Що варто знати батькам про етапи статевого виховання дітей — поради сексологині Олени Архипенко

Кожна дитина повинна пройти через три етапи статевого виховання. Нестача інформації може негативно вплинути на розвиток особистості та моделі поведінки у дорослому віці. У "Ранку Вдома" тренерка зі статевого виховання, сексологиня Олена Архипенко розповіла про етапи статевого виховання дітей залежно від віку та дала кілька порад батькам.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Чому взагалі існує поділ на вікові групи у питанні статевого виховання?

— Бо у дітей у певному віці є цікавість. Вони можуть опрацювати якусь інформацію. Так, якщо інформації буде багато, то вони не зможуть її сприйняти. Відповідно, потім діти можуть зробити неправильні висновки. Саме тому в психології ми ділимо дітей на вікові групи. Це допомагає надати інформацію батькам, аби вони закрили потреби дитини на певному етапі. Тобто у певному віці.

— Про які вікові категорії йдеться? Що і на якому етапі потрібно розкривати?

— Умовно можна поділити на три етапи. Це дитячий, передпідлітковий, підлітковий. По вікових групах, дитячий етап починається десь з півтора до семи років, перед підлітковий триває з семи до 12 років,  підліткової з 12 до 18-24 років.

— Чому є такі вікові межі?

— Бо не всі діти в п'ять років завершують перший етап. Деяким дітям потрібно трішечки більше часу, щоб інформація засвоїлася, або просто немає природної цікавості. Саме тому ми маємо не зовсім чіткі вікові межі. Тобто вони більш розпливчасті для того, щоб батьки теж не фруструвалися. Батькам не треба перейматися, якщо дитина засвоїла інформацію не в п'ять років, а в сім. Не потрібно бігти одразу до спеціаліста. Просто цей етап затягнувся. Потрібно сказати, що на кожному етапі у дитини є дві задачі. Перше — усвідомити щось і потім відіграти це на практиці. Тобто навчитися це робити.

— Як це "відіграти на практиці"?

— Ми не сексуалізуємо статеве виховання. Тому що статеве виховання має на меті усвідомлення статей та ролей.  Усвідомлення того, хто я, якої статі — це і є реалізацією. Наведу приклад. Дорослий захотів керувати автомобілем, прочитав всю теорію, сходив на курси, але їздити не навчився. Бо не мав практики. У дітей відбувається те саме.

Батьки абсолютно нормально реагують, коли діти умовно імітують тата за кермом, але неадекватно реагують, коли дитина починає відігравати свої напрацьовані статеворольові установки. Наприклад, коли хлопчик п'яти років починає грати в тата і каже: "У мене є дружина, в нас буде сім'я та народяться діти". Тоді вже у батьків починається фрустрація.

— Поясніть, будь ласка, що саме повинна усвідомити дитина на першому етапі, який триває до семи років?

— Дитина має усвідомити, якої вона статі, чому її називають дівчинкою, а його — хлопчиком.

Спочатку з'являється цікавість саме до зовнішніх відмінностей, усвідомлення різниці між хлопчиками та дівчатками. Потім уже дитина розуміє, що є відмінності тілесні. Ті, які приховують. Тому виникає цікавість до первинних статевих ознак. Спочатку дитина цікавиться своїм тілом, своїми статевими органами, а потім уже переходить на оточення.

Це саме той етап, коли мама миється і каже: "Будь ласка, сину, не заходь до мене", а син відкриває двері й питає, що там в мами є. 

— Як треба на це реагувати?

— Треба пояснити, що так не потрібно робити. Бо у мами є свої кордони, свій сором. Адекватна реакція — сісти поряд з дитиною і показати у книжці статеві органи. Дитина все усвідомлює, у неї немає потреби бачити це наживо.

— Другий етап триває з 7 до 12 років. Чим він характеризується?

— Тут головна задача — це напрацювання статеворольових установок. На цьому етапі діти усвідомили, якої вони статі, але як себе поводити, не розуміють. Тобто це освоєння відмінностей у поведінці чоловіків та жінок, в зовнішньому вигляді, в характері. Це гендерні установки. Тобто вони мають напрацювати всі особливості поведінки майбутньої жінки або майбутнього чоловіка. 

Перше завдання — це  розуміння того, які установки я хочу собі взяти. Другий етап — реалізація. Це вже відігравання цих установок, тобто демонстрація їх на публіку. Спочатку вони їх демонструють в групах собі подібних — дівчатка серед дівчаток, хлопці серед хлопців.

Потім, коли вони вже отримали адекватний відгук на ці установки, починають змішувати групи. Тобто хлопці починають заявляти дівчатам про свою мужність, а дівчата — фліртувати з хлопцями для того, щоб отримати зворотний зв'язок.

— Третій етап — підлітковий, починається орієнтовно у 10-12 років і триває, як мінімум, до 18 років. Що повинно статися за цей період?

— Діти починають усвідомлювати свої уподобання. Тобто на цьому етапі діти мають зрозуміти, на кого вони звертають увагу, хто подобається, а хто — відштовхує. Це переш кохання, емоції. Здається, що навколо нікого і нічого не існує, окрім обраного об'єкта кохання.

Це дійсно те, що по-особливому переживають діти. Батькам потрібно усвідомити, що діти не грають. Вони дійсно не розуміють, що у світі існує хтось інший, окрім об'єкта закоханості. Тут треба бути дуже уважними. Батькам не варто знецінювати першу закоханість.

— Якщо дитина не отримує інформацію відповідно до віку, що відбувається?

— Статевий розвиток затримується, або дитина напрацьовує не адекватні установки. Такі, які не відповідають тому, що вона може потім абсолютно нормально втілювати в життя. Пам'ятаймо, що статеве виховання йде не тільки від батьків, а й від оточення. Від вихователів, вчителів в школі, однокласників, друзів, з медіа та соцмереж.

Також цікаво: Як говорити з дітьми про секс — консультація психологині Олени Архипенко