"Вона тебе лупить, не дає дихати": актор Дмитро Оськін відверто розповів про боротьбу з депресією

Відомий актор і конферансьє, заслужений артист України Дмитро Оськін має свої секрети, як приборкати стрес. Свою непросту історію він відверто розповів  у програмі "Здоровий вибір" телеканалу “Дім”. 

Оськін завжди енергійний та веселий, а бути в доброму гуморі зобов'язує сама професія. Проте вона ж і загартовує, зізнається шоумен. 

“Кожен актор, коли в нього там такий період, як то кажуть, застою, він думає — все, хана. Я нікому не потрібен, от ніхто тобі не дзвонить. Будь-яка творча людина, я впевнений, так думає. Місяць, потім два, потім три — ти нікому не потрібен. Депресія приходить шалена. Шалена, вона тебе лупить, вона на тебе тисне, вона тобі не дає дихати”, — розповідає Дмитро. 

Особливо тяжко акторові було на початку кар'єри. 

“Я не міг себе знайти. 1986-й рік, 1985-й рік, моєму сину майже 10 років, а мене взяли на роботу в парк “Перемога” на 40 карбованців в місяць”, — згадує Оськін. 

Тоді Дмитро й незчувся, як почав зловживати спиртним.

“За алкоголем йдуть гроші, а гроші — борги. На роботу не брали. На роботу кажуть, мовляв, гарний хлопець, класний, але він п'є. Мені 27 років було, і вихід такий — або я зараз припиняю, або ні”, — зазначив актор. 

Він обрав правильний шлях — лікуватись. 

“Приблизно місяць мені чистили кров, чистили печінку, чистили все, кололи заспокійливі. А потім я підписав такий документ, де мене попередили: у разі вживання алкоголю можливі тяжкі фізіологічні наслідки аж до смерті. І мені вводили таку рідину, яка називалась дисульфірам. Що воно таке, я тоді не знав. І тільки зараз дізнався, що це та сама “торпеда”, яку кололи Висоцькому, яку кололи всім, хто мав подібні проблеми. І, знаєте, мені так стало зовсім не по собі. Я зняковів, бо навіть не уявлялв, що мене очікувало в разі, якби я випив”, — розповів Дмитро Оськін.

Поступово після лікування його кар'єра йшла вгору, але ще одне велике випробування долі чекало попереду.

Дмитро виріс в родині, де панувала любов. Його батьки — представники київської інтелігенції, мали вчені звання. 

“Ось от мама, ось от тато, вони так сядуть, я їх так обніму, вони мені голову на плечо покладуть. І так вони уважно слухають, і так радіють твоїм новинам, успіхам. І от коли мама захворіла, а мама дуже хворіла, мала деменцію. Навіть мене не впізнавала, я пішов тоді до психіатра”, — розповів Дмитро. 

Лікарка порадила кілька вправ. Вони прості, каже Дмитро, але й досі зажди допомагають. 

“Так от схрещуєш руки на грудях, мов метелик, і тихенько постукуєш та починаєш казати: я в безпеці, мені нічого не загрожує. І так півтори хвилини. Або ж звичайна резинка аптечна, її як можна плотніше одягаєш на руку, відтягуєш і відпускаєш. І ще порада була психолога для мене, перейти на якусь тему, яка тебе зігріває”, — поділився актор.

Останній кризовий період у Дмитра був у грудні 2023-го. Давалася взнаки повномасштабна війна. Психотерапевт прописав ліки, та наразі Дмитро намагається обходитися без них. Сил надає те, що він старший в родині. Від його настрою і самопочуття залежить спокій і добробут найближчих людей.

Читайте також: Алкоголь і стрес: чому це не панацея та що необхідно знати про наслідки

Нагадаємо, більшість українців страждають на панічні атаки, безсоння, хронічну утому, відчувають тривогу або сильну знервованість. Згідно з даними соціологічних досліджень, 90% населення мають психічні розлади.

Читайте також: Український бандурист Яницький зізнався, що йому допомагає пережити втрату батьків