Резистентність ВІЛ: чому терапія перестає працювати і як цього уникнути

В Україні антиретровірусну терапію отримують понад 115 тис. людей, які живуть з вірусом імунодефіциту людини, з них 4 193 особи мають резистентність до початкових схем терапії та отримують скориговані схеми лікування. Про це йдеться у матеріалі Центру громадського здоровʼя МОЗ України, повідомляє "Дім".

Попри суттєвий прогрес у схемах лікування, вірус продовжує змінюватися та мутувати. Неправильний прийом препаратів або пізній початок терапії можуть призвести до розвитку резистентності — коли окремі ліки втрачають ефективність.

Водночас медики наголошують: резистентності можна уникнути.

“Ранній початок терапії, регулярний прийом ліків і постійний медичний нагляд зводять ризики до мінімуму”, — зазначають вони.

Чому виникає резистентність?

Стійкість ВІЛ до препаратів найчастіше виникає через нерегулярний прийом антиретровірусної терапії (АРТ). Коли людина пропускає таблетки або приймає їх у різний час, вірус знову починає активно розмножуватися. Саме в цей період з’являються мутації, які роблять його нечутливим до лікування.

Ризик також зростає, якщо пацієнт самовільно змінює схему терапії або поєднує АРТ із БАДами чи іншими препаратами, що знижують ефективність антиретровірусних засобів.

“Інколи людина може інфікуватися вірусом імунодефіциту людини, який від початку вже має певні мутації та є нечутливим до окремих ліків. Тому важливо вчасно проводити тестування і розпочинати лікування під медичним контролем”, — додають фахівці. 

Чи можна попередити резистентність? 

Медики наголошують, що стійкість до лікування виникає не миттєво, а формується тоді, коли вірус має змогу розмножуватися за недостатньої концентрації препаратів в організмі.

Найефективніший спосіб запобігти цьому — приймати терапію щодня в один і той самий час.

“Така регулярність не залишає вірусу можливостей для відновлення активного розмноження і, відповідно, мутацій. Чим раніше людина починає терапію, тим менше у вірусу часу на мутації”, — пояснюють лікарі.

Також не варто змінювати схему лікування самостійно. 

“Якщо виникають побічні ефекти або дискомфорт, одразу повідомте лікаря. За потреби він скоригує терапію так, щоб вона залишалася ефективною і безпечною”, — зазначають вони.

Водночас регулярні аналізи на вірусне навантаження допомагають вчасно помітити зниження ефективності терапії та оперативно відреагувати.

Важливо пам’ятати й про профілактику: 

• регулярне тестування; 
• використання презервативів; 
• застосування доконтактної профілактики ВІЛ-інфекції та інші методи.

Така профілактика не лише знижує ризик зараження, а й допомагає уникнути передачі вже резистентних форм вірусу іншим людям. 

Чи можна зупинити розвиток резистентності? 

У ЦГЗ пояснюють: коли вірус тільки починає втрачати чутливість до препаратів, ще існує “вікно можливостей” — короткий період, коли вчасна реакція може зупинити розвиток резистентності, якщо: 

• виявити підвищення вірусного навантаження і швидко зреагувати, підібравши ефективну схему, до якої вірус чутливий; 
• відновити прихильність до лікування, повернувшись до регулярного прийому ліків без пропусків.

Людина на ефективній терапії, з невизначуваним вірусним навантаженням, не передає ВІЛ статевим шляхом (Н=Н — не визначається = не передається). 

“Чим раніше зреагувати, тим більше шансів зберегти ефективність лікування і уникнути переходу на складніші та дорожчі схеми”, — акцентують медики.

Додамо, що профілактика, діагностика та лікування ВІЛ-інфекції в Україні безоплатні.

Читайте також: Чому людям з ВІЛ важливо регулярно обстежуватися на туберкульоз — пояснення лікарів