Складний травматичний досвід: психотерапевт Антон Семенов пояснює, як боротися з наслідками

Антон Семенов. Скриншот: kanaldim.tv

Чи завжди пережитий складний досвід залишає психологічну травму? Які ознаки свідчать про її наявність та як боротися з наслідками? Відповіді на ці та інші запитання у "Ранку Вдома" дав психотерапевт, соціальний психолог Антон Семенов.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

Зараз багато українців переживають складні часи. Чи означає це, що цей досвід нанесе психологічну травму?

— Не обов'язково. Насправді будь-які зміни потребують адаптації. Потім людина починає з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки та робить висновки. Є ситуації, які сталися, але ніколи не повторяться. Про них краще просто забути.

Якщо ж сталося щось серйозне, то треба це обдумати, пережити, зробити висновки та адаптуватися до нових умов. Зрештою, зрозуміти, як це впливає на моє життя, на мої цінності та орієнтири. Цей процес в психології називається "засвоєння складного досвіду", або "адаптація до змін". Якщо цей досвід засвоїти не вдається, то це вже травма.

Скажіть, будь ласка, як людині зрозуміти, що у неї психологічна травма?

— Є певні ознаки. Однозначно це тривожність. Це може бути навіть легка параноя. Коли людина пильно стежить за тим, що відбувається, намагається все контролювати. Ще одна ознака — емоційні гойдалки, хвилювання, різка зміна настрою та порушення сну. таких ознак багато. Треба розуміти, що отримати складний досвід і переживати складнощі тимчасові — це нормально. Процес переживання цього досвіду може бути вдалим.

Як  зрозуміти, що він вдалий?

— Коли з часом людині вдається адаптуватися. Наприклад, а людина повертається з фронту до цивільного життя. Треба змінити свої реакції. Якщо за місяць людині не вдається змінити свою реакцію, це симптом травми.

Якщо у людині є всі ознаки цієї травми? Як її вилікувати?

— Сама проста порада — ідіть до фахівців. Насправді треба розуміти, що в принципі складний досвід — це нормально, переживати через це — нормально, але може бути складно. Коли нам складно, ми потребуємо допомоги. Насправді цю допомогу може надати той, хто поруч. Така допомога — це добра розмова, коли тебе хтось вислухає.

Що робити близьким? Як вони можуть допомогти людині, яка важко переживає травматичний досвід?

— Насправді готових рецептів на початку вторгнення не було. З часом ми вивчили досвід та розробили посібник "Як ти, брате?" у якому вписані три простих фрази, які треба в такій ситуації вжити: "Як ти зараз?".

Людина сама не знає, як вона загалом почувається. Коли питаєш про зараз, то людина може описати свій стан. Потім людина починає автоматично озвучувати свої думки та пережите.

Наша робота, а до цього треба ставитися, як до роботи, а не як до звичайної розмови, стримати свої оцінки та власні розповіді. Треба просто слухати. Єдина причина, через яку людина з травматичним досвідом може мовчати — це недовіра до співрозмовника.

Як діяти у таких випадках?

— Стати безпечними. Розповісти щось про себе, але щиро. Чесно зізнатися, у чому ти вразливий, через що ти переживаєш. Взагалі безпека — це просте орієнтування. Людина повернулася з фронту і не знає, як все влаштовано в новому місці. Проведіть їй чи йому екскурсію, покажіть, що сталося, що змінилося, розкажіть про сусідів. 

Якщо ми не можемо допомогти цій людині, як її підштовхнути до того, щоб вона звернулася до фахівця? Часто проста порада викликає агресію.

— Агресивна реакція — це реакція на загрозу. Коли ви радите сходити до фахівця, але людина вам не довіряє, то буде агресивна реакція. Людина думає, що під час небезпеки  покаже свою вразливість. Через це її зможуть звинуватити або знецінити. Тому ця людина захищається.

Єдина людина від якої така порада буде доречною, це та, яка сама скористалася послугами фахівця та поділилася цим досвідом. Людина починає довіряти, коли бачить, як це працює на прикладі своїх побратимів, друзів чи родичів. Насправді дуже багато військових зараз говорять, що хочуть знайти фахівця, якому зможуть довіряти. Бо поради теж потрібно отримувати від тих, кому ти довіряєш.

Читайте також:

Прямий ефір