Як захистити дітей від сексуального насильства в інтернеті — поради експертки

Дослідження в Україні свідчать, що майже 52% дітей почали користуватися інтернетом у віці 6-9 років. Небезпечним фактором використання гаджетів у такому віці є порнографічний контент. Про те, як вберегти дітей від сексуального насильства у соціальних мережах, в студії "Ранку Вдома" говоритимемо із нашою гостею — операційною директоркою ГО #Stop_Sexтинг Іриною Пущик.

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.

— Який масштаб сексуального насильства над дітьми в інтернеті?

— Ситуація невтішна. Згідно з нашим дослідженням 2020 року, кожна четверта дитина в Україні мала справу з різними формами сексуального насильства онлайн. Це і запити на надсилання їм інтимних фото, питання сексуального характеру, а також прохання поділитися інтимними фото.

Водночас 75% дітей не розказують батькам, що з ними трапляється в інтернеті, проживаючи це самостійно.

Водночас після початку великої війни українські діти все частіше звертаються в інтернет за підтримкою та розрадою, щоб відволіктись від офлайн-життя. 

Порівняно з 2023 роком, кількість випадків сексуального насильства онлайн над дітьми або насильства, вчиненого після онлайн-контакту, збільшилася на 20%.

Найжахливіше те, що вік дітей, над якими скоюють сексуальне насильство, знижується: нині в 90% випадків — це діти молодші 14 років. 

— Як батькам захистити дітей в інтернеті?

— Перш за все, потрібно налаштовувати контакт з дітьми: комунікувати з ними з найранішого віку та розказувати про те, що в інтернеті так само існують загрози і як вони можуть захистити себе. 

Загалом, діти не повинні реєструватися в соціальних мережах до досягнення певного віку.

Згідно з правилами більшості платформ, мінімальний вік дитини для користування становить 13 років, а в деяких випадках — 16 років.

Також існує "батьківський контроль", який дає змогу визначати правила користування цифровим контентом і керувати додатками, пристроями й обліковими записами дітей.

Проте найголовніше наголошувати дітям, що ви, як батьки, відкриті до діалогу і завжди готові їх підтримати, з чим би вони не стикнулися.

— Якщо батькам складно і вони соромляться розмовляти про такі речі?

— Якщо батькам тяжко говорити з дитиною про загрози в інтернеті, зокрема сексуальне насильство, #Stop_Sexтинг ділиться мультиками, книжками та іграми, щоб діти різного віку могли вивчати інформацію про ці небезпеки. 

• “Порно: правда чи вигадка” рекомендуємо показувати дітям з 11 років — це більш підлітковий вік. 
• Молодшим можна показувати “Хапі та її суперсилу”, яка також є в форматі аудіокниги та друкованому вигляді.

Мультфільми можна знайти на нашому YouTube-каналі, в Instagram або в Facebook-аккаунті. 

Це не тема, якої варто соромитись. Якщо ви не будете про це говорити, дитина шукатиме інформацію в інтернеті, де не всі сайти містять правдиву чи корисну інформацію. Рекомендуємо заздалегідь підготуватися та вивчити тему.

Для батьків ми маємо подкаст та книгу, де доступною мовою пояснюється, як говорити з дитиною, на що звертати увагу, що робити, коли дитина вже потрапила в такі злочини. Маємо і гайди, наприклад, про налаштування безпеки в різних гаджетах або соціальних мереж. 

Всі матеріали у вільному доступі і їх можна знайти на сайті #Stop_Sexтинг.

— Як навчити дитину розуміти різницю між приватним і публічним у цифровому світі?

— По-перше, необхідно обговорювати з дитиною, чому вона використовує соціальні мережі, а не просто забороняти їх, тому що діти можуть чинити спротив. Наприклад, чому спостерігають за конкретними інфлюенсерами, або чому хочуть використовувати TikTok чи Instagram. 

Варто пояснити дитині, якщо вона вже використовує соцмережі, чому важливо не надсилати приватну інформацію незнайомцям аналогічно до того, як ми пояснюємо правила офлайн-захисту.

Батьки навчають дитину не спілкуватися з незнайомцями на вулиці, і так само варто пояснити, що незнайомці онлайн — це ті ж самі незнайомці, що й офлайн. 

— Які ще форми цифрового насильства над дітьми можуть мати місце?

— Штучний інтелект, який розвивається все швидше. Він несе як позитив, так і негатив, адже його можуть використовувати для виготовлення матеріалів сексуального характеру.

Діпфейки із зображенням дитини можуть робити як злочинці, так і однолітки. 

Тенденція використовувати штучний інтелект, скоюючи злочини проти дітей, існує за кордоном, і хоча ми не бачимо цього в Україні, це не означає, що цього не існує, — про це можуть просто не говорити. 

Наразі ми проводимо дослідження на цю тему в Україні й в кінці січня матимемо його результати.

— Які “червоні прапорці” має знати дитина, аби розпізнати загрозу під час спілкування в інтернеті? 

— Головні червоні прапорці, коли у дитини просять приватну інформацію: де вона проживає, з ким спілкується, як звати батьків, дата народження. Це вже явний сигнал небезпеки.

Яскравий червоний прапорець — коли просять надіслати інтимні фото. В такому випадку на дитину можуть чинити тиск чи маніпулювати, наприклад, фразою: "скинь мені фото, я ж твій друг".

Такий діалог потрібно негайно зупинити й звернутись до батьків.

Також — коли співрозмовник створює образ "ідеальної людини" (ідеального друга, хлопця чи дівчини), це також небезпечно, адже не існує ідеальних людей.

Ще один "червоний прапорець", коли співрозмовник говорить тільки те, що дитина хоче почути, і не розповідає нічого про себе.

Загалом, як тільки дитина відчуває дискомфорт у спілкуванні онлайн, наприклад, їй не подобається лексика чи те, що надсилають — слід звертатися до батьків, вчителів або шкільного психолога.

— Розкажіть, будь ласка, про вашу консультаційну лінію.

— Ми пропонуємо кілька ресурсів допомоги для батьків і дітей. Консультаційна лінія створена для підвищення обізнаності про порушення прав та ризики в онлайн-просторі, а також для навчання, як їм запобігти та правильно реагувати.

Звернутися на “гарячу лінію” можна за номером 1545 (далі обрати цифру 3). Консультанти працюють цілодобово та надають допомогу безкоштовно.

На сайті #Stop_Sexтинг також діє лінія з психологом, де можна отримати до 10 безкоштовних консультацій для обговорення ситуацій, які турбують. Наші спеціалісти готові надати допомогу як батькам, так і дітям. Наприклад, вони можуть допомогти зв'язатися з кіберполіцією.

Читайте також: Допомога тим, хто бачив війну: про "гарячу лінію" кризової підтримки розповів психолог Олександр Чаморосов