На акторський вже було якось смішно вступати, тому я пішов на режисуру, — актор В'ячеслав Довженко про те, чому вже в дорослому віці знову пішов вчитися

У 2009-му 33-річний актор В'ячеслав Довженко вирішив вступити до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. В юності він отримав акторську спеціальність у Дніпропетровському театральному училищі. Про те, чому вже в дорослому віці вирішив продовжити навчання, Довженко розповів у програмі "Точка опори" на телеканалі "Дім".

"Життя триває, але близько 40 років у кожного актора відбувається переоцінка цінностей щодо того, що, можливо, він щось не те робить у професії чи перестав себе відчувати. На акторський вже було якось смішно вступати, тому я пішов на режисуру. Я прийшов до Костянтина Дубініна — це мій педагог. Я знав, до кого я йду. Я написав експлікацію "Ревізора" Гоголя, звісно написав її як актор. Він це прочитав, посміявся, а потім підняв очі і запитав: "Нащо вам це треба?". Я дуже чесно сказав, що хочу бути кращим актором. І всі п'ять років потім у нас була боротьба. Він казав мені: "В'ячеславе, ви все ж таки режисер". А я: "Ні, я актор". Але поки що я в режисуру не лізу", — розповів Довженко.

Повна версія інтерв'ю: Зйомки у фільмі "Буча", хейт за роль Петра I та недоліки роботи в театрі: актор В'ячеслав Довженко у програмі "Точка опори"

Нагадаємо, В'ячеслав Довженко — актор театру та кіно, заслужений артист України. З 2011 року працює в Київському академічному драматичному театрі на Подолі. Кар'єру в кіно розпочав, знявшись у телесеріалі Станіслава Клименка "Тарас Шевченко. Заповіт" (1997), в якому зіграв Пантелеймона Куліша. У повному метрі дебютував у ролі царя Петра І у фільмі Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу" (2002), який був заборонений для показу в Росії. За виконання ролі командира бригади з позивним "Серпень" у фільмі Ахтема Сеітаблаєва "Кіборги" отримав премії "Золота дзиґа" та "Кіноколо" у категорії "Найкраща чоловіча роль". Був одружений з акторкою Ксенією Башою. Експодружжя виховує двох синів. 

Попередні випуски "Точки опори":

• Знайомство з шістдесятниками, переслідування КДБ, підкорення театру "Ла Скала": інтерв'ю з примадонною української оперної сцени Марією Стеф'юк у "Точці опори"
• Про карантин на все російське, провину перед військовими, театр та кіно: актор Михайло Кукуюк у "Точці опори"
• Як Україна повертає викрадених Росією дітей: інтерв'ю з ексуповноваженим з прав дитини та очільником організації Save Ukraine Миколою Кулебою
• Заснування найпопулярнішої газети в Україні та сенс спілкування з "ватними" людьми: засновник та головний редактор "Фактів" Олександр Швець у "Точці опори"
• Заснування театру в комуналці та "виживання" мистецтва у 90-ті: інтерв'ю з очільницею київського театру "Колесо" Іриною Кліщевською у "Точці опори"