка.

— У фільмі глядачі можуть познайомитися зі снайперкою Іриною з позивним "Параграф". Мені дуже подобається ця історія. Вона повернулася з Балі. На початку повномасштабного вторгнення вона перебувала там, але попросила її депортувати для того, щоб пристати до сил ЗСУ.

Друга історія Марії Берлінської. Це аеророзвідниця, яка дуже сильно доклалися до того, щоб жінки зараз могли займати набагато більше посад у війську, аніж це було у 2014 році.

Третя героїня — Юлія Паєвська "Тайра". Вона військовослужбовиця, парамедикиня, яка пережила російський полон. Зараз вона допомагає сім'ям полонених військовослужбовців.

Четверта героїня — це Яна Білецька. Вона волонтерка та організаторка міжнародного волонтерського хабу "Вокзал" у Харкові. Вона організувала міжнародну гуманітарну допомогу для Харкова та населених міст навколо нього.

П'ята героїня це Марія Назарова. Вона є воєнною парамедикинею, навчає бойових медиків. Ми спілкувалися з героїнями, багато часу разом проводили. Знімання тривало 2 місяці.

В Ukraїner все починається з дослідження. В нас є окремий дослідницький центр, в якому відбувається пошук по різних джерелах. Ми збираємо всю цю інформацію і потім вже обговорюємо з командою й обираємо, які героїні будуть найкраще пасувати до цього фільму.

Чи плануєте ви робити продовження?

— Вірогідно. Минулого року в нас вийшла теж схожа історія про жінок на підтримку ООН і була більше не на військову тематику, а медичну, гуманітарну, волонтерську. Цього разу ми сфокусувалися й на військових історіях. Є багато героїнь, визначних історій. Гадаю, що ми ще повернемося до цієї теми.

Де можна подивитись фільм?

— Фільм зараз у вільному доступі на YouTube-каналі Ukraїner. Там так само можна почитати, подивитися коротші історії з іншими героїнями й почитати репортаж вже на сайті Ukraїner.

Коли відбулася прем'єра? Які були відгуки?

— Прем'єра відбулася наприкінці вересня. Ми проводили онлайн прем'єру і дуже класні були відгуки. Дуже багато подяки цим жінкам, в першу чергу. Їхня робота просто неоціненна.

Вони самі дивилися цей фільм?

— Звісно, вони бачили. Вони дуже щемливо реагували. Бо дійсно, коли ти перебуваєш у своїй роботі, важко й оцінити зі сторони. Коли це ще висвітлюють і показують ряд таких історій, то це дуже емоційно сприймається.

Чи плануєте ви перекладати англійською цей фільм?

— Це документальне кіно як репортаж. Перекласти зараз дуже важливо. Зараз ми більше сфокусовані на українській авдиторії. Ми плануємо також провести офлайн покази з обговореннями. Після цього вже виходити на іноземну авдиторію. Думаю, що або дубляж, або субтитри мовами ми обов'язково зробимо.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

Медіа-партнери
Прямий ефір