На передовій потрібен фастфуд — для скидання з дронів: досвід допомоги волинської пекарні фронту (ФОТО, ВІДЕО)

Пекарня "Хлібний край" годує майже всю Волинь. Але у цього хліба є ще один шлях — на фронт, для тих, кому він зараз потрібен найбільше. Про особливості виробництва та волонтерської діяльності в проєкті "Міста" розповіла власниця пекарні "Хлібний край" Ганна Микитюк.

Пекарня розташована в селі Соловичі, неподалік від Луцька. Працює з 2012 року: починали з 30 осіб, на сьогодні — вже понад 200 співробітників.

На день виготовляють близько 10 тонн випічки — від хлібобулочних виробів, здоби до кондитерки та фастфуду.

Бестселер "Хлібного краю" — Турійський хліб овальної форми. Назва походить від Турійського району Волинської області, де розташована пекарня (село Соловичі спочатку належало до Турійського району, який після адміністративної реформи увійшов до складу Ковельського). Турійський хліб характеризується насиченим солодовим смаком, ароматом справжнього домашнього хліба та хрусткою скоринкою.

Виробництво — напівпромислове. Тут використовують як машини, так і ручну працю.

"У нас багато ручної роботи. Але завдяки цьому ми мобільні, ми завжди можемо змінювати вироби і не прив’язані до машини", — пояснила Ганна Микитюк.

"Хлібний край" випікає й лаваші. У їхньому виготовленні теж багато ручної праці. Тут готують лаваш так: натягують тісто на спеціальні подушки, отримані листи перекладають на деко й запікають.

На початку повномасштабної війни головним для волонтерства був хлібний цех. Пекарня щодня відправляла тонну хліба до Києва, Харкова та Миколаєва, а також на передову.

Допомога фронту триває й донині, але акценти змістилися. Сьогодні за допомогу військовим відповідає фастфудний цех.

"Зараз у хлібі на фронті вже немає потреби, бо забезпечення хороше. Зараз зі своєї продукції ми переважно відправляємо смаколики та фастфуд. Річ у тім, що зараз на передовій є потреба саме у фастфуді — цю їжу скидають з дронів на позиції, куди неможливо доставити продукти наземним шляхом. І ось наш окремий цех працює на замовлення військових. Ми, зокрема, робимо бутерброди — з ковбасою, шинкою, корейською морквою", — розповіла власниця пекарні.

З початку повномасштабної війни команда "Хлібного краю" істотно не змінилася. За кордон виїхала буквально пара співробітниць. А ось чоловіки пішли захищати Україну.

На жаль, деякі повернулися на щиті.

"З хлопцями, які пішли на фронт, я зв'язувалася щодня. Щоранку: "Як минула ніч?". Потім постійно: "Що потрібно?". Ми відправляли все, що вони просили: форму, "Мавіки", тепловізори, автомобілі... У 2023 році я їздила до нашого тістомісника Богдана, який воював на Запорізькому напрямку. Я їхала разом із капеланом, ми тоді з ним гнали машину для підрозділу Богдана і, звичайно, багато іншої гуманітарної допомоги", — розповіла Ганна Микитюк.

Деякі з бійців після поранень демобілізувалися і повернулися до рідної пекарні — кілька водіїв і тістоміс Богдан.

Богдан 23 лютого 2022 року відпрацював зміну, а рано вранці почалося повномасштабне вторгнення. О 8-й годині ранку 24 лютого чоловік уже був у військкоматі. Воював на Запорізькому напрямку, був командиром бойової машини.

"Я прослужив 1 рік і 8 місяців. Отримав чотири акубаротравми (контузії, — ред.), мав перебитий нерв на руці. Після госпіталів повернувся на свою роботу", — розповів Богдан.

Ще з випуску проєкту "Міста", присвяченого Волині:

• "Немає відпустки і хворіти не маю права": міський кликун Луцька поділився особливостями своєї роботи
• Зграя хлопців з ірокезами, на хайрах: лідер рок-гурту "Фіолет" розповів про луцький період своєї творчості
• "Це не порівняти з колишнім життям": своїми буднями у лавах ЗСУ поділився лідер рок-гурту "Фіолет"
• П'ятий роман писав ночами у перервах між службою в ЗСУ: лідер гурту "Фіолет" Сергій Мартинюк розповів про свою літературну діяльність