Гендерні стереотипи: про упередження та боротьбу з ними говоримо із психологинею Оленою Архипенко 

У нашому суспільстві існує дуже багато гендерних стереотипів, які нам нав'язують змалечку. Чи бувають вони позитивними та, чи можливо виховати дітей без упереджень? З цими запитаннями допоможе розібратися експертка "Ранку Вдома", тренерка зі статевого виховання Олена Архипенко. 

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський. 

— Що таке гендерні стереотипи? Як вони проявляються в майбутньому?

— Насправді є купа гендерних стереотипів. Зокрема, як ми виглядаємо, як ми себе поводимо? Навіть те, як сидить чоловік та жінка — це теж гендерні стереотипи, які ми постійно транслюємо. Якщо узагальнити — це уявлення того, як мають виглядати чоловік і жінка, як вони мають себе поводити, що говорити, як себе презентувати, так і яку роль виконувати. Тому що є різні ролі як в сім'ї, так і в суспільстві, навіть на роботі. Навіть роль мами й роль тата вона теж різна. Кожен для себе обирає роль дружини відповідно до гендерних стереотипів, яку які приймає для себе. 

— Коли закладаються гендерні стереотипи? 

— Буквально з самого народження. Навіть збираючись в пологовий будинок, батьки готують одяг певного кольору. Це вже є нав'язування гендерних стереотипів. Що має вдягати дитина? Якого кольору повинен бути цей одяг? Це все гендерні стереотипи. Вже потім починають говорити хлопчику одні речі, дівчинці — інші. Тобто батьки накладають своє уявлення того, як має виглядати чоловік чи жінка, на свою дитину. Дитина це сприймає. Що таке гендер? Гендер це усвідомлення себе людиною певної статі. Це не просто народитися дівчинкою, мати жіночі статеві органи, але й усвідомити себе жінкою. Цей процес починається з самого дитинства. Тобто мало бути дівчинкою від народження, потрібно себе якось презентувати, усвідомити в цьому. 

— Чи можна виховати дітей без гендерних стереотипів? Як це зробити? 

— Це називається гендерно відкрите виховання. Зараз воно набирає популярності. Звісно, поки не в Україні. В Україні таких випадків мало, але вони теж трапляються. Це більше практикується в країнах Заходу. Гендерне відкрите виховання — це коли дітям не кажуть, якого вони гендеру. Батьки навіть не кажуть до доньки: "Ти дівчинка!". Тобто дитина має сама себе усвідомити хто вона — вона чи він. Багато прикладів є, просто цей перехід стається у дорослому віці. Саме тому, щоб ніби не стигматизувати людей уже дорослих, роблять вибір дітям. Але діти, по суті, вони копіюють модель батьків. Тобто вони повинні мати якийсь приклад. Дітям дуже складно зорієнтуватися, не маючи якогось прикладу, не мають на що опиратися. Тобто батьки по факту — це стовпи для дітей або там значущі дорослі. Вони показують, як саме має бути. Звісно, ми не говоримо про всі стереотипи, які мають бути трансльовані. Бо є як хороші, так і погані. 

— Тоді в сім'ях, де дитину виховує один з батьків, можуть бути проблеми? 

— Якщо мама сама виховує сина, то чоловіку складно знайти модель, як можна копіювати. У таких випадках хлопчики перебирають на себе багато жіночих рис, тому дуже важливо, щоб був хтось важливий, дорослий, саме чоловічий. Це може бути тренер, може бути вчитель, може бути дядько, дідусь. Дуже часто такі хлопці називають дідусів своїми татами, або тренерів вважають за своїх наставників, тому що це важлива людина, яка показала модель чоловічої поведінки. 

— Чи є якісь підводні камені гендерних стереотипів у статевому вихованні? 

— Так. наведу приклад, досить популярний в наш час, на жаль. Пара дорослих — чоловік і жінка, обоє працюють, приходять після повного робочого дня додому. Чоловік втомився, ліг на диван і відпочиває. Натомість жінка виходить на другу зміну — готує вечерю, прибирає та займається з дітьми. Чоловіки вважають, що робота жінки. Тобто гендерний стереотип спрацьовує. Його дуже складно побороти. Жінка може не погоджуватися з цим стереотипом, але просто нести свою роль, оскільки вона впряглася в цю справу. 

— Чи можна змінити гендерні стереотипи в дорослому віці? 

— Можна. Зараз відбувається кардинальна зміна стереотипів. Жінки працюють, кермують, керують. Чоловіки ходять в декрет по догляду за дитиною. До речі, дуже популярна тема в Норвегії, наприклад. Не тільки в суспільстві змінюються гендерні стереотипи, але сама людина може для себе їх змінити. Тому що моє уявлення про щось раніше базувалося на тих знаннях, які у мене були. Ми себе поводимо відповідно до цих знань, усвідомлення. Але з віком людина може набирати для себе нові якісь знання і змінювати свою поведінку, змінювати свої стереотипи відповідно до цих нових знань. Тому свідоме ставлення до своїх характеристик, до того, як соціум на мене реагує, це і буде первинним до зміни своєї установки. 

Читайте також:

• Що варто знати батькам про етапи статевого виховання дітей — поради сексологині Олени Архипенко
• Як говорити з дітьми про секс — консультація психологині Олени Архипенко
• Принципи статевого виховання дітей різного віку та тривожність батьків: інтерв'ю з сексологинею Оленою Архипенко
• "Те, що раніше починалося у 17-18 років, зараз починається в 13-14": тренерка зі статевого виховання пояснила, як батькам реагувати на дитяче і підліткове кохання
• Здорова сексуальність дітей: про вплив поведінки батьків розповіла сексологиня Олена Архипенко