Як змінилися правила гри на ринку праці та де зараз платять найбільше: розмова з представницею Центру зайнятості

Український ринок праці продовжує змінюватися. Попри війну, роботодавці активно шукають працівників, а за окремими вакансіями пропонують зарплату понад 30 тисяч гривень. Водночас дедалі більше цінують не лише молодих фахівців, а й кандидатів із багаторічним досвідом. Які професії сьогодні найзатребуваніші, чи справді в Україні бракує кадрів і як людям 50+ знайти роботу — говорили з директоркою департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Вікторією Васильєвою.

Ведучі — Кароліна Король і ХАС.

— Яка зараз ситуація на ринку праці? Скільки вакансій пропонують шукачам?

— Якщо говорити про ринок праці 2026 року і порівнювати його з довоєнним періодом — це дві різні планети. Війна переформатувала правила гри.

Якщо раніше роботодавець дозволяв собі вибирати серед кандидатів найкращого, то сьогодні борються за кожного фахівця: переглядають заробітні плати та соцпакети, пропонують медичне страхування, оренду житла й проїзд до роботи й назад.

Тут є парадокс: з одного боку маємо безробіття, а з іншого — власник бізнесу каже: “Я не можу знайти людей”. Сьогодні бракує не просто працівників, а саме кваліфікованих кадрів і вузькопрофільних фахівців.

Це і внутрішнє переміщення, і міграційні потоки, і мобілізація. Війна просто вимила мільйони робочих рук. І це величезна проблема, хоча щодня служба зайнятості опрацьовує 1,5 тисячі вакансій

— На кого сьогодні найбільший попит на ринку праці?

— У топі у нас водії. Особливо певних категорій, водії міжнародники, бо досить багато чоловіків мобілізовано, а логістика, доставка палива, гуманітарної допомоги лише зростає. Водії в топі три роки точно, а в деяких регіонах їх дефіцит сягає 30-40%. 

Далі — сфера будівництва. Не вистачає кваліфікованих кадрів мулярів, покрівельників, інженерів-проєктувальників, електрозварників, токарів, особливо високих розрядів. Роботодавці “полюють” за такими фахівцями.

— Які професії зараз пропонують заробітну плату понад 30 тис. грн? Це ті самі далекобійники, будівельники — робітничі професії, чи ви можете виокремити ще якісь?

— Заробітна плата в 30 тис. грн — це не новина на українському ринку. За певними професіями це взагалі стартовий рівень. Зарплата водіїв, особливо міжнародників, може сягати й 100, і 120, і 150 тис. грн. Це вакансії принаймні в нашій базі.

Медичний персонал — і середній, і молодший, — реабілітологи, психологи, психотерапевти... Їм зараз піднімають заробітні плати, бо вони конче потрібні для роботи і з цивільними, і з військовослужбовцями.

— Це на державному рівні чи в приватному?

— На державному, бо в приватному секторі це більше стосується стоматології. Зарплати там можуть сягати 80-100 тисяч. Хоча приватні стоматології рідко виставляють свої вакансії. Гадаю, вони самі вишукують кандидатів, тому ми й не бачимо їх у себе.

Що стосується державних закладів — це 40-50 тисяч. Ще IT-сфера, але тут більше про інженерів з кібербезпеки — те, що гарантує безпеку бізнесу, та про аналітику даних.

— Давайте ще поговоримо про національний проєкт “Досвід має значення”. Для кого він взагалі початково був створений?

— У нас дорослішає ринок праці: молоді менше, більше кандидатів 50+. Це демографія — і старіння населення, і те, що більшість молодих людей зараз або за кордоном, або на фронті.

Ця державна програма зʼявилась своєчасно і розрахована саме на категорію 50+. 

Її запустили, щоб подолати бар'єри на ринку праці: і для роботодавців щодо найму кандидатів старшого віку, і для них самих — їхні власні психологічні затиски. Оце відчуття, ніби вони вже "застарі" чи начебто на щось неспроможні.

Проєкт має три навчальні модулі з того, чого цій категорії зараз найбільше бракує: цифрові навички, кар'єрне консультування, складання резюме, підготовка до співбесіди, комунікації та робота в різновікових командах.  Програму модерує й адмініструє Служба зайнятості.

Ми запровадили її разом із партнерами — це благодійний фонд "Життєлюб", агрохолдинг "Астарта" та Федерація роботодавців України.

У цьому партнерстві ми запустили активності, які передбачають не лише навчання, а й короткі спід-дейтинги та стажування до 10 робочих днів безпосередньо на робочому місці з подальшим працевлаштуванням

— Чи є відповідальність за відмову кандидату 50+ через вік? І з якими ще складнощами вони стикаються при працевлаштуванні?

