Як зберігати оптимізм у складні часи — поради психолога Антона Семенова

Антон Семенов. Скриншот: kanaldim.tv
За час повномасштабного вторгнення українці пережили чимало випробувань. Як розпізнавати реальні загрози та справлятися з ними, знаходити підтримку серед оточення та зберігати оптимізм? Про це говоримо у "Ранок Вдома" із психотерапевтом Антоном Семеновим.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Чи варто задля психологічного здоров'я фокусуватися лише на добрих новинах?

— Взагалі для нас природно концентруватися на поганих новинах. Ми на це реагуємо інстинктивно, тому що це забезпечує виживання.

Погані новини потрібно для того, щоб побачити загрозу, мобілізуватися і щось з цим зробити. Проблема не в тому, що ми погано реагуємо на такі новини. Це якраз добре. Проблема в тому, що ми налаштовані реагувати лише на короткі загрози.

Це природно. Ми не можемо бути постійно мобілізованими, бо це виснажує.

— Що робити, щоб отримати захист від негативних новин?

— По-перше, потрібно побачити системну помилку. Ми починаємо звинувачувати інших. По-друге, знецінення проблем. Погано, коли ми починаємо концентруватися на недоліках інших людей. Ми їх звинувачуємо, тому що вони щось зробили неправильно. Крім того, що переклали відповідальність на них, то ще й себе похвалили.

Ця переоцінка себе та недооцінка того, що відбувається називається критичне ставлення до людей, або позитивне ставлення до подій, знецінення виклику.

Звісно, якщо усвідомлено на це дивитися, то краще вчиняти навпаки. Треба критично ставитися до подій, щоб бачити реальні загрози та справлятися з ними. Також треба добре ставитися до людей.

Якщо ми дивимося на людей як на ресурс, то можемо побачити там рішення, підтримку, допомогу. Якщо ми дивимося на них, як на людей з недоліками, то бачимо у них додаткову загрозу. Натомість ми потребуємо від цих людей допомоги. 

Як переконати себе?

— Треба знати, на що реагувати. Якщо ми починаємо звинувачувати інших та ігнорувати зовнішні загрози, то у нас підіймається тривога. Ми стаємо збентежені. На тривогу треба реагувати.

Якщо тривога зростає, значить, я, по-перше, ігнорую якісь зовнішні загрози, а по-друге, мені не вистачає підтримки.

Як побороти внутрішню тривогу?

— Її ніяк не можна побороти. Можна впоратися тільки з реальними загрозами. З тими, які можна побачити. Наприклад, попереджають про відключення світла. Це конкретна загроза, до якої можна приготуватися.

До багатьох речей ми не можемо підготуватися. Втім ми можемо знайти сили в тих людях, які поруч. Якщо ми думаємо про людей добре, а не погано, то є надія. Тоді ми почуваємо себе в безпеці, знижується рівень тривоги.

Треба концентруватися на перевагах людей, а не на їхніх недоліках.

Також цікаво:

Прямий ефір