Як в Україні готують бізнес до працевлаштування ветеранів: говоримо з представницею кар'єрного порталу Happy Monday

Happy Monday — платформа з розвитку карʼєри, де зустрічаються сучасні й інноваційні компанії та свідомі мотивовані кандидати. Керівниця проєктного відділу Happy Monday Катерина Жученя розповіла про роботу кар'єрного порталу у сфері працевлаштування ветеранів та ветеранок. Про проблеми з якими стикаються під час пошуку роботи та шляхи їх вирішення говоримо з експерткою у "Ранку Вдома".

— Коли виникла ідея створити такий проєкт? Наскільки нагальним є запит щодо працевлаштування ветеранів та ветеранок?

— Ми з командою досліджуємо запити на ринку праці. Зокрема, виклики в шукачів роботи та самих роботодавців. Ми виявили, що у роботодавців досі багато упереджень стосовно ветеранів і ветеранок. Тобто у ветеранів та ветеранок багато проблем при пошуку роботи через ті самі упередження. Тож ми вирішили, що зараз потрібно працювати над цим напрямом.

За прогнозами профільних міністерств, у нас може бути від 1,5 до 5 мільйонів ветеранів/ветеранок. По суті кожна 10 людина в нашому оточенні — людина з військовим досвідом. Нам з цим треба жити, треба вчитися бути інклюзивними, створювати для цих людей доступні умови — без упереджень та дискримінацій.

Головна наша мета — підготувати роботодавців. Щоб після нашої перемоги вони були готові до такої кількості ветеранів та ветеранок на ринку праці, могли з ними нормально взаємодіяти та співпрацювати. Хотілося б, щоб в нас більше не було ситуацій, коли тебе не беруть на роботу, тому що ти умовно "АТОшник".

— То виходить, що ваш проєкт націлений на роботодавця?

— Ми маємо більше експертизи співпраці з роботодавцями, бізнесом.  Тому ми хотіли націлитися більше на цю аудиторію, але робити проєкт без залучення цільової аудиторії, якось дуже дивно і недоречно. Ти можеш уявляти, які в них є запити, але без прямої взаємодії ти можеш лише примножувати стереотипи. Тож звісно, що ми залучили ветеранів.

— Як саме ви працюєте з роботодавцями? Чи реально змінити їхнє ставлення до ветеранів?

— Почну з того, що ітерація цього проєкту. Перша була в листопаді-січні 2021-22 років. Тоді ми працювали більше з роботодавцями. Ми допомагали їм розкрити історію успіху в найнятті ветеранів для того, щоб показати іншим роботодавцям, що це нормальні люди, не всі вони з психічними розладами.

 Ми довели, що на ветеранів треба звертати увагу як на професіоналів, які мають такі самі класні навички й особисті якості, як інші люди. Просто в них був життєвий етап пов'язаний зі службою. Тоді ми показували історії успіху бізнесів та залучених ветеранів. Для ветеранів ми розробили посібник з підготовки до пошуку роботи. Зокрема, пояснювали їм, як підготувати резюме, як в ньому описати військовий досвід так, щоб цивільна людина це зрозуміла.

Цього разу ми фокусуємось на інших деталях, тому що змінились обставини. Змінилася ситуація на ринку праці та воєнний стан. Зараз ми працюємо з роботодавцями. Спільно з командою експертів "Ветеран хабу" ми створюємо курси про особливості працевлаштування ветеранів і ветеранок. Пояснюємо роботодавцям, як краще організувати процеси в команді, щоб можна було залучати ветеранів та ветеранок до комфортної співпраці. Ми прагнемо уникнути ситуації, коли ветеран з обіймами приходить до ветеранів, але інша частина команди не хоче з ними взаємодіяти.

Зараз записуємо відеокурс, який складається з восьми уроків. В процесі будемо розглядати те, як зараз виглядає ветеран і ветеранка, які в них є особливості, характеристики, як взагалі виглядає їхнє життя зараз в умовах повномасштабного вторгнення. Також розповідаємо, як варто їм адаптувати військовий досвід під цивільні позиції, як роботодавці з цим можуть допомогти. Умовно, які взагалі є структури в ЗСУ, як зрозуміти приблизно чим займались людина під час служби. Тому що коли людина взагалі не розуміється у військовій справі, а таких людей багато, тоді це важливо прочитати в резюме. Зокрема, зрозуміти, чим займалася людина, наскільки вона підходить під потрібну тобі позицію.

Також ми будемо розповідати, як взагалі організувати співбесіду, про що можна питати, про що не можна. На жаль, зараз деякі рекрутери питають: "Скільки ти вбив людей? Чи ти бачив, як помирають побратими?". Ми чули це від ветеранів. Хочеться мінімізувати кількість таких ситуацій, надалі показати роботодавцям, що такі питання ставити не треба, вони ніяк не допоможуть розкрити людину як спеціаліста чи спеціалістку.

Також розповідаємо взагалі, як можна організувати онбордінг з урахуванням того, які є потреби у ветеранів/ветеранок, як організувати їхнє навчання, як їм допомогти розвиватися в команді. Взагалі як їх кар'єрно консультувати, коли, наприклад, ти працюєш з людиною не як рекрутер, а як консультант, який допомагає знайти роботу під конкретні потреби.

Також ми робимо акцент на тому, як працювати з ветеранами, які отримали інвалідність внаслідок війни. Наприклад, розповідаємо, як можна допомогти людині облаштувати робоче місце вдома, в офісі, які в неї можуть виникати потреби, запити. Наприклад, людині необхідно влаштуватися на роботу за гнучким графіком, бо в неї можуть бути реабілітаційні заходи. Тобто роботодавцю доведеться дати людині можливість піклуватися ще й про себе, а не тільки виконувати робочі задачі.

— Чи є у вас кейси, які можна ставити в приклад?

— На жаль, поки немає. Нині ми завершуємо підготовку цього курсу  до запуску. Знаю, що точно є роботодавці, які вже наймають ветеранів/ветеранок, які запустили проєкти підтримки працівників, які зараз на службі.

Тобто є бізнеси, які допомагають не тільки цим працівникам, а і їхнім сім'ям: організовують переїзди за кордон, допомагають знайти житло та роботу.

Не всі вони готові про це розповідати. Дехто не дуже розуміє наскільки це доречно, тому що компанії теж не хочуть "хайпувати" на цій темі та викликати якесь обурення в суспільстві.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• "Військовим потрібна соціалізація через працю": усе про реабілітаційний хаб "Захисник"
• Російські пісні не перекладатиме, а на Євробачення — сходить: співак LAUD розповів про творчі зміни та плани
• Українцям дарують курс з позитивної психології від провідних світових психологів та науковців: про проєкт розповіла психологиня Алла Клименко
• Авторки подкасту "Захисниця. Imayeci" розповіли про те, як та для чого збирають історії кримськотатарських жінок