Як у потоці інформації не стати жертвою фейків — рекомендації експертки з медіаграмотності

Фейки, дезінформація стали частиною нашого життя. Щодня кожна людина має справу з ними. Тому сьогодні дуже важливо володіти основами медіаграмотності. Про це в проєкті "Обман" на телеканалі "Дім" розповіла очільниця національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр" Ольга Кравченко.

"Медіаграмотність — це розуміння, як працює інформаційний світ, які в ньому є загрози, як споживати інформацію, як бути стійкими до різних інформаційних впливів. Оскільки ми живемо в досить ворожому середовищі (що пов'язано, звісно, з війною Росії проти України), ми бачимо, наскільки багато зараз різної дезінформації, маніпуляції, спроб підірвати єдність українців. Медіаграмотність — це така універсальна навичка XXI століття, яка робить людину більш конкурентоспроможною, більш стійкою, більш успішною", — зазначила Кравченко.

Вона навела вже хрестоматійний приклад, коли 18 березня 2024 року багато соцмереж і навіть ЗМІ повідомили неправдиву інформацію про смерть короля Великої Британії Чарльза III.

"Коли в Telegram-каналах почало масово поширюватися повідомлення про те, що король Чарльз помер, я була якраз у Лондоні. Я йшла вулицею, і зрозуміла, що ніхто не зупинився, не обговорював цю "подію". Хоча явно для англійців це мало бути темою номер один. Я одразу зайшла на сайт Букінгемського палацу, і побачила, що там нічого не змінилося. Водночас Telegram-канали та навіть медіа почали активно поширювати цю новину. Вони не перевірили першоджерело, і тому помилилися. Тобто дуже важливо дивитися першоджерело, шукати першоджерело", — розповіла експертка.

Ольга Кравченко порадила, як у потоці повідомлень не стати жертвою дезінформації:

• треба сформувати для себе список перевірених медіа і користуватися ним, а не намагатися споживати абсолютно всю інформацію;
• якщо в повідомленні є відсилання на відомство, або якесь інше джерело — зайдіть на першоджерело, перевірте, чи є там така інформація;
• звертайте увагу на якість повідомлення — якщо текст написаний безграмотно, з помилками, це вже показник задуматися. Особливо звертайте на це увагу при поширенні фейкових документів, які нібито є державними документами;
• потрібно звертати увагу на те, чи присутня емоційно забарвлена лексика. Тому що інформаційне повідомлення — це повідомлення, яке не містить у собі оцінок.

Повна версія програми: Волонтер, студент, логопедка і бізнесвумен випробували себе в розпізнаванні фейків у шоу "Обман"

Як повідомлялося раніше, людина говорить неправду в середньому 4 рази на день. Згідно з дослідженнями британських соціологів, понад 80% людей зізналися, що хоча б раз на день говорять неправду. 65% вважають, що потрібно брехати, щоб не образити інших людей. А 45% людей називають щоденну брехню просто перебільшенням, щоб їхні розповіді або події здавалися цікавішими.

Психолог Орест Шупенюк пояснив, що брехня — це механізм виживання в соціумі.

Читайте також: Брехня допомагає виживати в соціумі: як розпізнати обман, пояснив психолог Орест Шупенюк