Головна
Публікації
Україна
Суспільство
Що потрібно знати про бойовий стрес та як боротися з його проявами — поради психотерапевта Антона Семенова

Що потрібно знати про бойовий стрес та як боротися з його проявами — поради психотерапевта Антона Семенова

16 Жовтня / 2023

Джерело: Телеканал “Дім”

Що таке бойовий стрес, чи буває він у цивільних, як із ним працювати та чи можливо побороти? Про це у "Ранку Вдома" говоримо із психотерапевтом, соціальним психологом Антоном Семеновим.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Що таке бойовий стрес? Чи потрібно про нього знати цивільним, чи це стосується виключно військових?

— Бойовий стрес — це стрес від того, що відбувається в бою: вибухи, небезпека, крики, поранення. На жаль, це стосується і цивільних. Вони зазнали стресу внаслідок пережитих ракетних обстрілів і таке інше. Психологи працюють не з самим бойовим стресом, а з реакцією на нього.

— Такий стрес залишається на все життя?

— Є дві стадії. Перша — стадія сприйняття. Реакція може бути адаптивною чи неадаптивних, але потім вона зникає. Коли припиняється дія обставин і ми їх пригадуємо — це друга стадія. Вона починається у військових, коли вони виходять із бою. У цивільних — коли вони починають пригадувати пережите. Якщо людина не справляється, це гострий стресовий розлад. Потім починається ПТСР.

— Що є нормою у поведінці людини, яка пережила бойовий стрес? До яких реакцій треба бути готовим цивільним?

— Гарна реакція на бойовий стрес — це мобілізація. Коли людина збуджується, концентрується, може бути агресивною. У такому випадку загострюється сприйняття, знижується больовий поріг і виникає бажання контрольованих дій. така реакція допомагає нам діяти у певній ситуації. Тут все залежить від підготовки, як моральної, так і фізичної.

Якщо стрес ще більший, то виникає паніка, або завмирання. Це дуже небезпечно для людини та оточення. Чим більше ви тиснете на людину, яка перебуває у такому стані, тим більше ви її лякаєте.

— Так що робити з такою людиною, коли треба швидко реагувати?

— Тут треба розуміти психофізіології. Треба знизити рівень збудження. У нас є кілька протоколів і для цивільних, і для військових, але всі вони в принципі зводяться до двох дій. Потрібно дати опору, щоб людина могла на щось опиратися. Можна навіть взяти його за руку і сказати: "Тримай!". Відчувається контроль, контакт з реальністю. Це уже дає свій ефект. Потім треба говорити з людиною, після чого залучати її до конструктивної дії.

— Як ми можемо допомогти пережити весь цей бойовий стрес в мирному житті?

— Тут працює той самий протокол. Якщо людина розгублена, в шоковому такому стані, ми надаємо опору. Ми контактуємо з цією людиною та залучаємо її до якоїсь простої конструктивної дії. Коли є опора та контакт, то людина заспокоюється. Коли людина щось робить, то вона переробляє своє збудження. Вона витрачає енергію, що заспокоює.

— Чи можна якось підготувати людину до бойового стресу?

— Зміцнити нервову систему — це дуже складне завдання. Теоретично це можливо, але це велика робота. Набагато простіше підготувати до певних стимулів. Стандарти підготовка військових, це коли вони виконують вправи й при цьому там вибухає чи стріляють. Посидіти в окопі, коли над тобою танк проїжджає, це теж елемент підготовки. Тобто треба трошки звикнути до стимулів, які можуть лякати в бою.

Навчити людей справлятися зі своїм станом — задача військових психологів. Тобто людина сам повинна розуміти, що пішла реакція на бойовий стрес. Треба натренувати автоматичну реакцію на стрес. У кожного може бути свій ритуал, але обов'язково за класичною схемою. Це опора, контакт та конструктивна дія.

Читайте також: