Правдиві історії про битву за Маріуполь: інтерв'ю з режисером фільму "Люди зі Сталі" Сергієм Фоменком

У фільмі "People of Steel/Люди зі сталі" захисники Маріуполя та їхні рідні розповідають правдиву історію подій, які відбувалися під час битви за місто. Чому автори вирішили порушити саме цю тему, як фільм привертає увагу до полонених "азовців" та хто став головними героями стрічки у "Ранку Вдома" розповів режисер та продюсер фільму, фронтмен-гурту "Мандри" Сергій Фоменко.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.  

— Назва говорить сама за себе, але хочеться детальніше поговорити, до якої проблеми привертає увагу цей фільм і чому ви вирішили порушити саме її. 

— Важливо тримати фокус уваги на людях, які перебувають в полоні — це захисники Маріуполя, це різні підрозділи. Ми говоримо про "Азов", бо саме на них зосереджена найбільша ненависть ворога. Фокус уваги необхідно тримати не лише українського суспільства, а і загалом світу, тому що це не лише наша війна. 

З іншого боку, хотілося розповісти, як рідні захисників Маріуполя справляються з цією ситуацією. Фактично їхня робота мене надихнула на ідею фільму. Спочатку мали бути "Жінки зі сталі", тому що коли я побачив, як вони борються за своїх рідних, мене дуже захопила їхня рішучість і наполегливість у такій складній психологічно ситуації. Це говорить про силу духу. Тобто це фільм про силу духу як захисників Маріуполя, так і їх рідних. 

Це також фільм про українців загалом, тому що, на мій погляд, ми і є "люди зі сталі". Ми розповідаємо історію російсько-української війни від початку, з 20114 року. У фільмі кілька сюжетних ліній сплітаються в одну.

— Хто став героями вашого фільму?

— У кадрі є командир Маріупольського гарнізону Денис Прокопенко і його мама — голова Асоціації родин захисників Азовсталі Катерина Прокопенко, офіцер управління розвідки "Азову" Ілля "Гендальф" Самойленко і його мама Алла Самойленко, захисники Маріуполя Ігор Бензерук і Орест Козацький, медикині Алла Березницька ("Азов") та Олена Кушнір (НГУ). Ті, хто є в кадрі, були в полоні. Вони розповідають і про цей досвід.

Фільм зроблений як історичне дослідження про те, що там було і людей, які там були. 

На показах за кордоном багато людей кажуть, що бачили про це в новинах, але не знали, що це ще не закінчилось. 

Переважна більшість полонених з Азовсталі і захисників Маріуполя досі перебувають в полоні. Слава Богу, зараз потрошку почали відбуватися обміни, але коли ми працювали над фільмом, обмін був лише один у вересні-жовтні 2022-го. 

— Ми знаємо, що над фільмом працювали також художники. В чому полягало їх завдання? 

— У фільмі є багато художніх робіт, але основну графіку створив художник Матвій Вайсберг. Я його попросив, тому що в деяких моментах мені було дуже складно передати переходи різних сюжетних ліній. Матвій нам створив графічну серію "Хроніка війни". Він дуже потужний художник, дуже точно передає відчуття і образи ситуації. 

Також у фільмі є роботи Катерини Прокопенко та ще багатьох художників, які створювали свої витвори на підтримку захисників Азовсталі. 

Фільм триває 1 годину 7 хвилин. Звісно, ми не могли там подати всю інформацію. Це все рівно залишається моїм авторським режисерським поглядом на ситуацію. Важливо було не маніпулювати інформацією, а показати основні правдиві, драматичні і трагічні моменти.

— Де вже відбулися прем'єри? 

— Ми робили допрем'єрні спецпокази в Раді Європи в Страсбурзі, в Парижі під час Олімпійських ігор, у Барселоні, Валенсії, Кракові,  Львові і Києві. Ще було кілька показів закритих і є плани на далі. 

— Фільм є частиною авторського циклу, так? Що ще в проєкті? 

— Так, це перший фільм циклу "Між світлом і злом" про цю російсько-українську і загалом про екзистенційну війну, яку українці ведуть вже протягом багато століть. 

На етапі пост-продакшену перебуває "Маріупольський щоденник". Це історія хлопчика Ігоря Кравцова і його родини з Маріуполя. Фільм був відзнятий ще перед "Людьми зі сталі", але оскільки полонені ще зараз перебувають у полоні, було вирішено спочатку показувати цей фільм. 

Читайте також: Харківський фестиваль короткого метру "Бардак": про масштаби події та всеукраїнські покази говоримо з засновником