Вижив після ворожого обстрілу й переніс дві ампутації — історія піхотинця Гліба Бені

Гліб Беня — гранатометник 79-ї Таврійської десантно-штурмової бригади, який добровільно доєднався до лав Збройних сил України. Під час бойового завдання на Донеччині воїн потрапив під обстріл дронами, але дивом залишився живий. Двоє його побратимів загинули, а він отримав важкі поранення та переніс дві ампутації.

Більше про історію відважного бійця, його реабілітацію та як кожен із нас може допомогти Глібу придбати імплант для протезування — у сюжеті "Ранку Вдома".

Гліб Беня був змушений прикидатися мертвим та терпіти жахливий біль, щоб вижити після важкого поранення. Того дня хлопець разом з побратимами виконував бойове завдання поблизу Новомихайлівки на Донеччині.

“Ми заходили на позиції й в якийсь момент почули, що літають дрони. Спочатку не зрозуміли чиї вони — наші чи ворожі. З'ясувалось, що це російські FPV-дрони. Вони почали по нас працювати. Я був перший, хто отримав поранення”, — розповідає Гліб.

Один з воїнів наклав Глібу турнікети на кінцівки, аби той не стік кров'ю, і саме це врятувало захиснику життя. Двоє його побратимів загинули. 

“У мене було повністю уражене обличчя: нічого не міг бачити. Перші декілька годин я лежав, і нічого не робив, тому що літали інші дрони. Вони перевіряли, залишились живі чи ні. В якийсь момент я зрозумів, що треба щось робити, щоб вижити. Це була зима, холодно. І я почав шукати рацію”, — пригадує він.

Воїн розповідає, що кілька годин шукав рацію. Зрештою, знайшов її в руці загиблого побратима і покликав на допомогу. Той момент йому здався найщасливішим у житті.

Евакуація з поля бою тривала 10 годин, тож кінцівки лікарям врятувати не вдалося. 

“Я плюс-мінус знав, що будуть ампутації, але не думав, що настільки високі. Коли вперше прокинувся, це було в Дніпрі, і побачив, що в мене високі ампутації, я був шокований”, — зізнається захисник.

Гліб провів у шпиталях кілька місяців. Наразі йому вже зробили перший етап остеоінтеграції: далі запротезують праву руку, а потім вже ліву ногу. 

“Хоч я і можу пересуватися на цьому протезі, але маю дуже багато проблем і обмежень з цим. Це і спадання лайнера, і натирання, і потіння, і перекручування культеприймача, і обмеження саме по інтенсивності ходьби. Я не можу швидко і довготривало пересуватися”, — ділиться він.

До війни Гліб займався спортом і захоплювався IT. Вільно спілкується англійською, а також вивчав німецьку та французьку. В армію пішов добровільно.

У Великій Британії пройшов підготовку, де його навчили всього, що має знати піхотинець.

Воював гранатометником у складі незламної 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.

“Коли я пішов до армії, то відкрив для себе Всесвіт зброї. Мені це подобається. Маю надію, що коли мені зроблять остеоінтеграцію, зможу хоч і не на війні, але займатися спортивною стрільбою”, — говорить воїн.

Попереду у Гліба довгі місяці реабілітації та ще кілька хірургічних втручань. Окрім остеоінтеграції, лікарі намагаються врятувати захиснику око, а фізична терапія для поки обмежена, адже боєць після операції.

“Доки є шви, йому не можна навантажувати куксу. Не бажано навантажувати й здорову верхню кінцівку, бо рефлекторно буде збільшуватись кровотік, і це може призвести до набряку в куксі й небажаних наслідків”, — пояснює лікар фізичної та реабілітаційної медицини Станіслав Морочко.

Гліб проходить реабілітацію в Центрі “Титанові”. За його словами, все відбувається на високому рівні. Відновитися захисникам допомагає команда лікарів та побратими, які пройшли таке саме пекло, як і хлопець.

“Хотілось би, щоб таких центрів було якнайбільше по всій країні. Це унікальний проєкт. На жаль, їх замало, а бійців, які потребують файної реабілітації багато, а буде ще більше. Війна триває, і кожен день побратими отримують поранення та ампутації”, — наголошує Гліб.

Держава оплачує протези для воїнів, але титанові імпланти, які інтегруються в кістку, потрібно купувати самостійно. Благодійники оголосили збір.

Вартість одного комплекту перевищує 20 тисяч євро, а Глібу необхідні два.

Допомогти воїну може кожен охочий: просто відскануйте QR-код.

Читайте також: Страшна реальність перших днів війни в Чернігові: про новий драматичний фільм "Безвихідь" говоримо з режисером Тарасом Костанчуком