Головна
Публікації
Україна
Культура
Чи розгаданий талант Архипа Куїнджі: історія художнього генія з Маріуполя у проєкті "Код ідентичності"

Чи розгаданий талант Архипа Куїнджі: історія художнього генія з Маріуполя у проєкті "Код ідентичності"

24 Січня / 2024

У 1880 році в Петербурзі сталася надзвичайна подія. Люди шикувалися у довжелезні черги, щоб побачити одну єдину картину — "Місячну ніч на Дніпрі", написану маріупольським художником Архипом Куїнджі. Про те, як греки з'явилися в Приазов'ї і про життя генія, який розгадав таємницю світла на полотні йдеться у новому випуску програми "Код ідентичності".

Разом із ведучою Світланою Леонтьєвою цікаві факти біографії художнього генія з Маріуполя обговорюють:

мистецтвознавиця Ганна Ярова;
скульптор і народний художник України Олег Пінчук;
доктор історичних наук і співробітник Інституту історії України Національної академії наук Валерій Томазов.

Головна картина життя та рецепт фарб від Менделєєва

Вперше картину "Місячна ніч на Дніпрі" українського художника грецького походження Архипа Куїнджі показали публіці у 1880 році в Санкт-Петербурзі. Причому вона була єдиною картиною, що склала виставку. Витвір мав небувалий успіх і викликав справжній ажіотаж серед публіки — на нього прийшли подивитися 13 000 осіб.

Не будучи повністю упевненим в успіху, Куїнджі запрошував до своєї майстерні друзів та журналістів, щоб перевірити на них силу впливу полотна. Серед відвідувачів майстерні був Іван Тургенєв та Дмитро Менделєєв. Останній, до речі, ділився з художником рецептами створення фарб, у склад яких додавався, наприклад, асфальт. Існує версія, що аби досягти такої майстерності створення місячного світла на воді, Куїнджі додавав у фарбу фосфор.

"Щодо фосфору — не знаю. Але кажуть, асфальт, бітум, додавав саме для цієї чорноти", — каже доктор історичних наук Валерій Томазов.

Ще до публічного показу картину "Місячна ніч на Дніпрі" продали князю Костянтину Костянтиновичу Романову.

"Була дуже цікава історія. Зайшов якось до художника чоловік і запитав, скільки коштує ця робота. Каже: "Вона не продається". І назвав ціну 5000 рублів, бо не сподівався, що людина, яка прийшла до нього подивитися роботу, зараз вийме з кишені 5000. Таким чином картина опинилася в колекції імператорської родини. Але згодом він повторив роботу і знову її продав за ту ж суму. Князь Романов був не дуже радий з цього приводу. Ще була умова, щоб картинка не подорожувала світом, бо ці компоненти фарб, про які ми говорили, є чутливими до погодних змін та атмосферних явищ", — поділилася мистецтвознавиця Ганна Ярова.

Умови художника, на жаль, ніхто не дотримався. Коли за два роки йому привезли "Місячну ніч…" для реставрації після подорожі на виставку, Куїнджі був дуже засмучений її станом. Сам майстер пензля називав цю роботу головною картиною свого життя. Завдяки їй Архип Куїнджі став дуже заможним. Він був одним із небагатьох художників, який після смерті залишив понад 3,5 мільйони царських рублів. Звісно, не самими картинами він їх заробив. Куїнджі також займався нерухомістю. Зароблені гроші витрачав на своїх учнів та помічників.

"Місячна ніч на Дніпрі" Архипа Куїнджі (1880)

Чому Куїнджі та Айвазовський не знайшли спільну мову

Ще одним художником, якому вдалося розбагатіти, став український мариніст і баталіст вірменського походження Іван Айвазовський. Свого часу доля звела цих двох художників.

Точна дата народження Архипа Куїнджі невідома. Довгий час загальноприйнятим роком народження вважався 1842-й. У метричній книзі в записі про вінчання у 1875 році вік нареченого вказано як 34 роки. Також в останньому паспорті Куїнджі вказано, що він помер 1910 року у віці 69 років. Своєї дати народження не знав і сам митець. На запит Петербурзької академії мистецтв з проханням уточнити свій вік, Куїнджі "чітко вивів рік народження — 1841 рік, потім невпевнено написав "січень" і кілька разів його перекреслив". День народження він відзначав 4 березня (за новим стилем) — у день пам'яті святого Архипа Колосійського.

