Як говорити з дітьми про секс — консультація психологині Олени Архипенко

Олена Архипенко. Скриншот: kanaldim.tv

Багато батьків не знають, як говорити із дітьми на делікатні теми без сором'язливості та скутості. Розібратися із цим допоможе сексологиня-психологиня, тренерка зі статевого виховання Олена Архипенко. Чому дорослі не готові говорити про секс із дітьми, як правильно це робити, та чому це так важливо, дізнавайтеся у матеріалі "Ранку Вдома".

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Які емоції виникають у дорослих при запитанні дітей про секс? 

— В першу чергу ми говоримо про певну скутість. Так, тому, що дорослі не завжди готові про це говорити. Звісно, це сором та роздратування, або ж агресія. Негативні емоції виникають у дорослих скоріше спонтанно, аніж сплановано. Тобто це не негатив що спрямований на дитину. Це агресія на спонтанні питання. 

— Чому саме такі емоції виникають у людей?

— Роздратування виникає через те, що дорослі не знать, що казати, як відповідати. Сором виникає через особисте ставлення до цієї теми. Якщо дорослим взагалі соромно говорити на тему сексу, то й у розмові з дітьми теж буде скутість. Тобто дорослі самі між собою не обговорюють цю тему. Є умовно якісь речі, які вони роблять, але не говорять про це. Звісно, якщо вони це не проговорюють, то не сприймають це як адекватне і нормальне.

— Що робити в таких ситуаціях?

— Перше, що потрібно зробити, це поставити собі запитання: "Як я ставлюся до цієї теми?". Якщо моє відношення негативне, то саме це я й передам дитині. Це свідомий крок.

— З якого віку діти реально починають питати у батьків?

— Все індивідуально. Головне почати правильно. Наприклад, починаємо говорити про гігієну, фізіологічні процеси. Таким чином поступово ми пояснюємо, що дівчатка та хлопчики різні, розповідаємо про інтерес до протилежної статі. Потім переходимо до теми стосунків, які розвиваються ц можуть переходити до фізичного контакту, інтимної близькості. Тобто це розтягнута в часі розмова, коли батьки починають з простого і потім починають підвищувати "планку".

Діти сприймають скоріше емоціями, аніж словами. Якщо дорослий відчуває негативну емоцію, то саме її він й передасть дитині. Ну, наприклад, мама хоче дати дитині яблуко. Якщо вона каже, що воно гарне та соковите, то дитина швидше спробує. Якщо ж скаже, що воно кисле і їй не сподобалося, то дитині воно теж не сподобається. Дитина буде копіювати мамину емоцію, вона буде сприймати його як несмачне. 

Тож надважливо, щоб дорослі контролювали свої емоції й добре думали, що саме вони хочуть вкласти у розмову. Не тільки слова підбирали, а й контролювали свої емоції.

— Можливо, є якісь поради дорослим, як навчитися говорити на тему сексу без негативних емоцій?

— Коли ми собі чесно зізнаємося в тому, що у мене є питання, незадоволення, або я взагалі не розумію, як я до цього ставлюся, то треба розібратися. Дорослому треба спробувати прописати речі, які їх турбують, або почитати про це. Зрештою, ніхто не забороняє тренуватися перед розмовою на тему статевого виховання. У нас немає досвіду, як говорити з дітьми. Перше тренування може бути перед дзеркалом. Почнемо відповідати на ті питання, які діти вже поставили, або ті, які вони можуть поставити, і зчитуємо свої емоції.

— Якщо дитина не запитує, чи варто дорослим ініціювати розмову про секс і про стосунки?

— Звісно, дорослому варто ініціювати, тому що є багато інформації, які дорослі можуть передати. Це особисте сприйняття дорослого. Батьки мають установки, вони можуть передати їх своїй дитині. Тож насправді це надважливо, щоб дорослий був ініціатором. Якщо дитина не проявляє ніякої зацікавленості в цьому. Якщо не налагоджений базовий контакт, то дитина може дійсно отримати відповіді від однолітків. Не проґавте момент, коли дитина починає цікавитися цією темою, бо вона може почати пошуки інформації з інших джерел.

— Чому дорослі дуже часто уникають розмови з дітьми про секс?

— По-перше, не знають, що сказати. По-друге, бояться того, що доведеться сказати все й одразу. Тут діє принцип "коротко і по суті". Якщо є питання дитини, то треба відповісти, але стислою та короткою. Звісно й такою, що відповідає віку дитини. Тобто дитина не очікує отримати докладну відповідь про сам процес. Дуже часто у дітей виникають короткі питання, які стосуються конкретної теми. Тому ми відповідаємо стисло і по суті. Дитині достатньо цієї відповіді. Поки не виникає нових питань.

— Якщо дорослий не знає, що відповісти?

— Самовиховання та підготовка. Якщо я не знаю, що відповісти, то беру паузу, готуюся та відповідаю. Можна потренуватися відповідати перед дзеркалом, або просто на самоті, або навпаки з другом чи колегою. 

Читайте також: Принципи статевого виховання дітей різного віку та тривожність батьків: інтерв'ю з сексологинею Оленою Архипенко

Прямий ефір