Для Левона тато був Всесвітом: історія хлопчика, який втратив свого героя

З дитинства для Левона світ обертався навколо двох найдорожчих людей — тата і бабусі. Але війна безжально забрала життя його головного героя. Після загибелі батька хлопчика взяла під опіку сестра воїна. Незважаючи на біль втрати, Левон має десятки захоплень, обожнює спорт і не боїться мріяти. Тому що тато для нього був і залишається Всесвітом — прикладом сили, любові та незламності.

Історія хлопчика — у документальному проєкті "Дітям наших захисників" на телеканалі "Дім".

З самого дитинства Левона виховували тато і бабуся — так сталося, що мами рано не стало. Зараз хлопчику 7 років. Він — повна копія свого батька Армена. Не тільки зовні, але і характером, і навіть ходою.

У 2014 році Армен приєднався до Антитерористичної операції (АТО) на Донбасі.

"Це було дуже очікувано, тому що він не міг сидіти, склавши руки. Він не міг сидіти та удавати, що нічого не відбувається. Це воїн за духом", — зазначила Ольга, сестра Армена і тітка Левона.

Початок повномасштабної війни застав Армена в Донецькій області в лавах ЗСУ, а Левон перебував з бабусею в Нікополі. Волонтери повідомили, що потрібно терміново вивозити дитину, тому що є загроза заходу російських ДРГ (диверсійно-розвідувальних груп), які, зокрема, полювали на сім'ї, дітей, чиї батьки воюють.

Сім'я виїхала до родичів у Тернопільську область. Там вони дізналися, що Армен був поранений, перебуває в Дніпрі, в лікарні імені Мечникова, без свідомості. Мама поїхала до Дніпра, а Ольга залишилася з Левоном.

Але дива не сталося. У Армена зупинилося серце.

Герой був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно), є почесним громадянином міста Нікополя.

"Мама дуже страждає. Нам усім боляче, але для матері це особливо важко. Вона зривається, їде до Нікополя. Мама навіть була в день, коли поминають усіх, — на Красній Горці. Тому що їй хтось сказав, що мертві стоять біля воріт і зустрічають. І вона поїхала. "Як же, мене дитина буде зустрічати, а мене немає", — розповіла Ольга.

Левону на той момент було 3 роки та 8 місяців. Ольга оформила опіку над племінником.

"Ми з братом були дуже близькі, він — частина мене. І турбота про Левончика — це моя відповідальність перед Богом, перед братом, перед собою. Я хочу, щоб Левон виріс гідною людиною, як продовження свого тата. Тому що на плечах цих дітей відновлення нашої країни, щоб все це було не дарма", — наголосила вона.

Ольга зазначає, що для Левона тато — це весь Всесвіт, він постійно згадує про нього.

Тітка приділяє максимальну увагу племіннику. Зараз хлопчик перейшов уже до 2 класу, йому подобається займатися плаванням, також ходить до секції змішаних єдиноборств, любить грати у футбол.

"Їздимо до парку на роликах, відвідуємо ролердром. У нас багато різних занять. Скейти, іграшки, забави, конструктори. У нас кожен день щось відбувається — щось новеньке, цікаве", — сказала Ольга.

На минулий день народження Левона привітали представники авіакомпанії "Українські вертольоти".

"Нам сказали, що вони хочуть провести якийсь захід для дитини загиблого героя. Це було якось дивно. Чому дивно? Тому що нам ніхто ніколи нічим не допомагав. І вийшло так, що у нас тепер є такі потужні друзі, які надають потужну підтримку. Від взуття до пилососів — тому важко все це самим придбати", — розповіла Ольга.

Компанія "Українські вертольоти" заснувала благодійну платформу "Дітям наших захисників". Зараз під опікою перебувають 200 дітей загиблих захисників. Кожній дитині щомісяця виділяється 10 тисяч гривень, на які вони вибирають подарунки, навчання, відпочинок, оздоровлення.

"Це не просто Леон отримав якийсь ноутбук, телефон. Ні. Для нас дуже цінно, що "Українські вертольоти" вже як друга сім'я. Це дуже цікава команда. Коли Леон приходить до них на заходи, він там розкривається, не соромиться, йому цікаво", — зазначила Ольга.

Цього разу від благодійників Леон отримав смарттелевізор. Тепер хлопчик зможе як дивитися те, що йому подобається, так і використовувати подарунок для навчання.

Попередні випуски проєкту "Дітям наших захисників":

• Кіра втратила і тата, і маму: як 16-річна дівчинка вистояла після найстрашніших втрат
• "Мій тато — герой!": історія 12-річного Тимофія про втрату і гордість
• Батько загинув на війні, мати померла від раку: історія 15-річного Нікіти