— Прямої відповідальності за відмову немає, адже роботодавець завжди може це чимось пояснити. Є пул роботодавців, які досі діють застарілими механізмами й відсіюють резюме на першому ж етапі — просто за датою народження. Можливо, з часом це зміниться.

Водночас чимало компаній залюбки беруть кандидатів 50+ і навіть самі це рекламують. Бо це стабільність, відповідальність і гарантія, що людина не звільниться через кілька місяців, а працюватиме щонайменше 3–5 років.

Звичайно, чинне законодавство забороняє вказувати у вакансіях вік, стать чи віросповідання. І якщо зайти на базу вакансій Служби зайнятості, жодних вікових обмежень ви там не побачите. Натомість є пропозиції з гнучким графіком, можливістю доплат, дистанційною роботою та соціальними бонусами.

До речі, йдеться про Єдиний портал вакансій, який діє з вересня 2022 року. Там є дашборд, де в режимі реального часу видно, скільки нових пропозицій надійшло за день. Також там зібрані вакансії не лише Служби зайнятості, а й із шести провідних сайтів пошуку роботи — Work.ua, Robota.ua тощо. Вони щодня верифікуються, тому там тільки актуальні дані.

За кожною вакансією закріплений наш кар'єрний радник чи рекрутер, який повністю супроводить людину під час працевлаштування

— Чи є зараз для кандидатів 50+ курси з вивчення штучного інтелекту та цифрової адаптації? Наскільки це взагалі актуально?

Усе є. У Службі зайнятості взагалі чимало проєктів і напрямів профнавчання. Ми маємо можливість направити людину до наших центрів професійно-технічної освіти. Зараз їх вісім — було 11, але три, на жаль, окуповані.

Навчатися можна як завгодно: хоч дистанційно, хоч офлайн — як людина забажає.

Цифрові навички — це один із головних треків цього навчання на 2026 рік. І до речі, окремий модуль присвячений саме опануванню роботи зі штучним інтелектом

— Щоб ви могли порекомендувати тим, хто вже певний час знаходяться в пошуку роботи?

— Будь-який пошук роботи — це вже робота. Тільки за неї, як би там не було, не платять. Для цього треба докласти зусиль. І якщо ви в пошуках уже місяць, два, три — треба міняти тактику. У першу чергу варто оновити своє досьє, тобто резюме. Адже воно — це візитна картка.

Потрібно переглянути власні навички та практичний досвід, бо зараз дійсно кажуть: "Ринок праці — це не про дипломи, а про навички". І так воно є.

Я не можу сказати, що освіта взагалі не потрібна, але навички зараз виходять на перший план. Є тренд на їхнє швидке здобуття, щоб якомога скоріше вийти на ринок. Тож спочатку оновіть резюме.

Не треба також писати якісь загальні фрази як "дуже комунікабельна", "відповідальна". Вони нікому не цікаві, потрібні конкретні деталі: "Виконував таку-то роботу", "запропонував те-то", "завдяки мені реалізували такий-то проєкт".

Далі — використовуйте різні джерела вакансій, не зациклюйтеся на чомусь одному. Хтось шукає лише через особисті зв'язки, але ж варіантів зараз безліч. Якщо сумніваєтеся — зайдіть в інтернет або поспілкуйтеся з фахівцем Служби зайнятості, вам у цьому допоможуть.

Ми відкриті до того, щоб розказати людині, як правильно побудувати кар'єрний шлях: з чого почати і як рухатися далі.

Ми не просто дамо інформацію чи консультацію, а допоможемо скласти й осучаснити резюме, розмістити його, скомунікувати з роботодавцем, підготувати до співбесіди та спрямувати на бажану вакансію.

— Наостанок: які професії, на вашу думку, матимуть найбільший попит за 5-10 років?

— Складно прогнозувати. Але, мабуть, це все ж таки будівництво — бо нам треба буде відбудовувати країну, і такі фахівці матимуть величезний попит. Гуманітарний напрямок, зокрема розмінування й сапери. Гадаю, ця тема буде актуальною на багато років уперед.

Звісно, глобальна цифровізація — я бачу такі тренди на ринку.

Якщо у вас немає відповідних навичок, то зараз найкращий час, щоб реалізувати себе: змінити професію, опанувати щось нове й врешті-решт змінити життя. Бо сьогодні цінується не стільки працівник, який розповість про свої 20 років досвіду, скільки людина, яка здатна швидко вчитися, бути активною та мобільною.

Читайте також: Понад 500 тис. звернень за пів року: як війна вплинула на ментальне здоров’я українців, розповіла Наталія Гусак