Мікропластик виявляють у воді, їжі та навіть у людській крові: як себе захистити

Ілюстрація: freepik.com

Сьогодні мікропластик виявляють у воді, їжі, повітрі й навіть у людській крові. Хоч його неможливо побачити неозброєним оком, він щодня потрапляє в організм людини та може спричинити низку серйозних проблем зі здоров’ям, зокрема підвищити ризик онкологічних захворювань. Про це йдеться у матеріалі Центру громадського здоров’я МОЗ України, інформує "Дім".

Мікропластик — це крихітні частинки пластику розміром від 1 мікрометра до 5 міліметрів, який утворюється внаслідок розпаду більших пластикових предметів: пакетів, пляшок, одноразового посуду тощо.

Основні джерела мікропластику:

  • одноразовий пластиковий посуд і упаковка;
  • синтетичний одяг (особливо під час прання);
  • автомобільні шини;
  • пил у приміщеннях;
  • мийні засоби й косметика (наприклад, скраби з пластиковими мікрогранулами);
  • морепродукти (внаслідок поїдання мікропластику твариною за життя);
  • питна вода — як з пластикових пляшок, так і з крана.

Найчастіше ми поглинаємо мікропластик трьома шляхами:

  • ковтання — разом із їжею, водою чи частинками пилу;
  • вдихання — мікропластик міститься у повітрі, зокрема у приміщеннях, де багато синтетичних матеріалів;
  • крізь шкіру — через косметику або одяг. Цей механізм іще вивчається, але можливість не виключається.

Мікропластик уже виявляли в:

  • крові людини;
  • легенях;
  • печінці;
  • мозку;
  • плаценті;
  • грудному молоці.

Мікропластик містить або може адсорбувати на своїй поверхні хімічні речовини, що порушують роботу ендокринної системи, — це так звані ендокринні руйнівники, які здатні імітувати або блокувати природні гормони, зокрема і статеві (естроген, прогестерон і тестостерон), порушуючи гормональний баланс організму.

Внаслідок цього можуть виникати проблеми з фертильністю, розвитком, обміном речовин і підвищений ризик онкологічних захворювань.

Найбільшу небезпеку ендокринні руйнівники становлять для жінок під час вагітності або для дітей під час їхнього раннього розвитку, коли органи й нервова система тільки починають формуватися.

Згідно з доповіддю ВООЗ, ці псевдогормони провокують такі захворювання:

  • крипторхізм (неопущення яєчок у хлопчиків, наслідком якого може бути розвиток злоякісної пухлини яєчка і порушення фертильності);
  • порушення нервової системи у дітей;
  • розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ);
  • ожиріння;
  • безпліддя;
  • рак передміхурової залози;
  • рак щитоподібної залози;
  • зниження здатності до навчання і пам'яті;
  • діабет у дорослих;
  • серцево-судинні захворювання.

Уникнути мікропластику повністю неможливо, однак зменшити його вплив на організм цілком реально.

  1. Уникайте нагрівання їжі в пластиковому посуді. Від нагрівання пластик виділяє більше частинок.
  2. Користуйтеся дошками для нарізання з дерева чи кераміки замість пластику.
  3. Пийте фільтровану воду зі скляної чи керамічної тари.
  4. Обирайте одяг з натуральних тканин. Під час прання синтетики утворюється багато мікроволокон.
  5. Відмовтесь від косметики з мікропластиком. Читайте склад — уникайте слів як-от polyethylene, acrylate copolymer.
  6. Провітрюйте й прибирайте житло. У побутовому пилу багато мікропластику.
  7. Сортуйте сміття та зменшуйте використання пластику. Це допомагає зменшити кількість пластику в довкіллі загалом.

У Центрі громадського здоров’я додали, що питання мікропластику стосується не лише довкілля, а й здоров’я кожної людини.

Читайте також: Чим небезпечний ботулізм та як запобігти захворюванню

Медіа-партнери
Прямий ефір