Як спілкуватися з людьми, які мають травматичний досвід — поради психотерапевта

Антон Семенов. Скриншот: kanaldim.tv

Травматична подія — це ситуація, яка спричинила багато негативних емоційних реакцій, які впливають на подальше життя та психоемоційний стан людини. Серед таких подій можуть бути спостереження за смертю або самоусвідомлення близькості до смерті, досвід насильства тощо. Як правильно спілкуватися з людьми, які мають травматичний досвід, говоримо у "Ранку Вдома" з психотерапевтом Антоном Семеновим.  

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

Як людині, яка пережила складний досвід, пояснити оточенню про те, що вона не хоче про це говорити?

— Треба, щоб у нас в суспільстві поступово формувався етикет спілкування. По-перше, треба запитати співрозмовника, чи нормально якщо я тебе про це спитаю. Тобто отримати дозвіл на питання. По-друге, є універсальна фраза, яка завжди працює. Завжди можна сказати: "Вибачте, я поки не готовий про це говорити". Виявилося, що насправді всі наші люди достатньо чутливі, уважні до цього і нормально на це реагують.

— Чи не станеться так, що людина замкнеться в собі? Брак спілкування не нашкодить?

— Звісно, що нормальна захисна реакція організму — це уникати подразника. Втім, якщо ми будемо уникати контакту з іншими та цим досвідом, то лікування не відбудеться. Ініціатива лікування має бути у самої людини. Тобто коли вона готова, тоді вона лікується.

Тиснути — не варіант, адже це додає стресу. Тому, краще не розпитувати, але й не уникати спілкування. Людям потрібна допомога, потрібне відчуття, що вони серед своїх, їм потрібна безпека, щоб відновлюватися та лікуватися.

Спочатку людина повинна вам довіритися. Потім вона розслабляється і може відкритися. Коли вже людина починає говорити, тоді важливо слухати. До того можна говорити про дрібниці, про все те, що не створює напругу. Дуже класно, коли спочатку звучить інформація, а потім пропозиція. Простий приклад: "Знаєш, у нас відкрилося нове кафе. Сходімо!".

Якщо між вами виникла довіра, то можна говорити на різні теми. Універсальне питання, які не нашкодить нікому, звучить просто: "Як ти зараз?". Людина сама буде розповідати вам про те, чим хоче поділитися.

Наскільки людина може усвідомлювати чи не усвідомлювати свою травму?

— Не осмислений досвід, який ми отримуємо, створює тривогу та напругу. Якщо досвід осмислюється, то це перетворюється на силу, компетенцію,  стресостійкість. Дуже важливо, щоб ми вміли створювати дружнє середовище, в якому люди можуть ділитися своїм досвідом.

Добре, ми створили безпечні умови. Людина розповіла про свій досвід. Як співрозмовнику це сприймати? Чи можна реагувати на почуте? 

— Це треба сприймати як даність. Треба розуміти, що лікування травматичного досвіду — це переживання емоцій. Їх треба пережити. Якщо ви будете додавати свої емоції, то ви людині не допоможете. Треба перевести фокус з себе на іншу людину, на інформацію. Чарівне питання: "Чи правильно я розумію, що ...?" і додаємо те, що вам сказала людина.

Яким повинен бути вихід з цієї розмови?

— Розуміння і прийняття. Звісно, для того, щоб показати, що ви зрозуміли людину, треба співчувати. Людина розповідатиме про травматичний досвід дуже обережно, чекатиме вашої реакції. Ваша реакція покаже чи ви не засуджуєте співрозмовника, чи розумієте, чи сприймаєте все, як є.

Якщо ви дійсно вислухали, зрозуміли та показали, що залишаєтеся другом цій людині, тоді це матиме позитивний результат. Тобто класний результат є тоді, коли людина розповіла і залишилися своєю. Цей момент переживається учасниками, як зниження напруги.

Також цікаво:

Прямий ефір