Кінофестиваль Svitlo відбувся у Києві після шести років перерви — подробиці (ВІДЕО)

Кінофестиваль Svitlo-2025 пройшов під гаслом "Сенси, які не згасають", і на три дні перетворив Український дім на простір історій, які надихають і змушують серце битися швидше. З перших хвилин — магія: фестиваль відкрила чуттєва Марта Адамчук. Її виступ — про силу мистецтва, яке підтримує нас навіть у найважчі часи.

Більше подробиць — у сюжеті телеканалу “Дім”.

"Сенси, що не згасають" — під таким гаслом у Києві пройшов кінофестиваль Svitlo. Під час відкриття фестивалю Марта Адамчук виконала Національний гімн України, а потім усі присутні вшанували загиблих на фронті хвилиною мовчання. Тема війни вже 11 років не залишається осторонь українських кінорежисерів. 

За думкою академіків, Україна сьогодні одна з найдосвідченіших країн у створенні якісного кінопродукту на тему бойових дій, адже всі, хто працює над тим чи іншим проєктом, на власному досвіді переживають наслідки російської агресії.

“До COVID-19 у нас пройшло п’ять кінофестивалів. Потім завадили коронавірус і повномасштабне вторгнення Тому ми дуже раді, що в цьому, 2025 році, ми перші з кінофестивалів”, — ділиться президент кінофестивалю Svitlo Костянтин Шаповалов.

Серед членів журі — оператори-постановники, актори, кінознавці, редактори та кіноексперти. Після перерви у шість років на фестивалі Svitlo представили фільми не лише українського виробництва, а й закордонних митців. 

Оргкомітет фестивалю отримав близько 3 тис. заявок на участь з різних країн світу. За результатами відбору 30 стрічок показали глядачам. Захід відбувся за інформаційного партнерства держпідприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України".

“Це дуже велика робота команди. Ми працювали близько пів року, дивилися та передивлялися стрічки, адже вони мали відповідати концепції. Це має бути світле кіно — кіно, яке пропагує мир, правду, істину та любов. Насамперед це Україна, і ми віддаємо перевагу українським фільмам”, — пояснює президент фестивалю.

Окрім України, глядачі побачили роботи з Німеччини, США, Франції, Нідерландів, Колумбії та інших країн. 

Програму відкривав фільм “Пульс” — українська повнометражна спортивна драма режисера Сергія Чеботаренка. У його основі — реальна історія української спортсменки, легкоатлетки та паралімпійської чемпіонки 2008 року Оксани Ботурчук. Вона є рекордсменкою України за кількістю медалей на Паралімпіадах з легкої атлетики — на сьогодні спортсменка має 12 нагород.

“Я вважаю, що цей фільм актуальний, адже багато українців отримують інвалідність — і серед військових, і серед мирного населення, і, на жаль, серед дітей. Фільм саме про те, як я в 13 років стала людиною з інвалідністю, раніше будучи здоровою. І, незважаючи ні на що, я прожила і продовжую жити дуже щасливим життям. Тобто інвалідність — це не вирок”, — акцентує українська легкоатлетка та паралімпійська чемпіонка.

На сцену вийшла виконавиця головної ролі, акторка Наталія Бабенко, та поділилася деталями підготовки до ролі. Їй довелося багато тренуватися, для чого вона спеціально їздила до Дніпра та відвідувала спортивний комплекс, де Оксана Ботурчук набувала своїх чемпіонських навичок.

“Вона показувала мені, як тренується, як проходить її день. І я зрозуміла, що моя тренерка працює зі мною абсолютно за тією самою системою, за якою тренують олімпійців. У мене були тренування по п’ять-шість разів на тиждень і правильне харчування — усе як у справжніх спортсменів. Хочу зазначити, що під час зйомок навантаження було настільки сильним, що тренерка навіть казала, що це неможливо”, — розповідає акторка.

Окрім короткометражних фільмів, у конкурсній програмі представлено також анімацію та соціальні ролики. 

Завершився кінофестиваль стрічкою-драмедією під назвою "Життя на повторі" легендарної французької кіностудії Gaumont. Фільм розповідає про успішного бізнесмена, главу відомої автомобільної компанії, якому життєві обставини змушують віднайти нові сенси у житті.

Читайте також: Вручення "Золотої дзиґи" вперше від початку великої війни відбулось в урочистому форматі — емоції та враження (ВІДЕО)