Принципи статевого виховання дітей різного віку та тривожність батьків: інтерв'ю з сексологинею Оленою Архипенко

Олена Архипенко. Скриншот: kanaldim.tv

З якого віку варто починати статеве виховання та як саме це робити. Чи є різниця між вихованням хлопчиків та дівчаток, які гендерні стереотипи ми передаємо діям, яку інформацію варто надавати першочергово, у "Ранку Вдома" розповіла сексологиня, тренерка зі статевого виховання Олена Архипенко. 

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

Що таке статеве виховання та для чого воно потрібне?

— Насправді статеве виховання часто називають сексуальним вихованням. Втім, це взагалі не про секс. Тут головне — стать. Ми виховуємо дитину в межах однієї статі, тобто гендерно. Процес статевого виховання починається з самого народження.

Тобто ми з самого малечку починаємо вести статеве виховання?

— Так. Дорослі часто думають, що це якась окрема тема. Ці знання ми передаємо з покоління в покоління, коли даємо дитині можливість копіювати нас. Якщо це дівчинка, то, звісно, вона копіюватиме маму. Якщо хлопчик, то батька. Це вже є процесом статевого виховання. Є різниця в гендерних стереотипах, які ми передаємо. Складно уявити чоловіка, який буде одягнений в спідницю. Тобто цей елемент гардероба — жіночий стереотип. Тому ми передаємо саме те, що маємо передати нашим дітям відповідно до наших уявлень, сімейного уявлення. Тому що навіть в різних сім'ях це уявлення може бути різним.

Добре, яку першу інформацію треба надати дітям в межах статевого виховання?

— Перше — це відмінність статей. Перше питання, яке з'являється у дітей: "Якщо я хлопчик, то чому ви так вирішили? Якщо я дівчинка, то розкажіть мені, а як же так?". Тобто, як я зможу зрозуміти, хто переді мною. Діти спочатку розуміють зовнішні характеристики, потім у них проявляється інтерес до тіла. Тобто вони починають себе первинно досліджувати, прагнуть зрозуміти як все влаштовано в інших людей?  Якщо у хлопців так, то як у дівчат, і навпаки. Тому перша інформація, яку мають батьки надати — це відмінність статей. Не тільки зовнішня, але і будова тіла.

Розкажіть, в якому віці треба починати і як саме пояснювати про ці відмінності дітям?

— Дуже круто, коли батьки свідомо підході до цього питання і дійсно пояснюють від себе. Бо батьки — це найближче оточення дітей і тому первинну інформацію найлегше сприймається саме від близького оточення. Якщо є можливість, коли тато говорить хлопцю, а мама говорить дівчинці, то цей варіант заходиться краще. Щодо віку, то приблизно з двох років ми можемо дитині починати розповідати про відмінність статей. До двох років, дорослі повинні звикнути називати речі своїми іменами.

Чому не всі батьки здатні називати речі своїми іменами?

— Їм заважає сором та агресія. Батьки часто виходять на агресію, коли діти починають ставити незручні питання. 

Скажіть, будь ласка, а в якому віці взагалі потрібно вже починати про це говорити?

— З самого початку треба говорити про відмінності статей. Хлопчику, наприклад, треба нормально говорити про його частини тіла. Це є природним.

В якому віці вже треба починати говорити саме про сексуальне життя?

— Залежить від запиту дитини, тому що всі діти розвиваються по-різному. Коли в дитини з'являється запит, ми маємо покривати цей запит, відповідаючи на запитання дітей. Якщо дитині не відповідати на запитання, інтерес нікуди не зникне.

— Якщо був втрачений момент й дитина вже соромиться питати батьків, що робити?

— З дівчатками насправді простіше, тому що про фізіологічні процеси все-таки мама може розповісти. Про чоловічі фізіологічні процеси матері розповісти складніше, та й не кожен батько може доступно пояснити. Тому з хлопчиками складна ситуація. До речі, у школах є статеве виховання. Тобто є тренер, до якого можна сходити й отримати цю всю інформацію. Однокласники — це не найкращий варіант.

  Не у всіх школах є такий предмет чи факультатив, як статеве виховання. Чи повинні батьки розповідати дітям про статеве життя та наслідки?

— Звісно, вони мають розповідати. Щобільше, є ж фізіологічні процеси, до яких мають бути готові і хлопці, і дівчата. Тому що одна справа, що є у мене, але ще щось є в іншої людини. Я маю нормально це сприймати. Наприклад, хлопці знають про менструальний цикл дівчини й не будуть сміятися з однокласниці, у якомусь екстреному випадку. Звісно, і хлопчику ця інформація має бути надана, так само як і дівчинці треба розповідати про хлопчачі фізіологічні зміни.

Ще цікаві гості "Ранку Вдома":

Прямий ефір