Здолала легенду світового спорту: як Ольга Сопіт виборола історичне для України "золото" на ЧЄ з фехтування

Українська рапіристка Ольга Сопіт увійшла в історію вітчизняного спорту, здобувши першу для України золоту медаль Чемпіонату Європи (ЧЄ) з фехтування на рапірах в особистій першості. У фінальному поєдинку вона впевнено здолала легенду світового фехтування — титуловану італійку Аріанну Ерріго з рахунком 15:8. Про шлях до цієї нагороди, тактику в умовах травми та внутрішню мотивацію спортсменка розповіла в ефірі програми "Ранок Вдома".

Про бій із легендою та тактику

Попри регалії суперниці — олімпійської чемпіонки та багаторазової чемпіонки світу, Ольга зазначає, що перед виходом на доріжку не відчувала психологічного тиску.

"Я за Аріанною стежу дуже давно. Їй 38 років і вона давно у фехтуванні. Ми неодноразово зустрічались в командних зустрічах, вона була зручною для мене як спортсменка. Перед фіналом я просто думала про те, що ми виходимо з нульовим рахунком: у неї немає ніяких привілеїв у рахунку або в часі. Мабуть, це мені й дало поштовх та віру в те, що я можу виграти", — згадує чемпіонка.

Окремим викликом для рапіристки стала травма, отримана посеред сезону. Через неї довелося повністю перелаштувати звичну систему підготовки та перебудувати стратегію поєдинку.

"Мені довелось підлаштовуватись, відштовхуючись від травми, тобто я відмовилась від багатьох тактичних дій. Наприклад, не могла ходити в велику атаку. Можливо, це мені й допомогло, бо я була в захисті. Була тактика, що я буду вижидати. Коли ти йдеш в атаку, то робиш великий ризик, тому моя позиція в захисті вийшла хорошою, і більшість уколів я нанесла саме там", — ділиться Ольга Сопіт.

Дисципліна та приклад українських захисників

Професійний спорт вимагає щоденного виснажливого графіку, проте Ольга зізнається, що думок покинути фехтування ніколи не мала. Головним орієнтиром боротьби для неї залишаються співвітчизники та українські військові.

"Коли дуже тяжко, я завжди згадую наших українців і розумію, наскільки складно їм. Якщо хтось почне естафету здаватись, то ми не знаємо, куди це приведе. Тож саме українці і наші захисники — це приклад боротьби і того, що ніколи не можна здаватись", — наголошує спортсменка.

За словами рапіристки, тримати високу планку їй допомагає суворий режим, де важлива кожна деталь.

"Мій день виглядає дуже просто. Я рахую, скільки я сплю, що я їм, коли йду гуляти чи відпочивати. Саме дисципліна приводить мене до хороших результатів. Коли ти знаходишся в правильній системі, де добре налаштовані харчування, сон, відновлення і тренування, то і результат є", — каже Ольга.

Популяризація спорту в Україні та майбутні цілі

Ольга сподівається, що її успіх, а також нещодавня історична "бронза" української жіночої команди на цьому ж ЧЄ, стануть вагомим поштовхом для молоді. Спортсменка акцентує, що фехтування в Україні розвивається, відкриваються нові школи та приходять молоді тренери.

"Мій результат, я сподіваюсь, буде поштовхом для дітей та молоді вірити в те, що все можливо. Ми не прийшли з горою таланту, це просто щоденна праця", — переконана вона.

Виступати на міжнародних аренах під час війни — це особлива відповідальність. Спортсменка розглядає змагання як майданчик, де вона має можливість нагадувати світу про свою державу.

"Коли я вдягаю маску, я нічого більше не бачу, окрім бажання виграти і прославляти нашу країну на міжнародній арені. Це мій майданчик, де я можу робити свій вклад, де можу говорити й кричати про Україну. Ти просто стоїш і відчуваєш кожною клітинкою свого тіла, наскільки ти гордий за свою країну і що робиш це не просто так", — підсумувала рапіристка.

Попереду в Ольги Сопіт та української збірної підготовка до чемпіонату світу, який стартує вже у липні в Гонконгу, а в довгостроковій перспективі — впевнено підійти до Олімпійських ігор.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Ukrainian Fencing Federation (@uafencing)

Читайте також: Зачепило унікальністю: чемпіонка із синхронного плавання Олександра Горецька розповіла, за що любить свій спорт (ВІДЕО)