Евакуація за кордон за 48 годин: історія порятунку української дівчинки з 75 % опіків тіла

Міністерство охорони здоров’я разом із партнерами провело одну з найшвидших медичних евакуацій дитини за кордон — від травми до клініки в Німеччині минуло трохи більш ніж 48 годин. Евакуація відбулася в межах програми Medevac Ukraine, повідомляє "Дім" із посиланням на пресслужбу відомства.
Ця історія стала результатом злагодженої роботи десятків людей.
Увечері, 2 січня, в Києві 16-річна дівчинка впала в яму з гарячою водою, що утворилася через прорив тепломережі. Бригада екстреної медичної допомоги доставила дитину до приймального відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1, але підлітка перебувала у вкрай важкому стані.
За словами завідувача відділення анестезіології Миколи Трикаша, з ліжка інтенсивної терапії Київської міської дитячої клінічної лікарні дівчинку терміново госпіталізували до відділення анестезіології та інтенсивної терапії: стабілізували стан, під'єднали до апарата штучної вентиляції легень та провели первинну обробку ран, перев’язку.
“Це дозволило оцінити глибину й площу опіків — опіки II-III ступеня охоплювали 75% поверхні тіла”, — зазначають лікарі.
Завдяки налагодженій співпраці фахівців опікового відділення міської лікарні з колегами із дитячих опікових центрів Кельна та Цюриха того ж вечора була проведена консультація щодо подальшого ведення пацієнтки, а українські лікарі ініціювали питання евакуації дитини за кордон.
“Існували побоювання, що після трагедії 1 січня у Швейцарії (близько 40 людей загинули й понад 100 отримали поранення внаслідок пожежі на курорті, — ред.) опікові центри Німеччини та Швейцарії можуть бути переповнені. Проте вже зранку 3 січня клініка в Кельні підтвердила готовність прийняти пацієнтку на лікування”, — інформують у міністерстві.
Команда Координаційного центру з медичної евакуації за кордон при МОЗ здійснила відповідний запит, який німецька сторона оперативно схвалила. Транспортування здійснювали професійні команди Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ і благодійної організації Artesans ResQ UA.
Стан пацієнтки залишався вкрай важким.
“Колеги приїхали з Дніпра, ретельно оцінили власні можливості та стан пацієнтки. 4 січня о 4:45 автомобіль з дитиною виїхав з нашої лікарні, о 14:00 на неї вже чекав літак у Жешуві, а близько 18:00 колеги з Кельна повідомили: дівчинку доставили в критичному, але стабільному стані та готуються негайно брати її до операційної. Це результат злагодженої взаємодії фахівців у Києві й Кельні, МОЗ, програми Medevac Ukraine, системи екстреної медичної допомоги та партнерів з Artesans ResQ. Така співпраця дозволяє не втрачати дорогоцінний час, який для таких пацієнтів є вирішальним”, — розповіла опікова хірургиня та завідувачка відділення в Київської лікарні Леся Стрілка.
Про програму Medevac Ukraine
У МОЗ нагадали, що з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії Європейська комісія разом з іноземними урядами та за підтримки ВООЗ забезпечують лікування українців за кордоном у межах механізму цивільного захисту ЄС.
"Лікування є безоплатним для пацієнтів — його фінансують уряди країн, які приймають", — уточнили в міністерстві.
За понад 3,5 року роботи програми Medevac Ukraine нею скористалися 6 290 українців, переважно військові та ветерани. Пацієнтів з опіками — 149. У 2025 році безоплатне лікування та реабілітацію за кордоном пройшли 1 240 українців, постраждалих від війни.
Наприклад, у 2023 році внаслідок витоку нафтопродуктів у річку на Івано-Франківщині постраждали дорослі та діти. Двоє хлопчиків перебували у вкрай важкому стані — з опіками полум'ям понад 85% загальної площі тіла в кожного.
"Зазвичай такі пацієнти мають дуже низькі шанси на життя незалежно від країни лікування, однак за їхнє лікування взялися фахівці клініки в Кельні. Сьогодні діти ще проходять реабілітацію, але найголовніше — вони живі", — наголосили в МОЗ.
Загалом, упродовж 2024-2025 років у клініці Кельна вилікували та дали шанс на життя п’ятьом важкоопеченим дітям з України.
Читайте також: Насильство, безробіття та втрата дому: досвід відродження Євгенії Хохлової з Миколаєва