Прізвище Куїнджі в перекладі з урумської (тюркська мова греків Приазов'я) означає "майстер золотих справ". Майбутній видатний художник народився у сім'ї бідного шевця-грека в передмісті Маріуполя — селищі Карасу, або Карасубазар (тепер — вулиця Карасівська в Маріуполі). Хлопчик рано втратив батьків, тож його виховували тітка та дядько по батьківській лінії.

Родина жила дуже бідно, а тому з раннього дитинства Архип наймався на роботи — пас гусей, працював на будівництві церкви, служив у хліботорговця, був ретушером у фотоательє. Один із роботодавців відзначив майстерність Архипа і порадив йому поїхати в Крим до знаменитого живописця Івана Айвазовського. Влітку 1855 року Куїнджі приїхав до Феодосії в надії стати учнем художника. Айвазовський доручив хлопцю лише товкти фарби і фарбувати паркан. Це видалося молодому художнику надто принизливим заняттям, тому він зібрав свої речі і відправився у Санкт-Петербург вступати в Академію мистецтв. Два генії зустрілись, але не знайшли спільну мову.

"Я думаю, що в нього була можливість подивитися на роботи Айвазовського. Не всі знають, що Айвазовський часто їздив у Санкт-Петербург через наші українські степи, тому в нього є дуже багато робіт про українські хати та степи. Це також вплинуло на Куїнджі. Він увібрав", — додала Ганна Ярова.

"Сакля в Криму" та вступ до художньої академії з 3-ї спроби

Перші дві спроби вступити до Академії мистецтв виявилися невдалими, поки у 1868-му він не створив картину "Татарська сакля у Криму", написану під очевидним впливом Івана Айвазовського. На жаль, ця робота не збереглася до наших часів. В результаті Рада Академії мистецтв таки надала Куїнджі звання вільного художника. Тільки після подачі прохання до Академічної ради йому дозволили скласти іспити з головних і спеціальних предметів для отримання диплома.

У 1870 році Архип отримав звання некласного художника і з третьої спроби став вільним слухачем Імператорської Академії мистецтв. У цей час він познайомився з художниками-передвижниками, зокрема з Іваном Крамським та Іллею Рєпіним. Це знайомство мало великий вплив на творчість Куїнджі, адже академічне мистецтво того часу вимагало реалізму.

Завдяки захопленню ідеями передвижниками Куїнджі створив такі роботи, як "Осіннє бездоріжжя" (1872), "Забуте село" (1874), "Чумацький шлях в Маріуполі" (1875). У цих картинах переважали соціальні ідеї та прагнення висловити свої громадянські почуття. Саме тому в них домінували темні й похмурі відтінки. Всі ці роботи були виставлені на виставках Товариства передвижників і мали значний успіх. Про Куїнджі і його роботи стали говорити, тому він повірив у свої сили і покинув навчання в Академії.

Кожен митець рано чи пізно задумується над питанням, як за допомогою своєї професії заробити гроші. Це важливо і Архип Іванович це знав. Без базової академічної освіти він став художником, який перевершив багатьох своїх друзів-студентів із золотими медалями. Він розумів комерційну складову творчості, а тому створював авторські копії своїх робіт і продавав їх.

"Татарська сакля у Криму" Архипа Куїнджі

Розквіт творчості та 23 роки на одну картину

З 1870 року Архип Куїнджі неодноразово бував на острові Валаам, — улюбленому місці пейзажистів. За три роки він створив два чудові пейзажі — "На острові Валаамі" і "Ладозьке озеро", що стали своєрідним проривом серед пейзажів того часу, і якоюсь мірою, відходом від напрямку творчості передвижників.

У 1875-му Архип Куїнджі побував у Франції, де замовив собі весільний фрак з циліндром. Звідти художник відправився до Маріуполя, де обвінчався з дочкою багатого маріупольського купця грецького походження Вірою Леонтіївною Кечеджі-Шаповаловою. Її художник покохав ще юнаком.

Після весілля молоде подружжя вирушило на Валаам. У 1876 році на виставці Товариства пересувних художніх виставок Куїнджі виставив картину "Українська ніч", що викликала загальне захоплення публіки. Куїнджі прийняли як члена Товариства передвижників, проте через рік він сам відмовився від ідей передвижництва у своїх роботах.

Головним для Куїнджі стало не прагнення тлумачити життя, чим займалися передвижники, а насолодження ним. Це часто призводило до того, що сучасники художника хоч і захоплювалися його талантом, проте не могли дати належну оцінку його роботам.

