Європа переходить на 4-денний робочий тиждень: що потрібно знати українцям

Ісландія, Німеччина, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Франція, Литва, Японія та Об’єднані Арабські Емірати впроваджують у своїх країнах модель скороченого робочого тижня в окремих галузях економіки. На початку місяця в Польщі також стартував експеримент Міністерства праці, в якому роботодавці можуть запропонувати своїм працівникам альтернативні моделі скороченого робочого часу. Спеціалісти Державної служби зайнятості (ДСЗ) пояснили, яка ситуація з подібним переходом в Україні, інформує "Дім".

На сьогодні Ісландія є лідером у світі за швидкістю скорочення робочого тижня, де до 90% ісландців уже працюють за скороченим графіком або іншими послабленнями. 

В Німеччині за результатом 6-місячного пілотного проєкту 60% організацій застосували 4-денний робочий тиждень до 90–100% своїх співробітників.

4 дні на тиждень по 10 годин дозволила своїм працівникам Бельгія.

В Україні схожий пілотний проєкт у 2019 році спробувала впроваджувати ІТ-компанія Brighta. Перші результати після переходу на 4-денний робочий тиждень були оптимістичні — працівники стали щасливішими, а рівень вигорання знизився. Проте, зрештою в деяких напрямах рівень продуктивності впав, і компанія переглянула свій підхід до визначення тривалості робочого тижня.

"Цей результат не є чимось новим, багато країн та компаній, які перейшли на 4 робочі дні, відзначають, що попри краще самопочуття працівників, зменшення стресу й вигорання, надто часто спостерігається падіння їх продуктивності. Особливо це відчутно в умовах погодинної оплати праці", — зазначили у ДСЗ.

Говорити про перехід України на 4-денний робочий тиждень саме під час війни — не варто.

"Українці або у війську, або для війська. Ринок праці також перейшов на військові рейки, ухвалено спеціальний закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Святкові дні під час війни вважаються звичайними робочими, без подвоєної оплати чи компенсації додатковим відпочинком. А залучати до роботи у вихідні під час війни можливо без згоди профспілки. Максимальний тижневий обсяг робочих годин — до 60 замість звичайних 40 годин", — розповіли у ДСЗ.

У Службі додали, що у мирні часи розмова про перехід на 4-денний робочий тиждень можлива.

Однак наразі в Україні 4-денний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Згідно з Кодексом законів про працю, стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Скорочення цього часу можливе для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. До того ж в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.

"Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час", — пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.

Наразі країни, які запровадили 4-денний робочий тиждень, відзначають, що найкраще такий графік підходить для ІТ-сектору, креативних та аналітичних професій та для сфери з оплатою за результат. Найбільш незручним такий робочий тиждень є для сфери послуг, виробництва, аграрного сектору та робочих місць з погодинною оплатою праці. Поки що 4-денний робочий тиждень в Україні можливий у форматі локальних домовленостей.

Читайте також:Втрата концентрації, дратівливість і самокритика: як розпізнати перші ознаки емоційного вигорання