Зберігаємо культурний спадок: кобзарство пропонують долучити до списку культурної спадщини ЮНЕСКО

Українське кобзарство хочуть визнати нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО. Це дасть можливість познайомити світ з кобзарями, які століттями розповідали про українську боротьбу. Для того, щоб популяризувати традицію в Україні створили портал "Дума". До проєкту залучили наявні кобзарські цехи країни — Київський, Харківський та Львівський, де намагаються передати традицію новим поколінням. У цехах навчаються грати на інструментах, виготовляти їх власноруч, а також дотримуються власних правил, звичаю та цінностей. Деталі — у матеріалі "Ранку Вдома".

Україна подала документи до ЮНЕСКО з пропозицією включити кобзарство до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Рішення очікують вже до кінця 2024 року.

"Фактично весь репертуар кобзарський — це думи, псалми, канти, козацькі плачі, козацькі пісні, які розповідають про нашу волю, про нашу жертовність, про боротьбу за свободу, про цінності, духовність", — розповів український кінорежисер, продюсер, лірник проєкту Олесь Санін.

Століттями московити спотворюють українську історію, намагаються знищити культуру та ідентичність. Втім, зміни відбулися з початку XX століття. На той час українська музична інтелігенція зазвичай навчалась у Європі. У неї якраз виникла ідея створити інструмент, на якому можна було б грати не лише кобзарські пісні. Зрештою в 50-х роках минулого століття винайшли інструмент, який теж назвали бандурою, але він суттєво відрізнявся від оригіналу.

"З одного боку знищили традиційне кобзарство. Водночас виникло явище, яке з кобзарством немає нічого спільного. На початку минулого століття носії старого кобзарства були фактично винищені різними способами. Голодомор це все завершив. Хіба по селах чи на хуторах лишалися лірники, які намагалися продовжувати цю традицію", — вважає кобзар, археолог, цехмайстер Київського кобзарського цеху Микола Товкайло.

Кобзарські думи пробуджують у людей почуття гідності та спонукають до боротьби за свободу. На жаль, носіїв автентичного кобзарства в Україні залишилося дуже мало. Виконавство на сучасних бандурах, яке виникало у XX столітті, викладають у школах, музичних академіях, училищах. Аби популяризувати кобзарські традиції, в Україні презентували унікальний цифровий портал "Дума". На ньому вже розміщені фільми та лекції, а також понад сотня епічних творів у виконанні сучасних кобзарів та лірників.

"Ми туди долучимо велику колекцію, яка є в нас з самих записів XX століття. Навіть 130 років тому були записи, які ще записували з легкої руки Лесі Українки. Там Філарет Колеса, Микола Лисенко. Вони тоді записували кобзарів кінця XX століття. Це фактично свічка. Ці записи зараз розшифровані. Ми це все збираємо на порталі "Дума" та показуємо це світові", — пояснив продюсер Олесь Санін.

Це надзвичайно важливо зараз в умовах війни, коли росіяни нищать українську культурну спадщину. Тим паче чимало представників кобзарських цехів служать у війську, а деякі з них вже віддали життя за незалежність України.

"Це, в тому числі й освітній, і мистецький, і культурологічний проєкт. Для нас важливо зберегти саме початки та традиції, які опинилися на межі зникнення. Але до нас зараз звернулися представники різних програм, в тому числі й представники ЮНЕСКО, з проханням створити освітню програму в Україні. Звідси ми й розповідатимемо нашу історію всьому світу", — резюмував український культурний діяч, кобзар, військовослужбовець Тарас Компаніченко.

Подання українського кобзарства до спадщини ЮНЕСКО спричинило бум звернень. Наразі за знаннями до кобзарських цехів України їдуть фахівці з Фінляндії та Португалії, де вже втрачена ця традиція.

Також цікаво: В Україні відкрили онлайн-курси кримськотатарської мови для школярів