У 1878-му на Всесвітній виставці в Парижі за присутності подружжя Куїнджі були виставлені твори художника. Критики та поціновувачі мистецтва відзначили відсутність у його роботах іноземного впливу. Цього ж року Архип розпочав роботу над картиною "Вечір в Україні". На створення цієї картини пішло 23 роки. Композиція нагадує більш ранню картину Куїнджі — "Українську ніч", однак тут хати-мазанки освітлені не місяцем, а променями західного сонця.

20 років усамітнення

У 1881 році Архип Куїнджі влаштував моновиставку картини "Березовий гай", а наступного року представив публіці "Дніпро вранці". У червні того ж року в пасажі Солодовнікова в Москві художник влаштував виставку двох картин — "Березовий гай" та "Місячна ніч на Дніпрі". Після цього митець затих на 20 років, усамітнившись у майстерні і нікому не показуючи своїх робіт. Публіка і критики вважали, що Куїнджі вичерпав себе, однак сам він відхід від публіки пояснював бажанням розлучитися з глядачами на піку своєї творчої сили, не чекаючи, поки його талант і майстерність стануть слабшими.

Архип Іванович працював викладачем у Петербурзькій академії мистецтв та був керівником художньої майстерні. Однак 1897 року Куїнджі звільнили за підтримку студентських протестів. Художник завжди дуже добре ставився до своїх учнів та всіляко підтримував їх, за що тоді і поплатився.

За 30 000 рублів Куїнджі придбав ділянку в Криму площею 245 десятин біля селища Кікенеїз і оселився там із дружиною. Згодом на цій ділянці виник невеликий маєток Сара Кікенеїз, куди Куїнджі часто приїжджав зі своїми учнями для проведення літньої практики.

У 1888 році Куїнджі побував на Кавказі і був надзвичайно враженим цією поїздкою. Живописець створив ряд прекрасних гірських пейзажів, котрі, на думку багатьох дослідників, надихнули його учня Миколу Реріха на створення гімалайських пейзажів.

"Реріх був перлиною серед його учнів. Мені здається, що Куїнджі вчив не малювати, а думати. Тобто якщо поставити картину Реріха і поставити картину Куїнджі, це зовсім різні стилі і почерки. Але і там, і там художник з великої літери. Ясно, що копіювати свого вчителя — це нормально. Цьому нас вчать у школі. Але бути художником значно складніше", — каже скульптор і народний художник України Олег Пінчук.

Попри великі статки, Куїнджі жив вкрай скромно, майже аскетично. Останні роки свого життя митець присвятив меценатству. Весь свій капітал художник заповів Товариству імені Куїнджі, заснованому за його ініціативою у 1908 році для підтримки молодих митців. Дружині призначалася щорічна пенсія в розмірі 2500 рублів.

Влітку 1910 року, перебуваючи в Криму, Архип Куїнджі захворів на запалення легенів. З дозволу лікарів дружина перевезла його у Санкт-Петербург, однак хвороба прогресувала. Того ж року художник помер.

Оригінали та копії робіт Архипа Куїнджі у знищеному росіянами музеї в Маріуполі

Нині роботи Архипа Куїнджі зберігаються в музеях України, США, Азербайджану, Вірменії та інших країн. Наприклад, одна з останніх великих картин художника "Червоний захід сонця" (1905) знаходиться у Музеї мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку. Три роботи Архипа Куїнджі зберігаються у Київській картинній галереї.

У 2010 році у невеликій двоповерховій будівлі в Маріуполі відкрили Художній музей імені Куїнджі. 21 березня 2022 року прямим влучення російської авіабомби приміщення музею було знищено. Попри численні чутки, оригінальних робіт Архипа Куїнджі в музеї було лише чотири — невеликого розміру і немільйонної вартості. Однак було близько 30 копій картин живописця, виконаних відомими художниками України — Андрієм Яланським та Олександром Ольховим.

"Вони створювали їх впродовж двох років. Хоча казали, що могли б і за два тижні. Але треба було дотримуватись технології живопису і виконувати все пошарово. Кожен з них мав сохнути по два місяці. Вони консультувалися з реставраторами, котрі казали який відтінок треба прибрати, бо на той момент (у часи створення оригіналу, — ред.) ще не було таких фарб. Тобто люди дуже якісно поставилися до завдання", — поділилася мистецтвознавиця Ганна Ярова.