"Ярослав Мудрий — тесть Європи": про екранізацію одного з найзначніших періодів Київської Русі говоримо з режисеркою Олесею Ногіною

Нещодавно на великих екранах кінотеатрів стартував прокат масштабного історичного проєкту "Ярослав Мудрий — тесть Європи". Тому до студії "Ранку Вдома" завітала режисерка та продюсерка документального фільму Олеся Ногіна, щоб детальніше розповісти про процес його створення.

Гостя поділиться, як зародилася ідея цього історичного проєкту про Середньовічну Україну, як стрічку сприйняли за кордоном та чи буде у цієї ідеї продовження.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костянтин Октябрський.

— Що надихнуло вас на створення фільму про Ярослава Мудрого та коли виникла ця ідея?

— Я народилася, виросла і все життя живу в Києві. Я обожнюю це місто і завжди відчувала інтерес до його історії — доби Русі та XI століття. 

Як продюсерка, я завжди вважала, що ця епоха ідеально підходить для екранізації та показу.

А як киянка, мені було цікаво уявляти, як жили князі в центрі нашого міста, яким чином вони виглядали, що носили, що їли і як виглядав Київ того часу.

Тому цей фільм — моя перша спроба зануритися в цю епоху. 

Цей гібридний жанр документальної драми дав можливість зробити й дослідження, і вже перші спроби екранізувати художню частину. 

Думаю, що я займатимуся й надалі цією темою, бо там справді є що показувати.

— Можливо, доведемо це до художнього фільму? 

— До серіалу, адже родина Ярослава Мудрого — це величезна династія.

— З якими джерелами ви працювали, відтворюючи історичні події? 

— Цей документальний проєкт і є великим дослідженням.

Ми досліджували тему, залучаючи експертів до створення сценарію та розповідання цієї історії. 

Одна з наших експерток — директорка заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська, яка багато років присвячує свою кар'єру саме відкопуванню історичної правди про цю добу. 

Добу, оповиту імперськими, радянськими і пострадянськими, російськими міфами та фейками, тому в істориків багато роботи, щоб відкопати справжню історію Середньовічної України.

Ми, власне, співпрацювали з великою кількістю експертів у цій галузі. 

Книжка Валентина Бадрака про сім найромантичніших пар в історії дуже надихнула мене, власне, тому що в основі цього фільму також розкривається історія кохання Ярослава Мудрого зі шведською принцесою Інгігердою. 

Це було одним з тих джерел, які допомогли зробити цю історію не просто історичним фільмом про видатну особистість, а й додати романтичну лінію, яка, до речі, і стала основою того, що ми називаємо матримоніальними шлюбами й матримоніальною політикою Ярослава Мудрого.

Тому ми працювали з багатьма джерелами та експертами, а ще було дуже цікаво співпрацювати з людьми, які захищають дисертації про те, що їли в Київській Русі, як виглядали інтер'єри, в чому ходили та які були традиції. 

Завдяки Ярославу Мудрому Київ був потужним містом та могутньою державою в тогочасній Європі — це велика гордість знімати про це і популяризувати цю історію. 

Нашим завданням було створити фільм, який буде цікавий і старшокласникам, і тим, хто цікавиться історією, а також тим, хто захоплюється костюмами чи гарними любовними історіями. 

А один з головних фактів, що матримоніальна політика Ярослава Мудрого була спрямована на розбудову, а не на знищення, і це його послання до нас, майбутніх поколінь, і воно звучить дуже актуально.

Ми можемо багато чого навчитися з тієї доби.

— Фільм має назву "Ярослав Мудрий — тесть Європи". Чому ви вирішили зробити акцент саме на цьому аспекті його діяльності?

— У цьому фільмі ми доносимо головний меседж: тисячу років тому, коли Росії ще не існувало, Москви не існувало, Київ та тогочасна Середньовічна Україна, яка є правонаступницею Русі, вже були частиною Європи, вже мали безліч важливих зв'язків з європейськими країнами. 

Три доньки Ярослава Мудрого стали королевами, наприклад, Норвегії, Угорщини та Франції — його гени поєднують нас з майже всіма головними європейськими династіями. 

Для мене було дуже важливо, щоб це було відображено у фільмі, саме ця думка, що ми не йдемо до Європи зараз, ми завжди там були. 

Для глядачів у європейських країнах, думаю, це теж буде велике відкриття — що їхні королеви, насправді, були київськими княжнами.

— Чи буде переклад фільму французькою та норвезькою мовами, щоб просто нагадати про це їхнім глядачам?

— Звичайно, все буде. Ми плануємо показувати цей фільм в європейських країнах і, власне, його прем'єра вже відбулася на кіноринку в Венеції, а потім — в Римі на Днях українського кіно. 

Ми зробимо все, щоб якомога ширша аудиторія дізналася про цю історію та наші зв'язки.

— Які відгуки на ваш фільм? Як його сприймає аудиторія?

— Всі зацікавлені. У всіх відкриваються очі, тому що ми всі розуміємо: ці роки пропаганди діяли не тільки для нас, вони, на жаль, діяли на весь світ. 

Шведи знають, що Інгігерда — їхня принцеса — поїхала кудись на Русь, але для них “на Русь” означає “на Росію”.

Вони все життя думали, що у них були зв'язки з Росією, а тепер виявляється, що зв'язок був з правонаступницею Русі — Україною, і, власне, їхня принцеса Інгігерда похована в Київському Софійському соборі. 

А для норвежців велике відкриття, що їхня королева Еллісів — донька українського правителя, Київського князя. Тому є що розказувати, і всі жваво на це реагують.

У всіх відкриваються очі, і всі зацікавлені в тому, щоб ми разом підіймали цю спільну історію.

— Хто, крім самого князя, став героями стрічки?

— Вся його велика родина. Чому ми показали, що він — тесть Європи? 

Ми намагалися показати родинну сагу про те, як він одружився зі шведською принцесою, що вона народила йому 9 дітей (деякі історики сперечаються — було їх 9 чи 10), але три доньки стали королевами, а сини були одружені з принцесами високих родів різних країн, включаючи візантійські зв'язки.

— Який період життя Ярослава Мудрого показаний у фільмі? 

— Ми показуємо його дитинство, тому що важливо прослідкувати цю історію, що він — один з синів Володимира Великого, але н перший син, не найстарший син, а кульгавий син.

Син, який вважався кульгавим, а отже, за тими часами — бракованим, тому що не міг бути повноцінним воїном. 

З дитинства в Середньовіччі всі княжичі навчалися володіти зброєю — з них вирощували воїнів і правителів. 

Він через свої фізичні вади не міг повноцінно конкурувати з братами, тому пішов іншим шляхом — багато читав, вчився, і саме тому ми його вже набагато пізніше й назвали Мудрим.

Ярослав Мудрий не лише про війну та завоювання, а й про розбудову, освіту та культуру — це той спадок, який нам треба завжди пам'ятати.

— Скільки тривала робота над стрічкою? 

— Ми створювали цей фільм протягом року. Набагато більше часу зайняло дослідження і підготовка. 

Знімали ми в екстремальних умовах: -8, снігопади, відключення “Київстару”, блекаути, тривоги — тяжка зима. 

Однак я рада і пишаюся тим, що нам все вдалося, і навіть на знімальному майданчику, знаєте, всі почувалися, як на якійсь піднесеній місії: у всіх було відчуття, що ми робимо щось дуже важливе.

Читайте також: Третя річниця звільнення Бучі від російських окупантів — 31 березня в історії