Сьогодні римо-католики України та світу святкують Великдень: головне про дати та традиції

Сьогодні, 5 квітня, римо-католицькі віряни в Україні та світі святкують Великдень. Цей день завершує період Великого посту та є одним із найважливіших релігійних свят для християн західного обряду, які традиційно проводять його на богослужіннях та у колі сім'ї, повідомляє "Дім".

Календарне питання Великодня

Різниця у датах святкування Великодня між християнами західного та східного обрядів зумовлена тривалими історичними процесами та використанням різних систем календарного числення.

Римо-католицька церква ще у XVI столітті перейшла на григоріанський календар, тоді як православні християни та греко-католики України тривалий час дотримувалися юліанського стилю. Окрім самих календарів, існують відмінності у методиці обчислення дня весняного рівнодення та пасхальних повень, що безпосередньо впливає на визначення неділі, в яку відбудеться святкування. Саме через ці розбіжності у 2026 році виникла пауза довжиною в тиждень: західний світ святкує 5 квітня, а віряни східного обряду готуються до Великодня 12 квітня.

Минулого року ситуація була іншою, оскільки у 2025 році весь християнський світ відзначав Воскресіння Господнє в один день. Це сталося завдяки рідкісному астрономічному збігу, коли розрахунки за обома пасхаліями — західною та східною — вказали на одну й ту саму дату.

Особливості святкування

Традиції святкування також мають свої характерні особливості, хоча корінь свята залишається спільним для всіх християн.

Римо-католики розпочинають урочистості з надвечір’я Великодня, під час якого у храмах освячують вогонь та запалюють велику свічку — пасхал, що символізує світло. У побуті західних християн поширеним символом є великодній кролик, а головним акцентом залишається родинний сніданок.

Водночас українські православні та греко-католики приділяють особливу увагу традиції освячення великодніх кошиків, де обов’язково мають бути писанки та паски, спечені за давніми рецептами. Греко-католицька церква в Україні, попри єдність із Римом, традиційно дотримується східної пасхалії, що дозволяє більшості українських родин, незалежно від конфесії, зберігати єдиний святковий ритм.

"Пасха" чи "Великдень": як називати свято правильно

У побутовій мові ці назви часто вживають як синоніми, проте з погляду етимології та традицій вони мають різне походження.

Слово "Пасха" походить від давньоєврейського "песах", що означає "перехід". У старозавітні часи це свято було присвячене виходу євреїв з єгипетського полону. Для християн цей термін набув нового змісту — переходу від смерті до життя та від землі до неба завдяки воскресінню Христа. Ця назва є офіційною церковною назвою свята в літургійних книгах.

Натомість "Великдень" — це питомо українська назва, яка побутує в народній традиції вже багато століть. Вона дослівно означає "Великий день" і наголошує на винятковості цієї події для вірян.

Варто також зауважити, що в українській традиції назва "Пасха" часто асоціюється безпосередньо з обрядовим хлібом, хоча мовознавці радять використовувати для випічки слово "паска", а для назви свята — "Великдень".

Читайте також: Великодні традиції України: майстер-клас з розпису проведуть у столиці Латвії