Здорова сексуальність дітей: про вплив поведінки батьків розповіла сексологиня Олена Архипенко 

Термін "сексуальне здоров'я" описує стан, у якому людина почувається добре стосовно своєї сексуальності. Йдеться не лише фізичне, а й емоційне, психічне та соціальне благополуччя. Тема сьогоднішньої бесіди із нашою тренеркою зі статевого виховання Оленою Архипенко — поведінка батьків, які є прикладом для дітей. Чого не варто робити поряд із дітьми, аби вони виросли зі здоровою сексуальністю, дізнавайтеся у "Ранку Вдома".

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський. 

— Здорова сексуальність. Що це таке? 

— Кожен з нас розуміє під цим щось своє. Здорова сексуальність — це здатність проявлятися, це здатність розуміти, чого людина хоче, в першу чергу, а потім проявляти це. 

— Чому зараз так багато уваги приділяють саме статевому вихованню? 

— Психологія не стоїть на місці, і психологи з усіх кутків розповідають про те, як дитячий та підлітковий вік впливає саме на доросле життя, як він формує дорослу особистість. Звісно ж, коли ми говоримо не тільки про якісь психологічні особливості, але й про усвідомлення себе, своєї статі й про те, як проявлятися, як себе реалізовувати, то тут на арену виходить саме статеве виховання. 

— Поговоримо про поширені помилки батьків в межах статевого виховання. Які вони?

— Найпоширеніша помилка — не відстежувати зміну віку дітей. Тобто, батьки поводять себе з дітьми підліткового віку як із маленькими. Йдеться про кордони, про які так люблять говорити психологи. У статевому вихованні теж є свої кордони. Це кордони тілесності та кордони приватності. Ми маємо як батьки, враховувати, що маленькі діти нормально реагують на те, що батьки бачать їх оголеними, нормально реагують на батьківське тіло та на тіло мами відповідно. Але підлітки — це вже зовсім інша історія. Перед підлітковий вік починається з 5-7 років — це той етап, коли дитина починає соромитися, встановлювати свої кордони. Скажімо, матір семирічної дитини не повинна вриватися у ванну і перевіряти, як дитина миється. 

— Якщо дитина навпаки, просить про допомогу. Як діяти? 

— Звісно, батьки беруть на себе відповідальність. Зокрема, пояснюють дитині, що мама, тато, лікар можуть її оглядати за її згоди. Також інші люди, причетні до виховання дітей, можуть мати контакт з тілом дитини за її згодою, якщо є така необхідність. 

— Кордони тілесності та приватності — це про оголене тіло? 

— Ні. Це поширений міф вважати, що кордони стосуються тільки оголеного тіла. Особисті, або кордони приватності — це своя територія, наприклад, кімната. У дитини має бути свій простір, закритий. Особистий простір стосується не тільки речей, а й контакту. Батьки часто вриваються у кімнату дитини та починають нишпорити у речах, комп'ютері, або телефоні. Діти потім фруструються. 

— Втім, не перевіряти не можна. Є ситуації, коли дітям довіряють, поважають їхні кордони, а потім виявляється, що дитина потрапила у погану компанію, наприклад. Як діяти у таких ситуаціях? Часто таке трапляється у сім'ях, де дитину виховує лише один з батьків. 

— Ми не знаємо передісторії, наскільки близькі стосунки у мами й дитини. Можливо, мама ніколи не втручалася в особисте життя дитини й не розповідала про те, що добре, а що погано. Вона показувала власним прикладом, що добре, а що ні, але дитина могла скопіювати приклад іншої людини. Тому ми маємо спочатку поговорити з мамою, щоб зрозуміти, на якому вони зараз етапі. Потім через побудову стосунків мами з дитиною намагатися донести дитині важливу інформацію. Бо сказати дитині, що ти заліз в її телефон та все прочитав – це не нормально. Так, воно не працює. Дитина піде в агресію, в протест і буде робити все те саме, тільки більше. Тому найкращий варіант — будувати діалог. Пояснити, як воно має бути, пояснити наслідки тої чи іншої поведінки. 

— Стосовно поцілунків та обіймів між батьками, які мають місце вдома. Їх потрібно уникати перед дітьми? 

— Якщо ми говоримо про поцілунки батьків з дітьми і батьків між собою це трішечки дві різні теми. Треба розуміти, що з дітей, яких змушують порушувати свої тілесні кордони, виростають дорослі, які так само свої кордони порушують. Але в дитячому віці це обійми та поцілунки з бабусею, а в дорослому віці — це зовсім не поцілунки, не обійми, а домашнє насильство. Тому ми маємо вчити дітей поважати свої бажання, поважати свої кордони саме з дитячого віку. 

Коли перед дітьми цілуються та обіймаються батьки — це зовсім інша справа. Обіймів та поцілунків у батьків має бути вдосталь, тому що це приклад того, як має поводитися пара, яким має бути нормальне спілкування дорослої пари. 

Читайте також:

• Що варто знати батькам про етапи статевого виховання дітей — поради сексологині Олени Архипенко
• Як говорити з дітьми про секс — консультація психологині Олени Архипенко
• Принципи статевого виховання дітей різного віку та тривожність батьків: інтерв'ю з сексологинею Оленою Архипенко