Головна
Публікації
Україна
Культура
"Кіно, яке залишає сліди": гендиректор "Молодості" розповів про девіз та програму фестивалю

"Кіно, яке залишає сліди": гендиректор "Молодості" розповів про девіз та програму фестивалю

25 Жовтня / 2024

Джерело: Телеканал “Дім”

З 26 жовтня по 3 листопада у Києві пройде кінофестиваль "Молодість". Глядачі зможуть побачити фільми з Канн, Локарно, Берліна, Венеції та Карлових Вар, українські прем'єри, роботи режисерів-початківців, а також новинки документального кіно. Фестиваль матиме дві локації та стане майданчиком для знайомства, зокрема, з іранською культурою. Про девіз фестивалю, запрошених гостей, відкриття нових зірок та культурну дипломатію у "Ранку Вдома" розповів гендиректор фестивалю "Молодість" Андрій Халпахчі.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Зараз все, що перетворюється на традицію, набуває іншого змісту. Правда?

— Так, це дуже важливо. Часто на фестивалі питають: "Що у вас нового?". Я сподіваюся, цього разу такого питання не буде. Бо саме справжній фестиваль має підтримати свої традиції. Але, безумовно, кожного року є спеціальні акценти, є щось нове. В першу чергу нові фільми.

— Які акценти цього року?

— Так, чи інакше, але фестиваль триває під час війни. Безумовно буде акцент на військовій тематиці. У нас в програмі 41 український фільм. Серед них дуже багато фільмів, присвячених війні в Україні. Так само є й іноземні фільми, які теж торкаються цієї теми.

Фільм відкриття — це "Дві сестри". Це польсько-українська копродукція. Це історія двох сестер в Польщі, які не спілкувалися між собою і їдуть в Україну, тому що їх батько приїхав як волонтер в Україну і потрапив в лікарню після поранення. Це така подорож по Україні під час війни, на початку війни ще, перший рік війни.

На закритті буде польський номінант на "Оскар", фільм "Під вулканом". Стрічка знята українською мовою. До речі, це була така дискусія в Польщі, як ми представляємо на Оскар фільм, який знятий українською мовою. Це історія української родини, яка опинилася на відпочинку в Тенерифе у той момент як в Україні починається війна. Вони приїхали в аеропорт і не можуть вилітати. В головних ролях Роман Луцький, Анастасія Карпенка та фантастичне відкриття Софія. Це дівчинка, не професійна акторка, яка знімалася у кіно вперше й отримала приз на Польському національному фестивалі за найкращий акторський дебют.

— Які фільми ви б ще виділили? На що треба звернути увагу?

— Дуже багато фільмів. Ми кажемо, війна війною, але Дуже важливо, що сьогодні відбувається у світі. Як поділений сьогодні світ. Що намагається Путін зробити? Не тільки захопити українські території та знищити нашу ідентичність. Він намагається поділити світ на цивілізований і на терористичний, куди входить зараз Корея, Іран, інші країни приєднуються.

Тому у нас голова журі, іранський режисер Мохаммад Расулоф, який був заарештований в Ірані й чудом йому вдалося вибратися з Ірану, приїхати на Каннський фестиваль зі своїм фільмом, отримати спеціальний приз журі. Картина Мохаммада Расулофа називається "Насіння священного інжиру". Фільм теж висунутий на Оскар в Німеччині, бо це німецька копродукція.

Мохаммад Расулоф — людина без іранського паспорта. Завдяки нашому посольству ми отримали візу для нього. Ми дуже вдячні за це. Це велика тема, яку ми будемо робити разом з Гете-інститутом. Йдеться про те, як залучити ці протести в цих країнах. Бо ми знаємо, який протест був в Ірані, який, на жаль, нічим не закінчився. Але нам дуже важливо, щоб в цих країнах змінився вектор. Щоб там була теж демократія. Тоді можна казати про об'єднання світу.

— Цікаво, чи побачать картину цього режисера в самому?

— Ні, в Ірані фільм заборонений. Актори заарештовані, вони не змогли вибратися. Сам режисер чудом вибрався з країни. До речі, я був членом журі на фестивалі короткометражного кіно в Ірані у 1990-х роках. Це було дуже цікаво, адже все відбувалося between the lines. Тоді був трохи кращий період, це після смерті Хатали. Там була фантастично ерудована інтелектуальна молодь.

До речі, я зустрічав іранських режисерів та акторів в Каннах. Один з них був студентом нашого театрального інституту. Вони сподіваються на зміни в їхній країні. До речі, фільм "Насіння священного інжиру" присвячений правам жінок в Ірані. Цей фільм дуже цікавий. В ньому є цей родинний бунт. Батько функціонер, який замішаний в арештах цього останнього протесту, дві доньки підліткового віку та дружина, яка завжди під батьком. Нарешті починається бунт всередині родини, коли жінки починають відстоювати свої права.

В Ірані цей фільм не побачать, але іранці їздять трохи по світу тож побачать цей фільм. До речі, його показують зараз у Відні. Потім починається Оскарівська гонитва. В Україні ми отримали права на цей фільм, ми придбали його, і, безумовно, хочемо, щоб його широко показали, в тому числі на платформах і на телебаченні.

— Хто буде в журі цьогорічного фестивалю?

— Голова журі Мохаммад Расулоф — іранський незалежний кінорежисер, сценарист і продюсер. Директор FILMFEST HAMBURG у 2003-2023 роках, кінознавець та кіноменеджер Альберт Відершпіль, литовська кінорежисерка, володарка призу за режисуру кінофестивалю Sundance за фільм "Повільно" Марія Кавтарадзе, українська акторка, виконавиця головної ролі в фільмі "Як там Катя?" та у серіалі "Перевізниця" Анастасія Карпенко, український кінопродюсер ("Довбуш", "Фостер і Макс", "Брати. Остання сповідь") Максим Асадчий.

До речі, в рамках 20 річниці діяльності продюсерської компанії Pronto Film ми покажемо фільм "Брати. Остання сповідь" Вікторії Трофименко, однієї, мабуть, з найцікавіших наших режисерів. Як би так, буде такий наш омаж до цієї компанії.

— Де триватимуть покази?

— Покази будуть проходити на двох локаціях. До війни у нас бували п'ять локацій, але сьогодні ми розуміємо, що маємо скромніші можливості. Втім, це дві потужні локації. Вся конкурсна програма буде у кінотеатрі "Жовтень". Нарешті ми повертаємося в Будинок кіно.

Завтра, у суботу 26 жовтня, буде відкриття. Буде багато запрошених гостей, але є й певна кількість квитків. Національна спілка кінематографістів нас підтримує. Сподіваюсь, що Будинок кіно знову заживе повноцінним життям з кінематографом. Квитки на сайті Ticketbox.

— Яким є девіз фестивалю "Молодість" у 2024 році?

— Девіз цього фестивалю: "Кіно, яке залишає сліди". Безумовно, це фільми, про які треба думати. Але й це певна роль терапії для нашого глядача. З іншого боку, дуже багато зараз розмов про культурну дипломатію. Я б це називав би просто промоцією українського кіно. Ми займаємося цим багато років.

Гадаю, що участь нашого фестивалю в цій темі є важливою. Адже це такі вектори на Захід, бо там слідкують за тим, що відбувається на нашому фестивалі. Ми є членами Всесвітньої асоціації продюсерів, це і Каннський, Берлінський, Венеційський кінофестивалі. Тому це, безумовно, певний резонанс і на Заході, що ми живемо, що ми відстоюємо нашу культуру та культурне життя в Україні.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":