Кастинг тривав роками, а головна героїня так і не прибула на зйомки: інтерв'ю з режисером фільму "Ти — космос"

Дебютний фільм українського режисера Павла Острікова "Ти — космос" здобув головну нагороду кінофестивалю в Страсбурзі — Golden Octopus. Також стрічку відзначили нагородою Silver Melies. Дебют фільму відбувся цьогоріч на кінофестивалі у Торонто. В Україні стрічку можна буде переглянути в кінотеатрах навесні 2025 року.
Наукова фантастика "Ти — космос" розповідає історію українського далекобійника-відлюдника Андрія Мельника, який має певну місію у космосі. У цей час Земля вибухає і він залишається чи не єдиним живим у Всесвіті. Зв'язок із ним встановлює французька вчена Катрін. Вони вирішують летіти назустріч одне одному. Про казуси, відмову головної героїні від участі у зйомках, ексклюзивне створення Всесвіту та бюджет космічної стрічки, розповів у "Ранку Вдома" режисер і сценарист фільму Павло Остріков.
Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.
— Розкажіть про головні відзнаки кінофестивалю, котрі ви отримали.
— У нас була прем'єра на кінофестивалі в Торонто. Після того нас запросили на кілька кінофестивалів в Європі та світу. На кінофестивалі в Страсбурзі — це Франція, ми отримали головний приз Golden Octopus. Це такий чудернацький трошки приз, але це фестиваль фантастичних фільмів. Також другий приз — це Silver Melies. Він вручається авторам фантастичних фільмів фільмом, який потім змагається за Golden Melies.
— Про що розповідає фільм? В якому жанрі він знятий?
— Це наукова фантастика. Попри те, що дії відбуваються в космосі, для мене це майданчик, на якому я зміг розповісти історію кохання. Історію останнього кохання, бо за сюжетом головний герой — це український далекобійник, який відвозить ядерні відходи з Землі на супутник Юпітера в недалекому майбутньому, залишається в космосі. Адже наша планета Земля вибухає. Цей далекобійник залишається останньою людиною у світі, поки на зразок не виходить француженка Катрін. Вона знаходиться дуже далеко від нього. Втім, вони можуть спілкуватися. Це така історія про самотність та кохання. Це напевно, ті дві теми, які завжди цікаві мені, універсальні. Я продовжую до них повертатися.
— Це ваша особиста історія? Чи були ви коли-небудь далекобійником?
— Ні, далекобійником не був. Але я був самотнім і був закоханим. Певною мірою це історія й про мене.
— Кажуть, ідея створення цього фільму виникла дуже давно. Скільки ви над ним працювали?
— Мені навіть важко рахувати. Напевно, це все почалося з університету, коли ми мали зробити виставу на "Студентську весну". Я навчався в авіаційному університеті, де ця подія є чи не найголовнішою для студентів В якийсь момент ми зробили таку коротку фінську виставу про останню людину у Всесвіті. Вона була трохи дурна. Втім сама ідея поселилась у моїй голові на довго. Я до неї повернувся у 2015 році, коли написав перший драфт сценарію.
Він був майже схожий на те, що в нас в результаті вийшло у "Ти — космос", але тоді я багато чого ще не знав. Зокрема, не цікавився астрофізикою. Тоді це була більше комедія. Вже у 2015 році я почав ґрунтовно працювати над цим фільмом. Змінився продюсер в якийсь час, я змінився, світ змінився, але історія якимось чином рвалася на екрани. Я чесно хотів зупинитись, бо інколи було дуже важко. Хотілося якось змінити історію, плани, але ця історія настільки сильно мене вела по життю, що врешті-решт завела на широкі екрани.
Я з маленького містечка, і я завжди їздив в Київ на навчання майже кожен тиждень. Коли я чекав потяг і дивився на зорі то часто думав над тим, чому ми взагалі існуємо на Землі. Думав про те, що цікаво у Всесвіті, як це вийти в космос. Завжди було цікаво дослідити цю чорну матерію.
Коли я став режисером, то це стало реальністю, напевно. Я подумав, що космос це таке ідеальне місце для історії про самотність. Бо там нікого немає. Ми не знаємо, хто там є і що там є. Там навіть немає кисню. Це ідеальне місце розповісти цю історію.
— Розкажіть, як проходив кастинг?
— Він був дуже довгий. Треба було підібрати хорошого актора, адже в кадрі він буде один. Француженку ми тільки чуємо, ми її не побачимо у фільмі. Тому ми мали знайти дуже класного актора. Кастинг на головну роль тривав роками. Ми намагалися подивитися кожного українського актора в діапазоні від 30 до 50 років. Ми навіть були готові змінювати вік.
