У формі казок: ветеран навчає дітей культурі спілкування з захисниками, які мають ампутації (ФОТО, ВІДЕО)

Внаслідок поранення військовослужбовець Євген Сивопляс втратив ногу. Сьогодні він у Луцьку навчає дітей новій культурі спілкування та взаємодії з ветеранами, які мають ампутації. Про це Євген розповів у проєкті "Міста" на телеканалі "Дім".

Євген Сивопляс родом із Чернігова. До повномасштабної війни працював у Броварах Київської області — займався різанням металу, з якого виготовляли спортивні тренажери. У ніч на 24 лютого 2022 року чоловік працював у нічну зміну.

"Рано вранці почалися вибухи. Я зібрав речі й повернувся до Чернігова. Було зрозуміло, що ось-ось рашисти почнуть входити до Чернігова. І 26 лютого наш мер пише: хлопці, йдіть отримувати зброю, скоро почнуться вуличні бої. Я отримав зброю і через дві години вже був у протитанковому розрахунку. Нашим завданням було стримувати ворога, якщо він буде штурмувати місто", — згадує Євген.

На той момент ні Євген, ні інші добровольці навіть стріляти не вміли.

"Поки був інтернет, ми дивилися ролики на YouTube, щоб зрозуміти, на які кнопки, важелі потрібно натиснути, щоб зробити постріл. Ось так і вчилися", — сказав він.

Захисник прослужив два роки. У боях за Авдіївку отримав поранення. У госпіталі Дніпра Євгенію ампутували ногу, а для подальшого лікування та протезування переправили до Луцька. Місто йому дуже сподобалося, тож він тут і залишився.

Євгеній зазначає, що досі продовжує адаптуватися до життя на протезі. Але крім побутових питань, він зіткнувся з проблемами у стосунках з оточенням.

"Людям дуже важко дивитися, коли немає кінцівок. У них немає сміливості, мужності подивитися в обличчя, вони відвертаються. У мене була сильна образа на людей: я був готовий за вас загинути, а сьогодні не гідний вашого погляду?", — зазначив ветеран.

Тоді Євген вирішив провести акцію "Дякую за захист". Він написав на картонці "Не відвертай обличчя, я не чудовисько!". З таким плакатом вийшов на центральну вулицю Луцька. Люди почали підходити до ветерана, обіймати, дякувати.

Під час акції Євген звернув увагу, що деякі люди розгублювалися, оскільки не знали, як правильно подякувати ветерану за захист. І тоді він вийшов на вулицю з новим плакатом: "Поклади руку на серце і посміхнись".

Реакція дітей на ветерана з ампутацією відрізнялася від реакції дорослих.

"Для дітей це щось таке дивне, цікаве. Коли вони йдуть з батьками, то запитують у них: "Чому в того дядька немає ноги?", або "Чому в нього така штука, він що, робот?". І для мене це було сигналом, що потрібно працювати з молоддю, з дітьми, з початковою школою", — сказав Євген.

Ветеран розробив лекції для дітей початкових класів про безбар'єрне спілкування, з якими виступав у школах. Потім створив ще й посібник.

"Я почав ходити до шкіл через півтора місяця після операції. Згодом зрозумів, що якщо я буду лише розповідати, то вийду з класу, і діти почнуть це забувати. Отже, треба залишати після себе посібник про те, як неправильно і як правильно. Наприклад, не сліпий, а незряча людина, не глухий, а людина з порушенням слуху, не інвалід, а людина з інвалідністю, не колясочник, а людина в колісному кріслі", — пояснив він.

У школах виступає разом із побратимом Олександром, командиром бойової машини "Бредлі". Олександр теж пережив ампутацію ноги.

Дітям початкових класів Євген подає матеріал у формі казки, як у лісі звірі готувалися до свята, і раптом пролунали вибухи — це на ліс напали дикі кабани. Головні герої — захисники лісу. Лисик, поруч з яким розірвалася ворожа міна і поранила йому лапку, але лікарі зробили Лисику протез. Зайка — військова медикиня, надавала першу домедичну допомогу пораненим захисникам лісу. Але Зайка отримала осколкове поранення в спину і тепер її лапки не працюють, тому вона пересувається в інвалідному візку.

У підсумку захисники лісу змогли відбити атаку кабанів. Маленькі звірі святкували перемогу і дякували своїм захисникам спеціальним жестом — прикладали лапку до серця і посміхалися.

На такі уроки ветерани приносять муляжі, за їх допомогою навчають дітей мінної безпеки.

А закріплюють знання роботою з посібником, розробленим Євгеном.

Ще з випуску проєкту "Міста", присвяченого Волині:

• "Немає відпустки і хворіти не маю права": міський кликун Луцька поділився особливостями своєї роботи
• Зграя хлопців з ірокезами, на хайрах: лідер рок-гурту "Фіолет" розповів про луцький період своєї творчості
• "Це не порівняти з колишнім життям": своїми буднями у лавах ЗСУ поділився лідер рок-гурту "Фіолет"
• П'ятий роман писав ночами у перервах між службою в ЗСУ: лідер гурту "Фіолет" Сергій Мартинюк розповів про свою літературну діяльність
• На передовій потрібен фастфуд — для скидання з дронів: досвід допомоги волинської пекарні фронту (ФОТО, ВІДЕО)
• Перша в Україні оленяча ферма розвивається на Волині — як вона виглядає (ФОТО, ВІДЕО)