Хронічні розлади сну загрожують вашому здоров'ю: про наслідки розповів лікар-невролог

Проблеми зі сном можуть здатися дрібницею. Однак насправді такі порушення мають багато наслідків — від поганого самопочуття до підвищеного ризику серцево-судинних хвороб. Про це йдеться у матеріалі Центру громадського здоровʼя МОЗ України, підготовленому спільно з лікарем-неврологом Юрієм Фломіним, інформує "Дім".

"Особливість проблем зі сном з погляду системи охорони здоров'я полягає в наступному: з одного боку, вони дуже поширені, а з іншого — пацієнти досить рідко звертаються до медиків через цю проблему, вважаючи її несерйозною, а лікарі, своєю чергою, нечасто про це запитують. Це стосується і сімейних лікарів, і невропатологів, і навіть іноді психіатрів. Тому проблеми зі сном — це приклад англійського вислову elephant in the room (слон у кімнаті — ред.) — вони великі, але їх чомусь не помічають", — зазначає Юрій Фломін. 

За його словами, з проблемами зі сном стикається від 25 до 50% дорослого населення, частіше — жінки. У більшості випадків такі порушення мають хронічний характер і можуть тривати багато років або навіть усе життя. Хронічні розлади сну мають серйозні негативні наслідки для здоров’я.

Недостатній або неякісний сон підвищує ризик розвитку різних захворювань. Серед них: 

• онкологічні хвороби; 
• емоційні розлади (як-от депресія); 
• надлишкова вага та ожиріння; 
• серцево-судинні хвороби. 

"А ще люди, які мають хронічний біль і погано сплять, стають набагато чутливішими до болю, ніж ті, хто спить добре", — акцентує лікар. 

До того ж сон менш ніж 6 годин на добу протягом тривалого часу скорочує тривалість життя. 

Порушення сну призводять до збоїв у роботі глімфатичної системи

Як зазначається, під час глибокого сну активується глімфатична система — "дренажна" система мозку, яка виводить продукти його життєдіяльності.  

"Ця система виконує в мозку функцію, що подібна до роботи лімфатичної системи в тілі, — очищення від продуктів обміну речовин та іншого “сміття”. Збій у роботі глімфатичної системи внаслідок старіння, низької якості сну, малоактивного способу життя або вживання наркотиків має прямий вплив на розвиток нейродегенерації та нейрозапалення, що спричиняють такі розлади, як деменція", — пояснює спеціаліст.

За його словами, найпоширенішим типом порушення сну є безсоння (інсомнія), яке може проявлятися по-різному. 

1. Проблеми із засинанням — коли людина не може заснути протягом пів години або більше.  
2. Пробудження серед ночі — людина прокидається один або кілька разів без видимої причини (не через біль, потребу випорожнитися чи повітряну тривогу), після чого не може швидко заснути. 
3. Занадто ранні пробудження — несподіване пробудження задовго до бажаного часу (наприклад, о 4:30 ранку замість запланованих 6:30-7:00), після чого людина вже не може заснути.  

"Ці порушення сну можуть комбінуватися. Перші два типи безсоння типові для тривожних розладів, тоді як третій — для депресивних. До того ж проблеми із засинанням часто діагностують у людей, чия діяльність пов’язана з інтенсивною розумовою роботою", — розповідає він.

Відповідно до критеріїв DSM-5 (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition), про хронічне безсоння можна говорити, якщо порушення сну виникають щонайменше три ночі на тиждень протягом не менш ніж трьох місяців, і це впливає на самопочуття вдень, проявляючись втомою, неуважністю, зниженням працездатності, дратівливістю, поганим настроєм. 

"Деякі люди пристосовуються до нічних пробуджень — наприклад, можуть кілька разів прокидатися серед ночі, але вдень почуваються добре, можуть подрімати або виспатися в інший час. Їхнє денне функціонування не порушене, і загалом вони задоволені своїм сном. Важливою відправною точкою для того, щоб вважати стан безсонням, є незадоволення якістю сну та наявність наслідків у денний час", — зазначає лікар.

У разі проблем зі сном ЦГЗ радить звернутися до сімейного лікаря для оцінки загального стану та можливих супутніх хвороб. За потреби він скерує до вузькопрофільного спеціаліста, наприклад, невролога чи психіатра.

Діагностика порушення сну

Одним із методів діагностики сну є Індекс тяжкості інсомнії (Insomnia Severity Index) — це короткий тест, який допомагає кількісно оцінити, наскільки виражене безсоння в людини і як воно впливає на її життя. Водночас золотим стандартом діагностики є полісомнографія — комплексне дослідження, під час якого людина проводить одну або кілька ночей у спеціальній лабораторії.

Під час полісомнографії реєструються різні показники організму:  

• електрична активність мозку (електроенцефалограма);  
• серцевий ритм (кардіограма);  
• частота та ритм дихання;  
• артеріальний тиск;  
• рівень насичення крові киснем тощо.  

"Це складний і точний метод, який застосовують у разі потреби детального аналізу. У повсякденній практиці таке дослідження проводять не всім. Зазвичай, першим кроком до покращення сну є дотримання гігієни сну, тобто здорових звичок, що допомагають нормалізувати його якість", — резюмував Юрій Фломін.

Читайте також: Як зменшити ризик серцево-судинних хвороб — рекомендації МОЗ