За цей час я побачив дуже багато класних українських акторів, які, я впевнений, вже показали себе та ще не раз покажуть. Втім, нам поталанило побачити акторський потенціал Володимира Кравчука. Так сталося, що це мій друг, тому я його не розглядав на цю роль. Бо коли ти знаєш людину, дуже важко уявити, що він може бути головним героєм у цій історії.
Наша кастинг-менеджерка Алла Самойленко запросила Володимира, без мого відома, на кастинг. Коли ми його побачили у цій ролі, то сталося диво. Бо він дуже класно грає комедію і драму. Це рідкість, особливо коли йдеться про ідеальні пропорції. Володимир Кравчук це показав на кастингу. Ми зрозуміли, що це він — наш герой.
— Як взагалі створювали першу українську наукову фантастичну стрічку, подій якої відбувається в космосі? Пустіть глядачів за лаштунки.
— Я колись міркував над тим, чому так мало фільмів про космос в Україні. Коли я почав такий фільм робити, то все зрозумів. Це майже неможливо. З нашими бюджетами, з нашою кіноіндустрією. Ми були не готові зустрітися з такими випробуваннями, які на нас лягли, тому що нам довелось будувати все з нуля. Весь світ, треба було вигадувати. Все, що в кадрі, ложки, простирадла, все мало бути якось вигадано з нуля, бо це майбутнє, інший світ. Всі підходили до мене і питали, як воно має бути, так чи так, і я мав знаходити на це все відповіді.
Втім, найбільшим випробуванням була графіка CGI, бо наш бюджет — менше мільйона доларів. Точну цифру я не пам'ятаю, але це дуже мало для фільму про космос. Члени команди платили своїм часом та здоров'ям, щоб спробувати створити гідну історію.
Всі глядачі, які будуть дивитися кіно, вони й не зауважать, що це зроблено у важкий час маленькою групою людей. Вони вже бачили "Інтерстеллар", "Марсіанин", "Гравітація", тож хочуть побачити щось подібне, тільки українське. Ми не могли опустити цю планку. Тому так довго цей фільм створювався.
— Скільки часу малювали космос?
— Приблизно три роки. Основні знімання закінчилися у 2021-му році. Тоді залишився останній блок, який ми планували завершити в березні 2022 року. На жаль, ми не змогли це відзняти в той час. Тоді нам взагалі довелося забути про кіно, надовго. Потім ми усвідомили, що це все ж таки менша частина роботи й ми повинні завершити цю історію. На той час вже продюсер Володимир Яценко і виконавець головної ролі Володимир Кравчук були в армії. Втім, нам вдалося їх якось витягнути на невеличкий період восени 2022 року, щоб завершити кіно.
Потім стало випробуванням завезти француженку в Україну. Вона майже погодилась. Але в цей час почалися масивні обстріли енергетики, вона просто злякалася і в останній день вирішила не приїжджати. Ми навіть знімали відео біля готелю, в якому вона могла жити. Запрошували її й показували, що там відносно безпечно. Та, на жаль, вона відмовилася. Вона обрала життя.
Ми знайшли рішення, але я поки не хочу про нього говорити, я надіюсь, що глядачі його побачать. Воно насправді цікаве. Саме тому сам процес створення графіки розтягнувся в часі. По суті ціла команда створювала графіку з 2021 по 2024 рік.
Також цікаві гості "Ранку Вдома":
- Освіта без кордонів в Академії Хана: інтерв'ю з координатором платформи Тарасом Павловим
- 17 років досліджень для створення книги про Луцьк: розмова з автором Олександром Котисом
- Довгоочікувані українські прем'єри, переможці Канн та Венеції: що покажуть на Київському тижні критики
- Сенсація "Книжкового Арсеналу": про дебютний український трилер "Маяк" говоримо з автором книги
- Шлях до світових рекордів та техніки занурення на глибину: чемпіонка Катерина Садурська розкрила секрети фридайвінгу
- Правдиві історії про битву за Маріуполь: інтерв'ю з режисером фільму "Люди зі Сталі" Сергієм Фоменком
- Харківський фестиваль короткого метру "Бардак": про масштаби події та всеукраїнські покази говоримо із засновником
- "Кіно, яке залишає сліди": гендиректор "Молодості" розповів про девіз та програму фестивалю
- Чому перевидали роман "Мати все" та коли чекати нової книги, розповіла письменниця Люко Дашвар














