Головна
Публікації
Україна
Суспільство
Гори, гуцули та рідне село: комік Вася Харизма показав красу Гуцульщини

Гори, гуцули та рідне село: комік Вася Харизма показав красу Гуцульщини

04 Жовтня / 2025

Джерело: Телеканал “Дім”

Комік і блогер Вася Харизма (Василь Копчук) родом із центру Гуцульщини — села Ільці Верховинського району Івано-Франківської області. Тут досі живуть його батьки, друзі дитинства. У проєкті "Міста" на телеканалі "Дім" Вася показав красу свого краю, розповів про свій невеликий бізнес і познайомив з батьками.

Зараз комік живе за 120 км від рідного села — в Івано-Франківську, часто їздить до Києва, де виступає і веде різні заходи. Тому у батьків буває рідко.

"Але додому дуже тягне. Це місце, де відпочиває і тіло, і душа. Але поки я вдома рідко буваю", — сказав він.

Якщо в інших регіонах України найважчий період в селі — збір картоплі, то на Гуцульщині — сінокіс.

"Найгірша робота, яка може бути в гуцульському селі — сіно. Сіно — це мій головний геморой по життю. Я це ненавиджу робити. Тому що спека і дуже багато цього сіна. Його треба скосити, його треба перевертати, потім його треба закинути. Це дуже важка і неприємна робота, але її потрібно робити, якщо у тебе є корова, бичок", — зазначив Вася.

У його батьків є корова, її звуть Надя.

"Тому що у мене корова дуже схожа на Надю Дорофєєву", — пожартував комік.

Вася показав сільську школу, в якій навчався. Сьогодні це Ільцівський ліцей.

"Ну, як навчався? Приходив іноді. Чесно, не любив школу, не буду брехати. Хоча до 7 класу навчався добре, тому що батьки змушували. Я був бешкетником. Десь у 8-9 класі мала бути контрольна з алгебри. Я кажу: "Народ, давайте втечемо всім класом". І одна дівчинка, Марійка її звали, каже: "А я не втечу, бо я цю тему зазубрила". Тоді я кажу хлопцям: "Беремо!". І ми її прямо на стільці винесли з класу", — згадує він.

Батько Васі — майстер по дереву, різьбяр. У 2 класі класна керівниця передала прохання — зробити указку.

"Прибігаю, кажу: "Тату, зроби, будь ласка, указку". Тато зробив. І я цією указкою отримував від вчительки цілий рік. Ось така іронія долі", — продовжив комік.

Шкільні роки — це і перший досвід з алкоголем.

"Щоб я прямо напився, це було десь у 9 класі. Я прийшов додому і знепритомнів на порозі. Коли вранці прокинувся, тато якийсь час не розмовляв зі мною. Потім сказав: "Так напиватися не можна". І я після цього зрозумів, що треба трохи менше пити", — розповів Вася.

Багато випускників Ільцівського ліцею сьогодні захищають Україну на фронті. На жаль, деякі з них повернулися в рідне село на щиті, на їхню честь на стінах ліцею встановлено пам'ятні дошки.

"Дуже велика кількість хлопців-військових з Верховини, з Ільців, з Верховинського району захищають нашу державу, дуже багато хлопців загинуло. Я багатьох знаю особисто, тому що займаюся волонтерством, великі збори закриваємо з командою. Гуцули воюють за Україну, так само як і кияни, харків'яни, криворожці...", — підкреслив Вася Харизма.

У районному центрі — селищі Верховина — комік разом із друзями має невеликий туристичний бізнес. Їхня організація називається "Йо!", що гуцульською мовою означає “так”.

"Ми робимо все для того, щоб зробити Верховину максимально популярною. Пропонуємо і рафтинг, і чани, і крутий двіж на джипах гірськими дорогами, і катання на конях", — перелічив він.

Одна з локацій туристичного маршруту — село Бережниця, де відвідувачів знайомлять з побутом гуцулів. Місцевий житель Іван демонструє процес виготовлення бринзи за стародавньою гуцульською технологією, а потім пригощає гостей різновидами своїх сирів.

Вася Харизма наголосив, що в останні роки в українському суспільстві змінилося ставлення до гуцулів.

"Раніше, до повномасштабного вторгнення, мені було дуже неприємно, що до гуцулів було зневажливе ставлення. Був український серіал "Останній москаль", і там москаля показали прямо красенем, а гуцул — що ми завжди ходимо у своїх кожухах, нічого не робимо і тільки бухаємо. Це дуже неправильно і некрасиво. Це дуже не сподобалося гуцулам. А таким, як я, корінним гуцулам, не сподобалося максимально. Але мені подобається те, що зараз є зміни. Зараз ставлення інше. Такі люди, як я, як моя сестра FIЇNKA, прекрасний актор Олексій Гнатковський, намагаються нести Гуцульщину в маси. Я вважаю, що головне — не соромитися того, звідки ти родом, не соромитися свого діалекту, своєї культури. Тим більше як можна соромитися такої краси, яка у нас є?", — підкреслив він.

Також Вася Харизма познайомив зі своїми батьками. Іван і Олена Копчук разом вже 34 роки. Іван — майстер по дереву, всю красу в будинку змайстрував він.

"Гуцули такий народ, що ми любимо все робити самі. Самі будинок побудували, самі сало накоптили. Починаючи від утримання худоби і далі, ми все робили самі, нічого не купували", — сказав батько Васі.

Олена Копчук пригощала гуцульськими стравами. Росівниця — суп з квашеною капустою і додаванням кукурудзяної крупи, картопляні книші, бринза, м'ясо з баклажанами та багато іншого.

Гуцули шанують свої традиції не тільки в гастрономії, але й в одязі, в обрядах, у святкуванні свят.

"Гуцульське весілля — це все на конях, все згідно з нашими традиціями. Зимові свята, особливо Різдво — ходимо від будинку до будинку Ісуса Христа прославляємо", — навів приклади Іван.

Попри те, що над Карпатами не літають російські "Шахеди", ракети, Гуцульщина і кожен її мешканець відчувають війну.

"Привозять воїнів на щиті, ми щоразу йдемо на панахиду. З нашого району вже 90 хлопців привезли", — сказала Олена.

"Ми ж — українці, і, як і всі, дуже болісно все це переносимо. Серце болить, дуже болить за всіх. Дивишся по телевізору на ці руйнування, на горе людей — серце кров'ю обливається. Тому що це все наше і всі ці люди наші, розумієте? Дуже багато переселенців прийняли на Гуцульщині. У перший рік війни і у нас жили наші друзі з Василькова Київської області", — додав Іван.