Сьогодні в Україні відзначають День Державного Гімну — історія створення

Сьогодні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну України — одного з головних символів країни поряд із прапором і гербом. Гімном є пісня "Ще не вмерла України і слава, і воля" на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького. Про це повідомляє “Дім” із посиланням на Генеральний штаб Збройних сил України.

Історія створення українського гімну бере початок восени 1862 року. Тоді вірш "Ще не вмерла Україна" написав учений-етнограф і фольклорист Павло Чубинський. Вірш швидко поширився серед українських громад. Уже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков розпорядився вислати Чубинського "за шкідливий вплив…" до Архангельської губернії.

Вперше текст твору опублікували у львівському журналі "Мета" — у четвертому номері за 1863 рік. Поширившись на Західній Україні, вірш привернув увагу діячів церкви та культури. Один із них — греко-католицький священник Михайло Вербицький, відомий композитор того часу — написав до нього музику. Твір із нотами вперше надрукували у 1865 році.

• Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 року у Перемишлі (Польща) як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку.
• Уперше записаний на платівку у кельнському відділенні "Грамофону" в жовтні 1910 року у виконанні українського оперного співака Модеста Менцинського.

У 1917-1920 роках "Ще не вмерла Україна" став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року американське видання The New York Times опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України.

• Також пісня Чубинського і Вербицького разом з твором "Вічний революціонер" Івана Франка та Миколи Лисенка звучала 22 січня 1919 року під час проголошення Акту Злуки.
• У 1939 році "Ще не вмерла Україна" затвердили гімном Карпатської України.

Однак коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної республіки в його складі, то варіант використання пісні "Ще не вмерла Україна" було відкинуто.

Вперше гімн "Ще не вмерла Україна" було публічно заспівано 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю "Червона рута". Почав виконувати український бандурист Василь Жданкін і до нього долучилися співак Віктор Морозов і бандурист Едуард Драч.

Визначною подією стало також виконання гімну "Ще не вмерла Україна" 9 квітня 1990 року у Львівській опері перед початком сесії Львівської обласної ради народних депутатів XXI ("першого демократичного") скликання. Перше аранжування для оркестру здійснив художній керівник та диригент Галицького симфонічного оркестру Ростислав Демчишин.

15 січня 1992 року музичну редакцію Мирослава Скорика та Євгена Станковича для хору та фортепіано державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Усю оркестровку здійснив Олександр Морозов.

Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про Державний гімн України". Законопроєктом пропонувалося затвердити як державний гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна". Було запропоновано змінити звучання першої строфи гімну на "Ще не вмерла України і слава, і воля".

Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, затверджені законом.

Читайте також: "Нам є ким пишатись": Володимир та Олена Зеленські взяли участь у врученні 65-ї Шевченківської премії (ФОТО)