Яке майно у шлюбі не вважається спільним — пояснення Мін’юсту

Не все, що з’являється у сім’ї під час шлюбу, автоматично стає спільним. Сімейний кодекс чітко визначає, яке майно належить лише одному з подружжя, навіть якщо воно придбане у шлюбі. Про це повідомляє “Дім” з посиланням на Міністерство юстиції України.

За статтею 60 Кодексу, усе майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності — незалежно від того, що один із них не мав власного доходу через навчання, хворобу чи догляд за дітьми.

Втім, стаття 57 Сімейного кодексу встановлює винятки — перелік того, що вважається особистою приватною власністю дружини чи чоловіка.

До такого майна належать:

• майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
• майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
• житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
• земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
• речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані користуючись зі спільних коштів подружжя. (Речами індивідуального користування є одяг, взуття, косметичні препарати, лікувальні засоби тощо. Варто зазначити, що речі, придбані для професійних занять, не будуть належати до речей індивідуального користування (медичне обладнання, музичні інструменти, оргтехніка тощо). Згідно зі статтею 61 Кодексу, ця категорія речей є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя);
• премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню;
• кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
• виплати (страхові виплати та виплати викупних сум), одержані за договорами страхування життя та здоров’я.

Суд також може визнати майно особистою приватною власністю дружини або чоловіка, якщо воно було набуте під час їхнього окремого проживання, коли шлюбні стосунки фактично припинилися.

Якщо ж у придбання майна були вкладені не лише спільні, а й особисті кошти одного з подружжя, то частина цього майна, що відповідає сумі його внеску, вважається його приватною власністю.

Згідно зі статтею 58 Кодексу, якщо особисте майно приносить дохід або приплід (наприклад, дивіденди чи урожай), власником цього доходу є саме той із подружжя, кому належить майно.

“Варто додати, що згідно з главою 10 Сімейного кодексу, подружжя або особи, які лише подали заяву про реєстрацію шлюбу, мають право укласти шлюбний договір. У ньому можна передбачити, що на майно, набуте під час шлюбу, не поширюватимуться норми статті 60, тобто сторони можуть самостійно визначити, чи буде воно спільною частковою власністю, чи належатиме кожному окремо”, — йдеться в повідомленні.

Власник майна сам вирішує, як володіти та користуватися ним, однак водночас повинен враховувати інтереси сім’ї та дітей. Крім того, розпоряджаючись своїм майном, дружина або чоловік зобов’язані брати до уваги права членів сім’ї, які мають законне право користуватися цим майном (стаття 59 Кодексу).

Читайте також: Чи обов'язково перереєстровувати право власності в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, пояснили в Мін'юсті