Вручення "Золотої дзиґи" вперше від початку великої війни відбулось в урочистому форматі — емоції та враження митців (ВІДЕО)

У Києві вперше за час великої війни відбулося урочисте вручення IX Національної кінопремії "Золота дзиґа". Атмосфера була особлива: кінороби зібралися майже таємно, у вузькому колі в Українському домі, щоб дізнатися, хто ж став найкращим минулого року. Серед переможців — документальний серіал "Homo amans. Людина любляча", створений на замовлення державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України". Він здобув нагороду в номінації "Найкращий серіал".

Більше подробиць — у сюжеті телеканалу “Дім”.

Цього року вперше за час повномасштабної війни Росії проти України відбулося урочисте вручення Національної кінематографічної премії “Золота Дзиґа”. 

“З часів початку COVID-19 ми вперше повернулися до більш урочистого формату, бо минулого року вручали нагороди під час кіноконференції, а позаминулого — онлайн. Нарешті вона знову стала урочистою: із червоним хідником, бренд-волом і великою сценою”, — зазначила виконавча директорка Української кіноакадемії Анна Мачух.

Кінорежисери, продюсери та актори. Всі митці поділяють думку, що кіно за часів війни має потужний вплив на українців, які щодня страждають від тиску обставин.

Мистецтво допомагає вистояти у боротьбі, яка триває вже 11 років. 

“Війна — це трагедія, але вона штовхає мистецтво, кіно та технології вперед. Що стосується української документалістики, — то ні що у світі її не перевершить. Що стосується художнього кіно, — тут нам треба ще трошки підтягуватись”, — вважає народний артист України, актор театру, кіно та дубляжу, телеведучий Остап Ступка.

Під час церемонії вшанували також трьох номінантів 2025 року, які загинули в війні Росії проти України: режисера Віктора Ониська, актора Василя Кухарського та кінопродюсера Станіслава Притулу.

Найкращою стрічкою визнали “Будинок “Слово”. Нескінченний роман” режисера Тараса Томенка. Цей фільм знайомить глядачів із драматичною історією життя українських письменників доби розстріляного відродження. Загалом він отримав перемоги у шести номінаціях, зокрема за найкращу режисерську роботу та найкращий сценарій.

“Пощастило, що “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” отримав 16 номінацій із 19 можливих. Дуже приємно, що кіноспільнота так високо оцінила стрічку. Відгуків насправді дуже багато. New York Times назвала цей фільм “найбільш обговорюваним фільмом минулого року”. Фільм спричинив цілу дискусію в суспільстві. Багато глядачів пішло його дивитися — він уже 60-й тиждень у прокаті. Це абсолютний рекорд для українського кіно”, — наголошує режисер стрічки.

Документальний проєкт українського іномовлення “Homo amans. Людина любляча” здобув перемогу в номінації “Найкращий серіал”. Сюжет розповідає про людей, які рятують тварин під час війни. Його автор, український режисер, а нині військовослужбовець Саша Лідаговський, крізь об’єктив камери передає силу співчуття та суть волонтерства в найважчі часи.

Це не перша престижна нагорода для документальної стрічки. У березні “Homo amans” вже здобув Гран-прі Національного фестивалю документального кіно Cinema for Victory. Серіал створено на замовлення ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України”.

“Коли ми почали знімати цей фільм і знайомитися з нашими героями, вони нас надзвичайно вразили… Люди, які віддають стільки енергії, життя та сил, щоб врятувати тих, хто сам не може про себе подбати. Вони роблять просто неймовірні речі. Це те, що надихає і має надихати кожного українця, особливо в ці нелегкі часи”, — акцентує режисер документального проєкту.

“Я безмежно вдячна. Ви знаєте, уже 3,5 роки наша команда знімає документальні історії, і постійно виникає відчуття, що ми можемо щось не встигнути, бо навколо стільки неймовірних історій про українців, які, я вважаю, обов’язково треба зафільмувати та зберегти для наступних поколінь. І те, що нашу роботу помітили та так відзначили, нас дуже надихає і дає сил працювати далі”, — додає продюсерка Еліна Високовська.

Мультимедійна платформа іномовлення України представила ще два серіали — “Евакуація” та “Потяг”.

• Перший, воєнна драма, розповідає історію вчителя з Польщі, який вирушає на пошуки своєї 12-річної доньки, щоб врятувати її з окупованого Росією Маріуполя.
• Стрічка “Потяг” присвячена героїзму працівників Укрзалізниці на початку великої війни, зокрема першому евакуаційному рейсу, що врятував життя тисячам українців.

“Ця історія про перші дні війни, про те, як відбувалася евакуація зі східних та південних частин України, про те, як виїжджали наші діти та жінки, як усе це відбувалося. Ці історії водночас трагічні, драматичні й навіть комічні. Коли ми це знімали, намагалися робити максимально чесно й показувати все так, як було насправді. Хоча треба зауважити, що більша частина нашої групи в цей час залишалася в Києві”, — розповідає продюсерка серіалу “Потяг” Вікторія Бурдукова.

“Для мене це дуже важливий досвід, тому що, з одного боку, це художній серіал, а з іншого — документ. Вигадок там майже немає. Звісно, є деякі елементи для драматургії, але всі ці історії відбувалися насправді”, — наголошує редакторка серіалу Ганна Жижа. 

Під час церемонії відзнаки вручили 21-му лауреату кінопремії, переможцям у 19 номінаціях, а також володарям премії “Відкриття року” та премії за внесок у розвиток українського кінематографа.

Читайте також: На каналі "Дім" прем’єра проєкту "Ода Єдності. Портрети" про митців з різних національних спільнот України