Традицію створення сокальської кераміки внесли до переліку нематеріальної спадщини — історія та особливості ремесла

Міністерство культури внесло "Традицію побутування та мистецтво створення сокальської кераміки" до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це повідомляє "Дім" із посиланням на пресслужбу відомства.

Сокальська кераміка сформувалася на території міста Сокаль, що нині входить до Шептицького району Львівської області. Цей гончарний осередок відомий ще з XV століття і вважається одним із найдавніших в Україні.

"Вона вирізняється серед інших насамперед колоритом, мотивами декору та стилістикою, притаманними лише цьому осередку: широкими, лапідарними мазками зеленого, жовтого й брунатного кольорів на білому тлі, підкреслено великими головними композиційними елементами із зображеннями птахів, гілок, пишних квітів, соняшників, великих розет і годинника", — йдеться в повідомленні.

Технологія виготовлення базується на традиційному ручному гончарстві та багатоступеневому декоративному оздобленні. Сучасні майстри зберігають автентичні техніки, поєднуючи їх із практичним призначенням виробів.

В міністерстві зазначили, що сокальська кераміка й сьогодні залишається важливою частиною повсякденного життя місцевої громади. 

"Глиняні горщики, макітри, глечики, миски, баньки, кухлі та дзбанки використовують у щоденному побуті. У глиняному посуді готують страви, зберігають молочні продукти, воду, зерно, мед та інші харчові продукти. Завдяки природним властивостям глини такий посуд тривалий час зберігає температуру й смакові якості їжі", — наголошують в Мінкульті.

Крім побутового призначення, сокальська кераміка має й обрядове значення. Її використовують під час релігійних свят, весіль, родинних урочистостей і календарних обрядів. Декоративні тарелі, миски та кахлі також є традиційною окрасою українських осель, символізуючи добробут, охайність і шанобливе ставлення до народних традицій.

Читайте також: Традицію "вбирання хрестів" внесли до переліку нематеріальної спадщини — символізм та особливості звичаю