Самостійність у побуті: ветеран Гліб Бєшкарєв виготовляє адаптивні пристрої для захисників з ампутаціями

Звичайна дошка для нарізання, тримач для ложки чи щипці для нігтів можуть повернути людині самостійність. Саме такі адаптивні пристрої для своїх побратимів створює ветеран Гліб Бєшкарєв. Він захищав Україну, виконував бойові завдання, зокрема на Лиманському напрямку, рятував побратимів, а тепер допомагає військовим з ампутаціями повернути незалежність у повсякденному житті. Детальніше — у сюжеті “Ранку Вдома”.

У невеликій майстерні народжуються прості на вигляд, але надзвичайно корисні речі. Пристрої, які повертають ветеранам з ампутаціями самостійність у щоденних дрібницях: тримати виделку, підстригати нігті чи брати в руки олівець.

За цим проєктом стоїть ветеран, який сам пройшов шлях від бойового медика до підприємця. 25-річний Гліб Бєшкарєв родом із Луганщини. До Києва чоловік переїхав ще у 2007 році. Тут жив та навчався на біолога в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

"Я вирішив піти на службу, оскільки в країні війна і необхідно, щоб хтось її захищав. Я прокинувся вдома не від вибухів, а від дзвінків. Мене розбудили й сказали, що почалося, а я не міг у це повірити. Мені здавалося, що це все так далеко і неможливо… Я був ще зовсім юнаком і не цікавився політикою, поки врешті-решт політика не зацікавилась мною", — пригадує ветеран.

Перші дні Гліб присвятив евакуації рідних, а тоді й сам виїхав з Києва. Та щойно з'явилась можливість — повернувся до столиці, щоб завершити навчання і піти служити.

"Я прийняв присягу 9 травня 2023 року і прослужив до 8 серпня 2025-го. Служив у 1-й бригаді оперативного призначення Національної гвардії України "Буревій", у 3-му батальйоні оперативного призначення. Спершу в якості старшого навідника міномета, пізніше змінив кваліфікацію і брав участь у бойових діях як піхотинець і бойовий медик. Спочатку бойовий медик взводу, потім — старший бойовий медик роти", — розповів Гліб Бєшкарєв.

Гліб ніс службу на Лиманському напрямку, рятував побратимів під час битви у Серебрянському лісі. Там же на фронті у його житті з'явилася і майбутня дружина та партнерка у бізнесі.

"Ми почали зустрічатися, коли я був на війні. Вона допомагала мені з гуманітаркою. Потім я ненадовго повернувся в Київ, мене вивели для проходження навчань. Після цього ми зрозуміли, що покохали одне одного. Потім я повернувся з війни назовсім, подався на грантову програму. Дружина весь цей час допомагала мені, і досі вона вносить великий внесок у функціонування проєкту", — поділився Гліб.

Ідея створити проєкт та виготовляти асистивні прилади для ветеранів з ампутаціями прийшла під час навчання в КПІ на спеціальній магістратурі для ветеранів. Тоді разом із дружиною Гліб подався на грантову програму — так з'явилися перші кошти на проєкт.

"Ми почали з освітньо-грантової програми "Жити назустріч", отримали грантову підтримку об'ємом 500 000 грн, доклали своїх коштів для співфінансування і покриття інших витрат проєкту", — зазначив засновник бізнесу.

Проаналізувавши західний ринок, адаптували готові рішення під потреби саме українських ветеранів. Довгий час збирали відгуки захисників та консультувалися з ерготерапевтами.

"Ампутації у всіх різні, ступінь адаптації до них теж різний. Як наслідок, всі хочуть зовсім різних асистивних засобів. Хтось каже, що вони їм не потрібні зовсім. Щоправда, потім все ж таки погоджуються і користуються, тому що це зручно", — пояснив ветеран.

Одна з головних розробок команди — накладки на протези. Вони допомагають ветеранам відновити природний силует тіла, захищають функціональні елементи протеза від пошкоджень та повертають впевненість.

"Ми виготовляємо накладки на протез ноги, які відновлюють анатомічну форму кінцівки. Вони роблять з протеза не просто протез, а кастомізовану, класну розфарбовану версію. Дизайн унікальний. Сама накладка теж унікальна для кожного з наших клієнтів. Це все повністю індивідуальні вироби", — показує Гліб Бєшкарєв.

Окрім накладок у майстерні виготовляють і зовсім прості на вигляд, але важливі в побуті речі, які допомагають впоратись із дрібними щоденними завданнями.

"Адаптивні щипці друкуються на принтері. Вони дозволяють підстригати нігті однією рукою", — розповів майстер.

А на кухні впоратись з найпростішими діями — нарізати овоч чи будь-що інше або намастити хліб — допомагають адаптивні дошки.

"Вони адаптовані під використання однією рукою або в парі з протезом, або взагалі без протезів. На них, по-перше, є нековзкі ніжки, які запобігають ковзанню на столі. По-друге, є фіксатори, на які можна наколоти, наприклад, помідор, нарізати його, нічого не притримуючи. По-третє, збільшена площа робочої поверхні та є спеціальний бортик, до якого можна притиснути хліб і намастити. Є навіть спеціальні гумки, під які можна зафіксувати якийсь продовгуватий предмет, затиснути його і нарізати ножичком", — пояснив Гліб.

А ще команда створила чудову ініціативу, завдяки якій отримати таку продукцію можуть і ті ветерани, які не мають змоги оплатити її самостійно.

"Також у нас є ініціатива підвішеної продукції. Можна оплатити дощечку замість ветерана, а її отримає реабілітаційний центр або ветеран, який цього потребує. Ми обов'язково підписуємо, кому поїде така дощечка і, звісно ж, кажемо, хто її подарував", — наголосив засновник проєкту.

На цьому команда зупинятися не планує. У найближчих планах: адаптовані помічники для взування, відкривачки для скляних пляшок та багато іншого. А визначає, що саме розробляти далі, найчастіше саме аудиторія — ветерани і ветеранки, які діляться, чого їм насправді бракує у щоденному побуті.

Читайте також: Життя після подвійної ампутації: історія морпіха "Саура", який втратив обидві руки на Донеччині